Постанова № 92606655, 30.10.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 185/4647/20

1-кп/185/562/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року. м. Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської

області у складі:

головуючого - судді Тимченка С.О.,

секретаря - Молчанової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020040000000176 від 17.02.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженця

м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України,

з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх

дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого «Національна

Гвардія України» військова частина 3024, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

за участі прокурора - Власенка Б.С.,

потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілих - Ткач Т.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисиника - Бобровницького В.І. ,

В С Т А Н О В И В:

17.02.2020 року, приблизно о 07.05 год., водій ОСОБА_1 у світлий час доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «Nissan Qashgai» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 , рухався в населеному пункті, зі швидкістю приблизно 50 км./год., при ясній погоді, по асфальтобетонному сухому чистому покриттю лівої смуги для руху проїзної частини вулиці Дніпровській, що має по дві смуги для руху у кожному напрямку розділені розміткою 1.3 (поділяє транспортні потоки протилежних напрямків), зі сторони проспекту Шахтобудівників в напрямку провулка Берестового у м. Павлоград Дніпропетровської області. В цей же час проїзну частину вулиці Дніпровської м. Павлоград, Дніпропетровської області, по нерегульованому пішохідному переходу переходила пішохід ОСОБА_7 , яка рухалася з права наліво відносно напрямку руху автомобіля марки «Nissan Qashgai» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Разом з тим, водій ОСОБА_1 , здійснюючи рух на швидкості приблизно 50 км./год., рухаючись в умовах не обмеженої видимості, не впевнившись у відсутності пішоходів на пішохідному переході в напрямку руху, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, проявляючи злочинну самовпевненість, але легковажно розраховуючи на відвернення наслідків, не обрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу на якому перебувала пішохід, не зменшив швидкість руху, аж до зупинки транспортного засобу, чим не виконав покладені на нього обов`язки, як на водія транспортного засобу, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, як наслідок в районі електроопори №26 по вулиці Дніпровській у м. Павлоград Дніпропетровської області допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобілю марки «Nissan Qashgai» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на пішохода ОСОБА_7 , яку з отриманими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями у без свідомому стані госпіталізовано до КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради у відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії.

Своїми діями водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення п. 18.1 Правил дорожнього руху України водієм автомобіля марки «Nissan Qashgai» держ. номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання вищевказаного пункту правил дорожнього руху України призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, а саме: крововиливи в м`які тканини голови тім`яно-скроневої області зліва та скроневої області справа, субдуральної гематоми справа з боку основи у кількості 70мл., субарахноїдальні крововиливи скроневої області зліва та лобно-тім`яно-потиличної областей справа, крововиливи біля коренів легень, більше зліва, крововиливи діафрагми по задній поверхні більше зліва, крововилив в жирову клітковину, в область лівої нирки, крововилив в м`які тканини в області лівої сідниці та лівого колінного суглобу. Вище описані тілесні ушкодження утворилися при життєво по ударному механізму від дії тупого (тупих) твердого предмету, що діяв з великою силою та мав велику масу, та таким предметом могли бути виступаючі частини рухаючогося автотранспортного засобу, та дорожнє покриття при падінні та удари об нього. Виявлені вищеописані тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, що супроводжувалася судбуральною гематомою справа та забоєм головного мозку оцінюються як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення та перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілої.

