Рішення № 92604167, 19.10.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7660/20

Провадження № 2/201/2860/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2020 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (далі – ГУ ПФУ) про відшкодування моральної шкоди, в якому просив відшкодувати йому у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 23 ЦК України, а саме у грошовому виразі (грошима) і у розмірі, визначеному самим судом на свій розсуд відповідно до норми ч. 3 ст. 23 ЦК України моральну шкоду, заподіяну неправомірною бездіяльністю Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (а.с. 1).

Ухвалою судді від 11.08.2020р. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до положень ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України (а.с. 5).

За наслідками заявленого позивачем відводу головуючому по справі судді Наумовій О.С. (а.с. 21) ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батманової В.В. від 09.10.2020р. ОСОБА_1 відмовлено у задоволені заяви про відвід судді (а.с. 32).

27.08.2020р. до суду надійшло клопотання представника відповідача – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Литвин Ю.Ю. (діє на підставі довіреності від 20.02.2020р.), у якій відповідач просив закрити провадження у справі, оскільки вона є аналогічною справі № 201/11872/19 (а.с. 9 – 11).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 22.08.2020р. відмовлено відповідачеві - ГУ ПФУ у задоволенні клопотання про закриття провадження по справі, подовжено ГУ ПФУ строк для подачі відзиву на позовну заяву на п`ятнадцять днів з дня отримання даної ухвали (а.с. 19).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2020р. у справі №201/11872/19 за його позовом до ГУ ПФУ, яке набрало законної сили. Рішенням суду встановлено, що 12.08.2019р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою (вх. № 2980), в якій просив належні йому суми пенсії (грошової допомоги) починаючи з 13.08.2019р. перераховувати на поточний рахунок у АТ «Ощадбанк» (із зазначенням реквізитів). Позивач надав суду копія заяви від 12.08.2019р., на якій міститься штамп ГУ ПФУ (відділ обслуговування громадян (сервісний центр) з вх. № 2980 із підписом особи, яка прийняла заяву, в якій позивач просив належні йому суми пенсії (грошової допомоги), починаючи з 13.08.2019р. перераховувати на поточний рахунок у АТ «Ощадбанк» (із зазначенням реквізитів).

20.05.2020р. позивач надіслав до Пенсійного Фонду України скаргу з вимогою поновити йому право на виплату пенсії перерахуванням її на його поточний рахунок у ТВБВ №10003/0439 згідно з його заявою від 12.08.2019р. за вх. №2980 до ГУ ПФУ. У відповідь отримав листа Пенсійного Фонду України від 09.07.2020р. за вих. №18786-16058/П-03/8-2800/20, яким йому повідомлено про те, що ГУ ПФУ доручено перевести виплату його пенсії АТ "Ощадбанк" відповідно до заяви від 12.08.2019р.

Згідно з випискою про рух коштів з 01.06.2020р. по 10.08.2020р. по картковому рахунку позивача у ТВБВ III типу №10003/0439 філії-Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" (далі ТВБВ 10003/0439) ГУ ПФУ перерахувало 07.08.2020р. на цей рахунок суму його пенсії за серпень 2020 року.

Як зазначає позивач, з 12.08.2019 року і до часу звернення з цим позовом до суду він не подавав до ПФУ інших заяв, оформлених відповідно до вимог, п. 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999р. №1596. Тож відповідач перерахував 07.08.2020р. пенсію на його поточний рахунок у ТВБВ 10003/0439 на підставі саме заяви від 12.08.2019р. Таким чином, відповідач вчиняв протягом року неправомірну бездіяльність щодо невиконання вимог вказаної постанови КМУ та поновлення його прав.

Вищезазначена неправомірна бездіяльність відповідача порушила звичний уклад життя позивача. Він змушений був у продовж року витрачати додатковий час на захист своїх прав, відмовитися від звичних зручностей, налагоджувати своє життя за поневірянь по судах, нести додаткові витрати для поновлення своїх порушених прав, що викликає у нього душевні страждання. Розмір відшкодування моральної шкоди очікує не менше як у 200 000,00 грн.

