Ухвала суду № 92608246, 02.11.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/4197/20

провадження № 1-кп/415/1109/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2020 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130240002237 від 04.12.2019 у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, одруженого, працюючого пожежником – рятувальником 9-ї Державної пожежно - рятувальної частини м. Лисичанська, не є особою з інвалідністю, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора Сичова В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бондаренко Ю.Ю.

потерпілої ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2019 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ЗАЗ - DAEWOO» державний знак НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проспекту Перемоги міста Лисичанська, від вулиці Житомирської в напрямку вулиці І. Сікорського, поблизу будинку № 145 за попутним автомобілем марки ВАЗ 2109, під керуванням невстановленого водія, в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, де передбачено, що «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним» та п. 12.1 Правил дорожнього руху, де передбачено, що: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», п. 13.1 Правил дорожнього руху України, де передбачено, що: «Водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції», проявивши безпечність та неуважність, не врахував дорожню обстановку, застосувавши гальмування, почав змінювати рух вліво та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка завершувала перетинати проїжджу частину по пішохідному переходу з права наліво по ходу руху автомобіля та в момент наїзду знаходилась біля лівого краю проїжджої частини.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, з якими була доставлена до травматологічного пункту КНП «Лисичанська багатопрофільна лікарня», з подальшою госпіталізацією до неврологічного відділення КНП «Лисичанська багатопрофільна лікарня».

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 24 від 04 березня 2020 року тілесні ушкодження, отримані внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходом ОСОБА_2 у вигляді: перелому 4-7-го ребер зліва відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як при даній травмі для повного одужання та відновлення функцій потрібен строк не менше трьох тижнів, струс головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, які заподіяли короткочасний розлад здоров`я, забій лівого колінного суглобу об`єктивними клінічними даними не доведений та при оцінці ступеня тяжкості не враховується, утворились внаслідок дорожньо-транспортної події та перебувають в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією, яка сталася 03 грудня 2019 року.

Згідно висновку експерта № 19/113/10/1-290е від 24 червня 2020 року за результатами судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди: в даній дорожній ситуації, водію автомобіля марки «ЗАЗ - DAEWOO» державний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 при русі за попутним автомобілем марки «ВАЗ 2109», слід було керуватися технічними вимогами пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, а з моменту, коли останній почав гальмування перед нерегульованим пішохідним переходом, технічними вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, дії водія автомобіля марки «ЗАЗ - DAEWOO» державний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , невідповідні технічним вимогами пунктів 12.3,13.1 Правил дорожнього руху України, знаходились в причинному зв`язку із настанням ДТП.

Умова наявності у водія автомобіля марки «ЗАЗ - DAEWOO» державний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічної можливості запобігти наїзду на пішохода, встановлюється відповідністю його технічним вимогам пунктів 12.1, 12.3. 13.1 Правил дорожнього руху України, для чого не було перешкод технічного характеру.

При вказаному механізмі ДТП, настання події ДТП діями невстановленого водія автомобіля марки «ВАЗ 2109» не визначалось.

Таким чином, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті визнав повністю та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він в повному обсязі підтверджує. Цивільний позов прокурора визнає. Дійсно, на початку грудня 2019 року близько 15 години, він, керував автомобілем марки «ЗАЗ - DAEWOO» державний знак НОМЕР_1 , та рухаючись по проспекту Перемоги міста Лисичанська, від вулиці Житомирської в напрямку вулиці І. Сікорського, поблизу будинку № 145 за попутним автомобілем марки ВАЗ 2109, не дотримався безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку, застосувавши гальмування почав змінювати рух вліво, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїжджу частину по пішохідному переходу з права наліво по ходу руху автомобіля та в момент наїзду знаходилась біля лівого краю проїжджої частини. В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження. У скоєному щиро розкаявся, свою вину усвідомив, зробивши для себе належні висновки, вибачався за вчинене, майнову шкоду потерпілій ОСОБА_2 відшкодував в повному обсязі у сумі 30000 гривень та примирився з останньою. Відповідаючи на питання суду зазначив, що після вказаних подій він відразу викликав швидку, надав потерпілій первинну допомогу, а після приїзду медиків, разом з останньою поїхав до лікарні. Весь час перебування потерпілої у лікарні він цікавився її здоров`ям, а після проходження лікування повністю відшкодував понесені нею витрати. Просив врахувати що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також те, що під час досудового слідства він активно сприяв розкриттю злочину, надавав правдиві свідчення про обставини його вчинення, не намагаючись уникнути встановленої законом відповідальності.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 03 грудня 2019 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, вона переходила проїзну частину по проспекту Перемоги міста Лисичанська, поблизу будинку № 145, по пішохідному переходу, де на неї було здійснено наїзд автомобілем марки «ЗАЗ - DAEWOO», під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, вона отримала тілесні ушкодження, з приводу яких знаходилась на стаціонарному лікуванні в Лисичанській багатопрофільній лікарні. Відповідаючи на питання суду зазначила, що дійсно обвинувачений після настання ДТП не залишив її, викликав швидку, надавав первинну допомогу, а після приїзду медичних працівників, поїхав з нею до лікарні. На даний час майнових претензій до обвинуваченого вона не має, у зв`язку з повним відшкодуванням завданих їй збитків у сумі 30000 гривень. Обвинувачений приніс їй свої вибачення і вона примирилася з останнім.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілу ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 , в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, доведена, а його дії, суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні захисник Бондаренко Ю.Ю. заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України відносно останнього, у зв`язку з примиренням обвинуваченого ОСОБА_1 з потерпілою ОСОБА_2 та повним відшкодуванням завданих їй матеріальних збитків.