20.02.2020 року приблизно о 14.21 год., за місцем надання медичної допомоги у КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради, настала смерть ОСОБА_7 внаслідок внутрішньочерепної травми, що супроводжувалася судбуральною гематомою справа та забоєм головного мозку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, та суду показав, що 17.02.2020 року о 07.00 год. він керував технічно справним автомобілем марки «Nissan Qashgai» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить йому, та направлявся зі швидкістю 50-60 км/год. до центру м. Павлограда по вул. Дніпровська. Погода була ясна, та сонячна. Коли він зайняв праву сторону дороги, то сонце світило йому у очі, тому він не бачив з правої сторони пішохідну доріжку. Перетнувши вул. Можайського перед пішохідним переходом він їхав по лівій полосі, попутного транспорту не бачив, та пішоходів також не було. Перетнувши пішохідний перехід він почув удар, зупинив автомобіль, та побачив в 1,5 метрів від його автомобіля жінку яка лежала на дорозі. Він викликав швидку медичну допомогу, та передав потерпілим у лікарні приблизно 4600 грн. на придбання ліків. Після смерті ОСОБА_7 він передав родичам останньої 15000 грн. - на ритуальні послуги, та приблизно 3000-4000 на послуги моргу. Позов потерпілих він визнає частково, а саме матеріальну шкоду він визнає в повному обсязі, та обіцяє поставити пам`ятник загиблій. Стосовно моральної шкоди, то він позов визнає, але не має можливості її відшкодувати, так як у нього тяжке матеріальне становище, а саме помер батько через місяць після ДТП, брат хворіє, та має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Просить суд не позбавляти його водійського посвідчення, так як завдяки роботі, пов`язаній із управлінням автомобіля він заробляє гроші, та у нього буде можливість відшкодовувати шкоду потерпілим у майбутньому. У скоєному він розкаюється, та просив пробачення у потерпілих.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується сукупністю доказів, а саме показами потерпілих, самого обвинуваченого, та доказами безпосередньо дослідженими у судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що він був чоловіком загиблої ОСОБА_7 . 17.02.2020 року о 21.00 год. йому подзвонив син - ОСОБА_5 , та повідомив, що мати попала у ДТП, та знаходиться в лікарні. Із-за тяжкого стану дружина померла ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14.20 год. Коли дружина ще була жива, то обвинувачений покупав ліки, та після її смерті сплатив витрати на її поховання. Крім того обвинувачений дав йому 5 000 грн. Просить суд стягнути з обвинуваченого на його користь 19 975 грн. за спричинену матеріальну шкоду, а саме витрати на похорони дружини, та моральну шкоду в сумі 200 000 грн., яка полягає в тім, що у шлюбі він з дружиною прожили 26 років, та після її втрати порушився його звичайний спосіб життя, що негативно виразилося на його психічному стані. В покаранні обвинуваченого покладається на розсуд суду, але без позбавлення волі, та з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав покази потерпілого ОСОБА_4 , та добавив, що має до обвинуваченого претензії морального характеру на суму 200 000 грн., яка полягає в тім, що він втратив матір, та порушився його звичайний спосіб життя, що негативно виразилося на його психічному стані. В покаранні обвинуваченому покладається на розсуд суду, але без позбавлення волі, та з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Аналіз показань обвинуваченого, потерпілих, викладених вище, які попереджалися про кримінальну відповідальність, на думку суду є допустимими та об`єктивними. Відсутність будь-яких протиріч між ними, дають підстави дійти висновку щодо їх логічності, послідовності та правдивості, підтверджують обставин, що підлягають доказуванню і впливають на оцінку дій обвинуваченого та підтверджують його вину в інкримінованому йому злочину.

Окрім показань, допитаних в судовому засіданні обвинуваченого, потерпілих, вина ОСОБА_1 також підтверджується іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.02.2020 року, відповідно до якого 17.02.2020 року о 07.10 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan Qashgai» реєстраційний номер НОМЕР_2 на пішохідному переході скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , та яку було доставлено до реанімації МЛ №4 м. Павлоград. (Том № 2 а. с. 1,38,47,158);

- рапортами Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо випадку ДТП з травмованими. (Том № 2 а. с. 2-3,48);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.02.2020 року, схемою та фототаблицею до нього, відповідно до якого в присутності понятих, спеціаліста було оглянуто пішохідний перехід на перехресті від вул. Можайського до вул. Лугавської, та транспортний засіб марки «Nissan Qashgai» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому виявлено вм`ятини на передній частині. (Том № 2 а. с. 2-3);

- довідкою КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» від 17.02.2020 року щодо ОСОБА_7 , яка знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «ПЛІЛ» ПМР з 17.02.2020 року (07.35 год.). (Том № 2 а. с. 36);