Судом відповідачеві була направлена ухвала про відкриття провадження з позовом, в якій роз`яснялось, що відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи мають бути надані суду. Форма і зміст відзиву передбачені ст. 178 ЦПК України.

Як було вказано, ухвалою судді від 28.08.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження по справі, подовжено ГУ ПФУ строк для подачі відзиву на позовну заяву на п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали (а.с. 19). Ухвалу судді від 28.08.2020р. відповідач отримав 07.09.2020р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 25).

Однак відповідач – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, протягом встановленого і потім продовжного стоку судом станом на день винесення рішення, правом на надання відзиву на позов у порядку ст. 178 ЦПК України не скористався.

Разом із тим, з поданого клопотання про закриття провадження по справі вбачається позиція ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про незгоду із позовом, відповідно до якої представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Литвин Ю.Ю. (діє на підставі довіреності від 20.02.2020р. – а.с 13) вказує, що у позивач у позові зазначає, що з 12.08.2019р. і до цього часу він не подавав до ПФУ інших заяв, оформлених відповідно до вимог п. 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999р. № 1596. Відповідач перерахував 37.08.2020р. пенсію на його рахунок у ТВБВ 10003/0439 на підставі поданої ним заяви саме від 12.08.2019р. І таким чином, вчиняв протягом року неправомірну бездіяльність щодо виконання вимог постанови КМУ та поновлення його прав.

Такі ж вимоги були предметом розгляду справи №201/11872/19, де у позові позивач вказував такі ж обставини зазначав – про подання 12.08.2019р. до ГУ ПФУ заяви за вх. №2980 про виплату пенсії або грошової допомоги у відповідності до вимог п. 10 ПКМУ № 1596, а 12.09.2019р. звернувся зі скаргою до ГУ ПФУ за вх. №6806/П-09 з вимогою поновити право на виплату пенсії перерахуванням її на поточний рахунок позивача в АТ «Ощадбанк» і повідомити у письмовій формі про причини не перерахування пенсії на поточний рахунок в банку ще у вересні 2019 року. Але відповіді на скаргу не отримав. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2020р., залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.04.2020р., у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вважав, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги вже розглянуті судом по суті (а.с. 9 – 11).

Враховуючи категорію спору (малозначна справа), а також висловлену позивачем у позові позицію про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду малозначних справ відповідно до положень ст. 274 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши позиції сторін, оцінивши зібрані докази по справі за принципами ст. 89 ЦПК України та у сукупності з нормами законодавства, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Як вказує ОСОБА_1 20.05.2020р. він надіслав до Пенсійного Фонду України скаргу, в якій просив поновити йому право на виплату пенсії перерахуванням її на його поточний рахунок у ТВБВ №10003/0439 згідно з його заявою від 12.08.2019р. за вх. №2980 до ГУ ПФУ.

Листом заступника директора Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Бричок Л.О. від 09.07.2020р. за вих. №18786-16058/П-03/8-2800/20, за результатами звернення ОСОБА_1 від 25.05.2020р. щодо його пенсійного забезпечення (вх. № 16058/П-2800-20 від 10.06.2020р.), Пенсійний фонд України повідомив заявника про те, що виплата пенсій через банківські установи регулюється Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1596 (зі змінами).

Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області доручено перевести виплату пенсії ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» відповідно до його заяви від 12.08.2019р. (а.с. 3).

Згідно з випискою, що відображає рух коштів з 01.06.2020р. по 10.08.2020р. за картковим рахунком позивача у ТВБВ III типу №10003/0439 філії-Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» (далі ТВБВ 10003/0439) ГУ ПФУ перерахувало 07.08.2020р. на цей рахунок суму його пенсії за серпень 2020 року (а.с. 2).

