Ухвала суду № 92604901, 03.11.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9336/18

2/212/310/20

У Х В А Л А

03 листопада 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого – судді: Чорного І.Я.,

з участю секретаря судового засідання: Поперечної А.С.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Товкун А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" про визнання незаконними акту про порушення у порядку захисту прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

в листопаді 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" про визнання незаконними акту про порушення у порядку захисту прав споживачів.

Ухвалою суду від 06 грудня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

В своєму позові ОСОБА_2 просив суд визнати незаконним акт ПАТ «Криворіжгаз» від 30 вересня 2018 року № 3420, який встановлює ознаки несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника, що розташований в квартирі побутового споживача природного газу ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц зазначено, що предметом даного спору є скасування протоколу засідання комісії ПАТ «ЕК Одесаобленерго» від 29 червня 2017 року № 67 щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ від 16 травня 2017 року № 036296 та визнання дій комісії ПАТ «ЕК Одесаобленерго» щодо розгляду зазначеного акта неправомірними. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу засідання комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але й узагалі не підлягають судовому розгляду. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Вказана правова позиція Великої Палати Верховного Суду свідчить про те, що акт ПАТ «Криворіжгаз» від 30 вересня 2018 року № 3420, є лише фіксацією можливого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки, тому оскарження лише факту складення такого акту, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема про визнання дій відповідача неправомірними щодо нарахування заборгованості, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» необхідно тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Вказана правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2011 року у справі № 6-4ц11 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.

З огляду на вказане, пред`явлені ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" вимоги про визнання незаконними акту про порушення у порядку захисту прав споживачів не підлягають розгляду не лише у порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту права сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що пред`явлені ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" вимоги про визнання незаконними акту про порушення у порядку захисту прав споживачів не підлягають судовому розгляду в зв`язку з відсутністю предмету спору. Так як судом встановлено, що акт ПАТ «Криворіжгаз» від 30 вересня 2018 року № 3420, є лише фіксацією можливого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки, тому оскарження лише факту складення такого акту, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. У зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 13, 15, 16, 255, 256, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" про визнання незаконними акту про порушення у порядку захисту прав споживачів.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду, або суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. Я. Чорний