- протоколом огляду місця події від 20.02.2020 року, відповідно до якого, в присутності понятих, за участю лікаря - анестезиолога, у відділенні КНП «ПЛІЛ» ПМР було оглянуто тіло ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на колінці якої була рана, оброблена рідиною зеленого кольору. (Том № 2 а. с. 49-51);

- лікарським свідоцтвом про смерть № 113 від 21.02.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_7 , ., ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 від нещасного випадку поза виробництвом, у стаціонарі КНП «ПЛІЛ» ПМР, в результаті забою головного мозку, травматичного крововиливу, внутрішньочерепної травми, при зіткненні з легковим автомобілем. (Том № 2 а. с. 55);

- висновком експерта № 113 від 21.02.2020 року, та схемою до нього, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_7 , 1968 року народження, дані медичної документації, представленої на її ім`я, з огляду на відомі обставини справи, викладені в постанові про призначення судово-медичної експертизи, дані додаткових методів дослідження та у відповідності до поставлених запитань прийшли до таких висновків: Які тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_7 , які їх характер, локалізація і механізм утворення? Відповідь: "При експертизі трупу виявлені тілесні ушкодження у вигляді: зовнішні: синця в області лівого ліктьового суглобу по задній поверхні, саден - подряпин задньої поверхні верхньо-середньої третини лівого плеча, садна в області лівого колінного суглобу по зовнішньо-боковій поверхні, синця у верхній третині лівого стегна по зовнішньо-бічній поверхні. Внутрішні: крововиливи в м`які тканини голови тім`яно-скроневої області зліва та скроневої області справа, субдуральной гематоми справа з боку основи у кількості 70мл, субарахноїдальні крововиливи скроневої області зліва та лобно - тім`яно - потиличної областей справа, крововиливи біля коренів легень, більше зліва, крововиливи діафрагми по задній поверхні більше зліва, крововилив в жирову клітковину, в область верхнього полюса лівої нирки, крововилив в м`які тканини в області лівої сідниці та лівого колінного суглобу." Вищеописані тілесні ушкодження утворилися при життєво по ударному механізму від дії тупого (тупих) твердого предмету, що діяв з великою силою та мав велику масу та таким предметом могли бути виступаючі частини рухаючогося автотранспортного засобу та дорожнє покриття при падінні та ударі об нього." "Яка давність заподіяних тілесних ушкоджень, дата та час смерті ОСОБА_7 .?" Відповідь: Всі виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_7 могли утворитись в час та при обставинах, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в наданій медичній документації, тобто 17.02.2020р. Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 990 КНП «ПЛІЛ`ПМР відомо, що смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 констатована ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 14.21год. Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_7 .?" Відповідь: Виявлені тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, що супроводжувалася субдуральною гематомою справа та забоєм головного мозку оцінюються як ТЯЖКІ тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, згідно п.2.1.1 а), 2.1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року. Вищеописані тілесні ушкодження перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. "Яка причина смерті ОСОБА_7 , які тілесні ушкодження знаходяться в причинному зв`язку з її смертю?" "Відповідь: смерть ОСОБА_7 настала внаслідок внутрішньочерепної травми, що супроводжувалася субдуральною гематомою справа та забоєм головного мозку, що й зумовило безпосередню причину смерті. Даний висновок підтверджується виявленою при експертизі трупу морфологічною картиною, характерною для даного виду смерті та даними медичної документації, представленої на її ім`я. Із морфологічних ознак захворювань у ОСОБА_7 при експертизі трупу виявлено: хронічну ішемічну хворобу серця." "В якому положенні щодо автомобіля знаходилася ОСОБА_7 в момент первинного контактування (обличчям, спиною, лівим або правим боком)?" "Відповідь: враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень, їх кількість, більше вірогідно, що ОСОБА_7 в момент первинного контактування була звернена лівою бічною поверхнею тіла до рухаючогося автомобіля." 6. "Йшла, бігла або стояла ОСОБА_7 в момент первинного контактування з транспортним засобом?" "Відповідь: Враховуючи локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що потерпіла знаходилась у вертикальному положенні." 7. "Чи малися у крові, сечі ОСОБА_7 , на момент ДТП, сліди алкоголю?" "Відповідь: Згідно хіміко-токсикологічного аналізу крові та сечі № 551 від 17.02.2020 року на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - алкоголь в крові та сечі не виявлений. Результат дослідження крові № 70 на групу, ресурс - приналежність і ресурс - антитіла від 17.02.2020 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - група крові А(II)Rh+(позитивна)." (Том № 2 а. с. 58-62);