Також установлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 22.01.2020р. по цивільній справі № 201/11872/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, третя особа – Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди (а.с. 35 – 38).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.04.2020р. рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2020р. залишено без змін.

Ухвалою Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 28.05.2020р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2020р. і постанову Дніпровського апеляційного суду від 09.04.2020р.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом під час розгляду справи № 201/11872/19, встановлено таке.

12.08.2019р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою (вх. № 2980), в якій просив належні йому суми пенсії (грошової допомоги) починаючи з 13.08.2019р. перераховувати на поточний рахунок у АТ «Ощадбанк» (із зазначенням реквізитів).

12.09.2019р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ зі скаргою (з вх. № 6806/П-09), в якій вказав, що 12.08.2019р. за вх. №2980 він подав до ГУ ПФУ заяву, згідно з вимогами, визначеними у п. 10 Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999р. № 1596, про виплату пенсії або грошової допомоги, але у вересні 2019 року пенсію йому знову приніс поштар ПАТ «Укрпошта», Отже, відповідач з 12.06.2019р. не бажаєте здійснювати виплату пенсії шляхом перерахування її на поточний рахунок в філії АТ «Ощадбанк». Вимагав повідомити його у письмовій формі про причини, за яких у вересні 2019 року пенсія не перерахована на його поточний рахунок, поновити право на виплату пенсії перерахуванням її на поточний рахунок.

На скаргу позивача листом ГУ ПФУ від 10.10.2019р. за № 6805/П-09, № 6806/П-09, № 7506/П-09 надана відповідь про те, що виплата пенсії позивачеві проводилась через банківську установу ПАТ «Державний ощадний банк України».

Роз`яснено, що виплата пенсій та грошової допомоги одержувачам через поточні рахунки в банках регулюється Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999р. № 1596. Пунктом 16 Порядку передбачено, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

На виконання вимог пункту 16 Порядку, банківською установою у квітні 2019 надано список осіб, за яких кошти одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, в якому було зазначено прізвище позивача, на підставі чого виплату пенсії з червня 2019 переведено через підприємство поштового зв`язку № 49125 за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до пункту 10 Порядку, заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку.

Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

У зв`язку з вищезазначеним, повідомлено, що виплата пенсії проводиться на поштове відділення, оскільки надана позивачем заява не відповідає встановленому зразку відповідно Порядку.

Також повідомлено, що відповідно до Типової інструкції з діловодства у територіальних органах Пенсійного фонду України, затвердженої наказом Пенсійного фонду України від 05.12.2012р. №182 та Інструкції з діловодства в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, затвердженої наказом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 01.02.2018р. № 16, установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній.

Повідомлено, що відповідь та звернення позивача від 02.09.2019р. отримана ним (позивачем) особисто 26.09.2019р. у приймальні громадян ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області за адресою: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094.

До відповіді був надано Витяг з реєстру відправлений листів від 10.10.2019р. поданих до ВПЗ № 94 відправником ГУ ПФУ, з якого видно, що відповідь на звернення передано на пересилання позивачеві на 19 арк.

Згідно з п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (із змінами внесеними постановою правління ПФУ від 07.07.2014р. №13-1) право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30.08.1999р. № 1596.

Цей Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.

Згідно із п. 10 Порядку заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку.

Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

Відповідно до п. 16 Порядку якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Позивачем у справі № 201/11872/19 була надана суду копія заяви від 12.08.2019р., на якій міститься штамп ГУ ПФУ (відділ обслуговування громадян (сервісний центр)) з вх. № 2980 із підписом особи, яка прийняла заяву, в якій позивач просив належні йому суми пенсії (грошової допомоги) починаючи з 13.08.2019р. перераховувати на поточний рахунок у АТ «Ощадбанк» (із зазначенням реквізитів) (а.с. 18).

Також була надана суду копія службової записки начальника управління адміністративного забезпечення Кравчути О., скерованій заступнику начальника юридичного управління ГУ ПФУ Ковалю О., повідомлено, що оригінал заяви позивача до ГУ ПФУ від 12.08.2019р. за вх. № 2980 до управління адміністративного забезпечення не надавався.