Прокурор Сичов В.М. не заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням потерпілої ОСОБА_2 з обвинуваченим ОСОБА_1 та повним відшкодуванням завданих потерпілій матеріальних збитків. При цьому, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, просив суд залишити без розгляду цивільний позов, поданий в інтересах Лисичанського некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника Бондаренко Ю.Ю. та просив звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави йому зрозумілі.

Потерпіла ОСОБА_2 просила суд закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з тим, що обвинувачений повністю відшкодував завдану їй шкоду, вони примирились, жодних претензій до нього вона не має.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши обвинуваченому, відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

В силу вимог ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», за наявності передбачених ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, вчинений з необережності. При цьому встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю, згідно наданих у судовому засіданні пояснень потерпіла та обвинувачений примирилися, шкода, заподіяна вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, потерпілій відшкодована в повному обсязі.

За вказаних вище обставин, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю відшкодував завдані кримінальним правопорушенням збитки та примирився з потерпілою ОСОБА_2 , яка проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України не заперечувала, оскільки жодних претензій матеріального характеру до обвинуваченого, з якими вони дійсно примирились, вона не має, суд прийшов до висновку, про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, з підстав, передбачених ст. 46 КК України - у зв`язку з примиренням потерпілої ОСОБА_2 з обвинуваченим ОСОБА_1 та повним відшкодуванням потерпілій завданих матеріальних збитків, а кримінальне провадження відносно нього необхідно закрити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України цивільний позов прокурора в інтересах Лисичанського некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення за клопотанням прокурора слід залишити без розгляду.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 не пред`явлений, у зв`язку з повним відшкодуванням збитків.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду № 598/1781/17 від 17.06.2020, згідно якого КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вищевикладеного, витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1

- судової автотехнічної експертизи № 1277-1278/07 від 17.12.2019 (а.с. 29-35), що згідно акту № 277-1278/07 Донецького НДЕКЦ (а.с. 28), складає 3768 грн. 00 коп.;

- транспортно-трасологічної експертизи № 1279-1281/07 від 20.12.2019 (а.с. 39-42), що згідно акту №277-1278/07 Донецького НДЕКЦ (а.с. 43), складає 1256 грн. 52 коп.;

- судової автотехнічної експертизи № 19/113/10/1-290е від 24.06.2020 (а.с. 75-78), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 74), складає 980,70 грн. - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (одержувач – УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Згідно ст.100 КПК України, речові докази:

- автомобіль марки «ЗАЗ - DAEWOO» державний знак НОМЕР_1 , який відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 04.12.2019 (а.с.44) та розписки від 04.12.2019, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 (а.с.45), підлягає поверненню власнику - ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.46 КК України, ст. ст. 286, 288, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника Бондаренко Ю.Ю. про звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою ОСОБА_2 .

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130240002237 від 04.12.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити.

Цивільний позов прокурора в інтересах Лисичанського некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення за клопотанням прокурора на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач – УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300) процесуальні витрати за проведення:

- судової автотехнічної експертизи № 1277-1278/07 від 17.12.2019, відповідно до акту № 277-1278/07 Донецького НДЕКЦ, у сумі 3768 (три тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.;

- транспортно-трасологічної експертизи № 1279-1281/07 від 20.12.2019, відповідно до акту № 277-1278/07 Донецького НДЕКЦ, у сумі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн. 52 коп.;

- судової автотехнічної експертизи № 19/113/10/1-290е від 24.06.2020, відповідно до довідки Луганського НДЕКЦ, у сумі 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп.

Речові докази:

- автомобіль марки «ЗАЗ - DAEWOO» державний знак НОМЕР_1 , що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 04.12.2019 та розписки від 04.12.2019, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , повернути власнику - ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом семи діб з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_1 та потерпілій ОСОБА_2 .

Суддя: М.М. Старікова