- висновком експерта № 19/104-9/2/465 від 24.04.2020 року, відповідно до якої робоча гальмівна система та система рульового керування автомобіля марки «Nissan Qashgai» реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент експертного огляду знаходиться в працездатному стані. Питання стосовно причини виникнення непрацездатності робочої гальмівної системи та системи рульового керування, коли вони виникли, чи міг водій їх виявити та чи знаходяться вони в причинному зв`язку з настанням ДТП позбавлені сенсу, оскільки дані системи знаходяться в працездатному стані. (Том № 2 а. с. 97-100);

- довідкою КНП «ПЛІЛ» ПМР щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка знаходилась на лікуванні у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «ПЛІЛ» ПМР з 17.02.2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року, та померла у відділенні. (Том № 2 а. с. 110);

- висновком про результати службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю майора поліції ОСОБА_1 , яка мала місце 17.02.2020 року. (Том № 2 а. с. 111-114);

- довідкою КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради щодо виклику 17.02.2020 року за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, перехрестя вул. Дніпровська та вул. Мажайського за телефоном: НОМЕР_4 . (Том № 2 а. с. 126-127);

- довідкою начальника Дніпропетровського РЦГМ щодо метеорологічної ситуації 17.02.2020 року з 00.00 год. до 09.20 год., відповідно до якої відмічався іній, спостерігався

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного серпанок, видимість була до 2 км., опади відсутні. (Том № 2 а. с. 142);наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого 17.02.2020 року у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не було виявлено. (Том № 2 а. с. 170);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.06.2020 року, та фото таблиці до нього, за участю потерпілого, його представника, за участю спеціаліста, ОСОБА_1 , за участю його захисника, в присутності понятих, було проведено слідчий експеримент з залученням автомобіля марки «Nissan Qashgai» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому ОСОБА_1 розповів про дорожньо - транспортну подію, що сталося 17.02.2020 року, вказавши розташування місця наїзду автомобіля, під його керуванням на пішохода. (Том № 2 а. с. 211-225);

- висновком експерта № 19/104-9/2/785 від 26.06.2020 року, відповідно до якої в даній дорожній обстановці водій автомобіля марки «Nissan Qashgai» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода своєчасно застосувавши екстрене гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду при заданих вихідних даних. При заданому механізмі події, дії водія автомобіля марки «Nissan Qashgai» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. (Том № 2 а. с. 232-237).

Підстав сумніватися у правильності висновків експертиз суд не вбачає.

Відтак, суд ретельно дослідив докази по справі, які мають значення для з`ясування обставин вчиненого злочину, поведінку винного і всі інші обставин, що мали відношення до справи.

Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 КПК України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена наданими та дослідженими судом доказами.

Наведені вище докази, на думку суду, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією України та КПК України.

Протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено.

Судом створені необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист, досліджені всі представлені сторонами докази.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія протии СполученогоКоролівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, аналізуючи покази обвинуваченого, потерпілих, зіставляючи ці покази зі здобутими письмовими доказами, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та кваліфікує його дії, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

Його дії кваліфікуються за ч.2 ст. 286 КК України.

Відповідно до роз`яснень п. 1,3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись засад покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття у скоєнні кримінального правопорушення, добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, одружений, має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до висновку щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяґніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.02.2020 року у ОСОБА_1 на момент огляду, ознак спяніння не виявлено, за місцем мешкання та колишьної роботи характеризується з позитивної сторони, вину визнав повністю, добровільно частково відшкодував шкоду.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі, з позбавлення права керування транспортними засобами.

