Рішення № 92604905, 23.10.2020, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1188/20

Провадження № 2/675/512/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2020 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Пашкевича Р. В., за участю: секретаря Гедзенюк В. В., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізяслав в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування в особі Ізяславської районної державної адміністрації, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Центр соціально психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та передачу дітей,

В С Т А Н О В И В :

Орган опіки та піклування в особі Ізяславської районної державної адміністрації, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення її батьківських прав, стягнення аліментів та передачу дітей.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що малолітні діти ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , з 26 вересня 2019 року влаштовані до центру соціально - психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації за заявою матері ОСОБА_2 у зв`язку з важким матеріальним становищем. Діти перебувають на обліку у служби у справах дітей Ізяславської районної державної адміністрації, як такі що опинилися у складних життєвих обставинах.

Батько дітей - ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дітей - ОСОБА_2 , не здійснює жодних дій, спрямованих на виконання батьківських обов`язків, хоча будь-яких перешкод для їх виконання ніхто не чинить, але цього робити вона не бажає та свідомо ухиляється. Не піклується про стан здоров`я дітей, їх фізичний розвиток, не забезпечує належного догляду та виховання синам, не дбає про їх інтереси.

За час перебування в центрі соціально - психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» м. Полонне, мати не покращила умови для проживання дітей, а навпаки вони ще набагато погіршились. Будинок і кімнати мають жахливий вигляд, кругом антисанітарія, брудно. Продуктів харчування практично немає, для дітей нічого не придбано, одяг та постільна білизна брудна. ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, веде антигромадський спосіб життя, ніде не працює, в помешканні постійно збираються компанії та розпивають спиртні напої. Присадибна ділянка заросла бур`яном. Проживання в таких умовах загрожує життю та здоров`ю дітей.

Ставлення ОСОБА_2 до виконання батьківських обов`язків прямо суперечить вимогам Сімейного кодексу України, в ст. 150 якого зазначається, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Враховуючи викладене, орган опіки та піклування в особі Ізяславської районної державної адміністрації просить відібрати дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення батьківських прав відповідача, передати дітей до центру соціально - психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації та стягнути з відповідача на утримання дітей аліменти в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, вказаних в позові, та просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила не відбирати дітей. Разом з тим не заперечила, що нею у повній мірі не створено належних умов для проживання дітей, оскільки у будинку триває ремонт. Також вказала, що нею пройдено курс лікування від алкогольної залежності. Однак після цього знову вживала алкоголь. Стверджує, що на даний час не вживає спиртне та вважає, що діти можуть повернутися додому. Крім того, заперечила проти здійснення на теперішній час умов проживання її помешкання соціальними службами.

Представник третіх осіб на стороні позивача - центру соціально - психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, у поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний і моральний розвиток.

Встановлено, що згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 08.12.2009, серії НОМЕР_2 від 11.04.2013 виданих відділом реєстрації актів цивільного стану Ізяславського районного управління юстиції, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та в графі мати вказана ОСОБА_2 , а в графі батько - ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 07.09.2016, виданим Ізяславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Із повідомлення Ізяславського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді №114/01-17 від 20.05.2020, вбачається що родина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебувала під соціальним супроводом центру з 23.11.2018 по 18.11.2019.

Згідно повідомлення центру соціально - психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації №70 від 20.05.2020, з 16.09.2019 по даний час, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувають на повному державному утриманні.

В подальшому вказаних дітей було прийнято до центру соціально - психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації, що стверджується актами прийому дітей від 26.09.2019.

За час перебування дітей у вказаному закладі, ОСОБА_2 відвідувала їх три рази: 12.10.2019, 09.11.2019, та 16.12.2019. У 2020 році вона жодного разу не відвідувала дітей не телефонувала працівникам закладу, щоб поцікавитись їхнім розвитком, навчанням та станом здоров`я, що підтверджується інформацією центру соціально - психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» № 70 від 20.05.2020.

Висновком №42/32-35-1096/2020 від 17.06.2020 органу опіки та піклування Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, було вирішено про доцільність відібрання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у матері ОСОБА_2 , без позбавлення її батьківських прав.

Підставою для прийняття такого рішення було проведення обстежень умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , про що складено відповідні акти від 03.12.2018, 04.11.2019, 11.12.2019, 09.01.2020, 27.01.2020, та 27.04.2020.

