Ухвала суду № 92607173, 03.11.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1558/19

1-кп/215/192/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді - Лиходєдова А.В.,

за участі: секретаря - Бисової В.А.

прокурора - Бурчика Ю.В.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників - Сергієнка Д.М., Скоробогатька В.Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 14.09.2020 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 12.11.2020р..

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в зв`язку з призначенням слідуючого судового засідання за межами його дії.

Обвинувачений ОСОБА_3 , заперечував проти клопотання прокурора, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, так як він довго тримається під вартою, хворіє на епілепсію, має дитину, та хвору матір. Надав суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник Скоробагатько В.Ю., заперечував проти клопотання прокурора, так як ОСОБА_3 2 роки перебуває під вартою, має тісні зв`язки з родиною, є довідка про хворобу, він зареєстрований з матір`ю та братом. Просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Суд заслухавши учасників процесу вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку його дії, посилався на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, не працює, не одружений, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши новий умисний злочин.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Оскільки, обставини на які посилався суд при обранні та продовжені дії обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, враховуючи положення ст. 178 КПК України, суд вважає, що під час підготовчого провадження, інший більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - він, обвинувачується у тому, що маючи не погашену судимість, повторно вчинив тяжкий злочин, за який може бути призначено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які підлягають допиту в суді, продовжити свою злочинну діяльність, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Наявність вказаних ризиків, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та суд при продовженні строку його дії, продовжують існувати.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні під час підготовчого провадження, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, відповідні ризики продовжують існувати та не зменшилися, є достатніми та виправдовують тримання особи під вартою.

Доводи обвинуваченого та його захисника про відсутність підстав щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_3 , та встановлена наявність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовження строку його дії, стороною захисту не наведено.

Наявність місця реєстрації, дитини, хворої матері, тримання під вартою тривалий час, самі по собі не є підставами для зміни запобіжного заходу на більш м`який, а належних доказів про хворобу обвинуваченого ОСОБА_3 , крім довідок про огляд його працівниками «Швидкої допомоги», суду не було надано, тому, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 ,слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - по 01.01.2021 р., а відповідно в задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, , підтриманого захисником - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 201, 315 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 01.01.2021р..

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 , підтриманого захисником Скоробогатьком В.Ю. про зміну запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Суддя: