Рішення № 92603901, 02.10.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1680/20

Провадження № 2/209/740/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбара Г.А.

за участі секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Українська страхова компанія» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», код ЄДРПОУ 20346864, юридична адреса: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 116, кв. 19, адреса фактичного місцезнаходження: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Незалежності, буд. 35, кв. 7, виплачене страхове відшкодування в розмірі 17865,38 грн., та сплачений судовий збір.

На обґрунтування позову зазначено, що 15 червня 2016 року між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 87дм, за умовами якого ОСОБА_1 отримав від КС «Українська кредитна спілка» у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки в загальному розмірі 18000 грн. строком на 12 місяців з 15 червня 2016 року по 15 червня 2017 року включно зі сплатою процентів в розмірі 39% річних. Перерахування визначених кредитним договором грошових коштів на банківський рахунок відповідача підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення № 20279 від 15 червня 2016 року з відмітками спілки про проведення даного платежу. 01 липня 2016 року між позивачем та КС «Українська кредитна спілка» було укладено договір добровільного страхування кредитів № 9. Відповідно до п.1.2 предметом цього договору є майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», пов`язані з матеріальними збитками, які завдані їй внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до кредитних договорів. Згідно п. 1.3 цього договору позивач, як страховик, здійснює страхування кредитних ризиків за кредитними договорами, укладеними між позичальниками та КС «Українська кредитна спілка», згідно з Реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах договорів про співробітництво між КС «Українська кредитна спілка» та позивачем, який є Додатком № 1 до договору страхування. Відповідно до вказаного додатку №1 до договору добровільного страхування кредитів № 9 від 01 липня 2016 року кредитний договір № 87дм від 15 червня 2016 року, укладений між КС «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 , віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано позивачем на загальну суму 44250,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 87дм від 15 червня 2016 року належним чином не виконував, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачував. Вказані обставини підтверджуються наданою КС «Українська кредитна спілка» випискою з рахунку ОСОБА_1 . На виконання вимог п. 5.1 договору добровільного страхування кредитів № 9 від 01 липня 2016 року кредитна спілка «Українська кредитна спілка» направила позивачу заяву № 4105 від 17 квітня 2020 року про виплату страхового відшкодування у сумі 17865,38 грн. внаслідок невиконання відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором № 87дм від 15 червня 2016 року.

На підставі вищевказаної заяви та доданих до неї документів позивачем складено страховий акт № 177кр від 21 квітня 2020 року та відповідно 21 квітня 2020 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 17865,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2267 від 21 квітня 2020 року з відміткою банку про проведення платежу. На виконання вимог п. 5.8 договору добровільного страхування кредитів КС «Українська кредитна спілка» надало позивачу довідку №4122 від 21 квітня 2020 року про сплату 21 квітня 2020 року позивачем страхової виплати за кредитним договором № 87дм від 15 червня 2016 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 17865,38 грн. Посилаючись на статті 525, 526, 530, 546, 610, 612, 979, 980, 993 ЦК України, статті 1, 25, 27 Закону України «Про страхування», вважають, що до позивача перейшло право вимоги на стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди за виплачене на користь КС «Українська кредитна спілка» страхове відшкодування у розмірі 17865,38 грн., оскільки позивач виконав покладені на нього договором добровільного страхування кредитів № 9 від 01 липня 2016 року обов`язки.

Ухвалою суду від 15 липня 2020 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, направила суду заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву та не надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч.3 ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу у судовому засіданні за відсутності представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі письмових доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 15 червня 2016 року Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 87дм, за умовами якого ОСОБА_1 отримав у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги повернення коштів та сплати процентів у визначені договором строки у розмірі 18000,00 грн. строком на 12 місяців, з 15 червня 2016 року по 15 червня 2017 року зі сплатою процентів в розмірі 39% річних (а.с. 57).

Факт перерахування кредитодавцем кредитних коштів в розмірі 18000 грн. на рахунок відповідача підтверджується платіжним дорученням № 20279 від 15 червня 2016 року (а.с. 56).

Згідно п.1.2 кредитного договору проценти, відсотки, плата за користування кредитом є фіксованими та нараховуються кожний день на первісну суму кредиту.

Пунктом 3.2. кредитного договору передбачено, що повернення кредиту відповідачем здійснюється наступним чином: заборгованість за кредитом: тіло кредиту та відсотки по кредиту позичальник сплачує щомісячно згідно Додатку № 1 до договору, який є невід`ємною частиною договору, на рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 5.2.4 кредитного договору кредитодавець має право уступати вимогу з повернення кредиту третій стороні без згоди на це позичальника, але з інформуванням позичальника при виникненні такої ситуації (а.с.14).

Згідно п. 5.2.6 кредитного договору у разі істотного порушення позичальником умов даного договору, в тому числі затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання інших зобов`язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

Як вбачається і Додатку № 1 до кредитного договору № 87дм від 15 червня 2016 року, який є Графіком розрахунків (а.с. 58), в період з 14 липня 2016 року по 14 червня 2017 року включно ОСОБА_1 повинний був здійснювати погашення кредиту шляхом сплати 14 числа кожного місяця щомісячного основного платежу в розмірі 2085,00 грн., з яких 1500,00 грн. тіло кредиту, 585,00 грн. – відсотки, сукупна вартість кредиту становить 25020,00 грн.