За результатами обстежень встановлено, що умови проживання є незадовільними, будинок і кімнати мають жахливий вигляд, в кімнатах брудно, по всьому будинку стоїть неприємний запах, кругом антисанітарія, для дітей нічого не придбано, одяг та постільна білизна брудна. ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, веде антигромадський спосіб життя, ніде не працює, в помешканні постійно збираються компанії та розпивають спиртні напої. Присадибна ділянка заросла бур`яном. Проживання в таких умовах загрожує життю та здоров`ю дітей. З часом умови проживання не покращилися та є непридатними для проживання дітей.

Незважаючи на попередню домовленість із ОСОБА_2 про те що комісія прийде обстежувати умови проживання, остання була відсутня за місцем свого проживання, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 25.09.2020, та 28.09.2020.

Зазначені вище обставини також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки.

Так, свідок ОСОБА_6 працюючої спеціалістом Служби у справах дітей Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, повідомила, що з 26.09.2019 діти перебувають в дитячому будинку. За цей період часу, ОСОБА_2 не створила для дітей умов для проживання, зловживає спиртним напоями. При двох останніх візитах за місцем проживання ОСОБА_2 , комісії не було надано можливості провести обстеження умов проживання. При попередніх обстеженнях у будинку відповідача були наявні чоловіки з якими вона вживала алкоголь, на даний час у будинку не створено умов для проживання дітей, у будинку відсутній холодильник.

Свідок ОСОБА_7 директор Ізяславського районного центру соціальних служб, повідомила, що вела цю сім`ю з вересня 2018 року по вересень 2019 рік. В будинку не створено умов для проживання дітей, ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, діти часто були не підготовлені до навчання та неналежно харчувались.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно ч. 1 ст. 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у п.п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній ч. 1 ст. 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пунктах 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з нею. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або органу опіки та піклування, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.

Ухвалюючи рішення про відібрання неповнолітніх дітей від відповідача без позбавлення її батьківських прав, суд виходить із доведеності позивачем факту неналежного піклування про неповнолітніх дітей, що створює загрозу для їх життя і здоров`я, враховує тривале перебування дітей в центрі соціально - психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації та відсутність при цьому зі сторони матері заінтересованості у створенні належних умов для проживання дітей, їх фізичного, духовного та морального розвитку.

Відібрання дітей від відповідача без позбавлення її батьківських прав за таких умов є мірою, яка відповідає найкращим інтересам дітей.

При цьому суд зауважує, що батьки, від яких відібрані діти, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дітей, мають право на особисте їх виховання та спілкування з ними.

Слід зазначити, що відібрання дитини від батьків тісно пов`язане з питанням про матеріальне утримання батьками своєї дитини. Обов`язок батьків утримувати дитину не має виключень. Тому, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину (ч.4 ст. 170 Сімейного кодексу України).

Частиною 4 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» також передбачено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Таким чином, для захисту прав дітей підлягають стягненню аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для їх утримання аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 25.06.2020 і до досягнення дітьми повноліття.

Положеннями ст. 170 СК України визначено, що у випадку постановлення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

В даному випадку звернення від родичів дітей щодо їх передачі їм відсутні, а тому, саме на орган опіки та піклування покладено обов`язок щодо подальшого влаштування дитини, яке має вирішуватись після набрання судовим рішенням законної сили.

За цим же принципом суд позбавлений права вирішувати питання про передачу дітей до відповідної установи, оскільки даний обов`язок покладається на орган опіки та піклування.

Слід зазначити, що ОСОБА_2 , від якої відібрано дітей, не втрачає щодо них прав та обов`язків, обумовлених походженням. Мати не позбавлена права звернутися до суду з вимогою про повернення дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 150, 164-167 Сімейного кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Відібрати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав.

Передати малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для опікування органу опіки та піклування.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для їх утримання аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 25.06.2020 і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць на дитину допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

У решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ізяславський районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: орган опіки та піклування в особі Ізяславської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 21315334, місце знаходження: м. Ізяслав, вул. Незалежності, 2 Хмельницької області;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області 23.01.2010;

Третя особа: Центр соціально психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 34419692, місце знаходження: м. Полонне, вул. Толстого, 117/1 Хмельницької області.

Повний текст судового рішення складено 02 листопада 2020 року.

Суддя Р. В. Пашкевич