Оцінюючи указану службову записку і доводи ГУ ПФУ про те, що вона не надходила до управління адміністративного забезпечення, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ не обґрунтувало своїх дій, оскільки заява ОСОБА_1 містить вхідний штамп ГУ ПФУ (відділу обслуговування громадян (сервісного центру)) з вх. № 2980 із підписом особи, яка прийняла заяву, але жодного реагування на неї не було здійснено. Відповідачем була надана відповідь на скаргу позивача, що надійшла через місяць – 12.09.2019р. за вх. № 6806/П-09.

Разом із тим, суд у рішенні відмітив, що згідно із п. 10 Порядку заяви про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

Але позивачем не було надано суду доказів того, що подаючи указану заяву, ним були дотримані вимоги п. 10 Порядку і був пред`явлений паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документ, визначений законодавством, для з`ясування місця її проживання.

З огляду на викладене, судом не було установлено з боку відповідача протиправних дій (бездіяльності), які б зумовлювали підстави для відшкодування моральної шкоди.

Позивач вважає, що йому заподіяна моральна шкода бездіяльністю відповідача, виходячи лише з того, що листом Пенсійного Фонду України від 09.07.2020р. доручено ГУ ПФУ провести виплату пенсії позивачеві у АТ «Ощадбанк», після чого 07.08.2020р. здійснене перерахування пенсії.

Водночас, жодних доводів і міркувань з стосовно того, у чому полягає бездіяльність відповідача, які саме норми закону ним порушені, позивачем не навів.

Суд, додатково звертає увагу позивача на те, що рішенням суду у справі № № 201/11872/19, яке набрало законної сили, установлено, що позивач, подаючи заяву про виплату пенсії від 12.08.2019р. за вх. № 2980, не виконав вимоги п. 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30.08.1999р. № 1596, і тому у ГУ ПФУ відсутні були підстави для розгляду указаної заяви як заяви про виплату пенсії або грошової допомоги, яка є додатком 1 до указаного Порядку. Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, суд виходив із того, що спірні правовідносини щодо порядку виплати пенсії не регулюються Законом України «Про звернення громадян», а регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативних актів у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», в судовому засіданні необхідно дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

З представленого позивачем листа Пенсійного фонду України від 09.07.2020р., яким доручено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перевести виплату пенсії ОСОБА_1 не вбачається, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області порушені вимоги закону. Указаний лист не містить зауважень з боку Пенсійного фонду України до роботи ГУ ПФУ як до підпорядкованого органу або відомостей про притягнення працівників ГУ ПФУ до дисциплінарної відповідальності тощо.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що сам по собі факт доручення Пенсійним Фондом України своєму територіальному органу – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести позивачеві виплату пенсії та факт її отримання, не є свідченням того, що ГУ ПФУ допустив протиправну бездіяльність по відношенню до позивача.

Крім того, позивач просить суд відшкодувати моральну шкоду (грошима) у розмірі, визначеному судом на свій розсуд відповідно до норми ч. 3 ст. 23 ЦК України, а саме, грошима, а її розмір має бути визначений судом не менше як у 200 000,00 грн.

Разом із тим, суд не вправі визначити на власний розсуд суму моральної шкоди, оскільки моральна шкода оцінюється перш за все особою, яка звертається до суду із такими вимогами. Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір (Постанова Верховного суду України від 03.12.2014 р. по справі 6-183цс14).

Вирішуючи спір у межах позовних вимог, з урахуванням установлених обставин, суд вважає, що позивачем не доведений факт заподіяння йому шкоди діями (бездіяльністю) відповідача – ГУ ПФУ, що виключає підстави її відшкодування.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, а позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судові витрати відносяться за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 141, 259, 263 - 265, ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суддя,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Наумова О.С.