Однак, враховуючи вище зазначені обставини, спосіб життя обвинуваченого, низьку ймовірність вчинення повторного порушення, те, що він одружений, має двох неповнолітніх дітей на утриманні, також враховуючи що останній раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, повністю визнав себе винним у вчиненому, щиро кається у скоєному, викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції, надавав потерпілій допомогу відразу після вчинення ДТП, враховуючи думку потерпілих щодо того, щоб не позбавляти волі обвинуваченого, та з метою захисту прав і законних інтересів особистості, суспільства і держави, з урахуванням вимог справедливості і цілей правосуддя, суд приходить висновку, що обвинувачений не становить небезпеку для суспільства, в зв`язку з чим його виправлення можливе без ізолювання від суспільства, та вважає можливим відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, протягом якого він не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Розглядаючи питання про призначення покарання з позбавленням права керування транспортними засобами обвинуваченого, суд враховує положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 зі змінами "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" де йдеться про те, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Судом встановлено, що обвинувачений раніше не притягався як до адміністративної так і до кримінальної відповідальності. Вмісті з тим, обвинувачений грубо порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», що знаходиться в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Позбавляючи обвинуваченого водійського посвідчення суд також враховує наслідки, що настали, а саме настання смерті потерпілої, думку потерпілих щодо того, щоб позбавити права керування транспортними засобами ОСОБА_1 .

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим принципом верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».

Тому саме таке покарання, на думку суду буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 129 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє його повністю, частково, або відмовляє в його задоволенні.

Потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної коди в розмірі 19 975,00 грн., та моральної шкоди в розмірі 400 000 грн., а саме по 200 000 грн. кожному з потерпілих.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду " Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна " (далі Постанова) при вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну фізичним та юридичним особам.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Розмір збитків (ч.2 ст.1192 ЦК України), що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди суд вважає, що слід задовольнити у повному обсязі, що включає до себе витрати на поховання ОСОБА_7 , та підтверджується видатковою накладною №40 від 21.02.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілій, суд враховує положення Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року, зокрема п. 4, який встановлює, що відповідно до ст.137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що потерпілий ОСОБА_4 , який був чоловіком загиблої, та ОСОБА_5 - сином, та після втрати дружини та матері порушився їх звичайний спосіб життя, та це негайно виразилося на їх психічному стані. Тому суд вважає, що позовні вимоги позивачів, щодо відшкодування моральної шкоди слід задовольнити в повному обсязі.

Пунктом 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Судові витрати це передбачені законом витрати сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе з вирішенням конкретної справи.

Виходячи з наведеного, цивільний позивач у кримінальному провадженні звільняється від сплати судового збору з позову про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 4903 (чотири тисячі дев`ятсот три) грн. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Так як суд дійшов висновку про задоволення цивільного позову у рамках кримінального провадження, то арешт, накладений на автомобіль марки «Nissan Qashgai» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 , та який зберігається в Павлоградському ВП ГУНП в Дніпропетровській області - не скасовувати з метою повного виконання даного рішення щодо стягнення завданої шкоди, та він діє до його повного виконання.

Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки, з виконанням обов`язків, передбачених п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 19 975,00 грн., та в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди сумі 400000 грн., а саме по 200000 грн. для кожного окремо.

Речові докази у кримінальному проваджені:

- грошові кошти у сумі 20 грн., жіночий капелюх (берет), правий жіночий чобіт, які передано під розписку потерпілому ОСОБА_4 - залишити останньому за належністю;

- декоративні фрагменти автомобіля марки «Nissan Qashgai», які зберігаються в камері зберігання речових доказів Павлоградського ГУНП в Дніпропетровській області - передати за належністю ОСОБА_1 ;

Накладений арешт на автомобіль марки «Nissan Qashgai» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 , та який зберігається в Павлоградському ВП ГУНП в Дніпропетровській області - залишити дійсним, а саме не скасовувати до повного виконання даного рішення щодо стягнення завданої шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 4903 (чотири тисячі дев`ятсот три) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.О. Тимченко.