Згідно наданої позивачем виписки по рахунку позичальника (а.с. 68- 73), всього відповідачем було погашено заборгованості за кредитним договором в сумі 27172,00 грн., при сукупної вартості кредиту 25020,00 грн. Станом на 15 червня 2017 року (дата закінчення кредитного договору), відповідач мав заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6576,80 грн. та заборгованість за відсотками в розмірі 1473,15 грн., а всього на загальну суму 8049,95 грн.

15 червня 2017 року строку дії кредитного договору закінчився, а тому після закінчення строку дії кредитного договору, КС «Українська кредитна спілка» втратила право нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами в силу приписів статей 1048, 1054 ЦК України, що узгоджується с висновками Великої палати Верховного Суду (пункти 48-55 постанови від 28.03.2018 № 444/9519/12).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого рівня інфляції за увесь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Проте, у виписці по рахунку позичальника після закінчення строку дії кредитного договору відсутні нарахування ОСОБА_1 установленого індексу інфляції за час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми, а продовжено нарахування відсотків згідно умов кредитного договору.

Із наданої виписки по рахунку позичальника також вбачається, що відповідач після закінчення дії кредитного договору перерахував Кредитній спілці «Українська кредитна спілка» на погашення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками ще 10203 грн., при тому, що на день закінчення строку дії кредитного договору він мав заборгованість в розмірі 8049,95 грн., з яких: тіло кредиту в розмірі 6576,80 грн. та заборгованість за відсотками в розмірі 1473,15 грн.

Також судом встановлено, що 01 липня 2016 року КС «Українська кредитна спілка» та ПрАТ «Українська страхова компанія» уклали договір добровільного страхування № 9, предметом якого були майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», пов`язані з матеріальними збитками, які завдані їй внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до кредитних договорів (а.с. 64-66).

Згідно п. 1.3 цього договору позивач, як страховик, здійснює страхування кредитних ризиків за кредитними договорами, укладеними між позичальниками та КС «Українська кредитна спілка», згідно з Реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах договорів про співробітництво між КС «Українська кредитна спілка» та позивачем, який є Додатком № 1 до договору страхування.

Пунктом 2.1 цього договору передбачено, що страховим випадком є факт збитків кредитної спілки внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитною спілкою по поверненню кредиту в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними кредитним договором. Відповідальність ПАТ Українська страхова компанія за страховим випадком виникає, зокрема, якщо кредитор (кредитна спілка) не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених кредитним договором протягом десяти днів після настання строку сплати третього платежу (п.2.1.1 договору); якщо кредитор не одержав обумовлений кредитним договором останній за графіком платіж протягом трьох днів після настання строку сплати останнього платежу, передбаченого кредитним договором.

Відповідно до вказаного додатку №1 до договору добровільного страхування кредитів № 9 від 01 липня 2016 року кредитний договір № 87дм від 15 червня 2016 року, укладений між КС «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 , віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано позивачем на загальну суму 44250,00 грн. (а.с. 66).

Пунктами 3.4, 3.5, 3.6 договору добровільного страхування № 9 визначено, що страховий тариф по договору страхування встановлюється у розмірі 9,5 відсотків від страхової суми. Страховий платіж по договору страхування складає 178075,52 грн. Страховий платіж сплачується страхувальником по даному договору на рахунок страховика частинами в строк до 31 грудня 2016 року.

Згідно пункту 7.1. договору добровільного страхування № 9 від 01 липня 2016 року, строк дії цього договору з 01 липня 2016 року по 01 липня 2018 року (а.с. 65), і відповідно до пп. 7.3.1 дія цього договору припиняється у разі закінчення терміну дії договору.

Відповідно ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування – це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору .

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 982 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що строк дії кредитного договору, укладеного ОСОБА_1 з КС «Українська кредитна спілка» закінчився 15 червня 2017 року і на дату його закінчення відповідач мав заборгованість в розмірі 8049,95 грн., кредитна спілка повинна була протягом трьох днів після настання строку сплати останнього платежу, передбаченого кредитним договором, та в межах строку дії договору страхування звернутися до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Проте, ТОВ КС «Українська кредитна спілка» із заявою про здійснення страхової виплати у зв`язку з настанням страхового випадку: «Повне або часткове неповернення позичальником страхувальнику суми кредиту та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни» відносно ОСОБА_1 із сумою до сплати в розмірі 17865,38 грн. звернулося до ПрАТ «Українська страхова компанія» лише 17 квітня 2020 року, тобто після закінчення строку дії договору добровільного страхування № 9 від 01 липня 2016 року і в порушення пункту 2.1. цього договору.

Крім того, пунктом 5.1 договору добровільного страхування було передбачено, що страхувальник (кредитна спілка) повинен повідомити про настання страхового випадку та направити страховку (ПАТ «Українська страхова компанія») заяву про виплату страхового відшкодування не пізніше 30 числа поточного календарного кварталу відповідного року, в якому настав страховий випадок з додаванням документів згідно з переліком, визначених цим договором.

У додаток до заяви про виплату страхового відшкодування страхувальник по кожному кредитному договору надає страховику документи, вичерпний перелік яких вказано у пункті 5.2 договору добровільного страхування №9, а саме: копії документів, на підставі яких позичальнику було надано кредит (копії: паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідки про доходи позичальника); копію кредитного договору, по якому настає страховий випадок; довідку про заборгованість позичальника по кредитному договору; свідоцтво про смерть позичальника або інший документ для підтвердження настання страхового ризику (у разі наявності.).

Як вбачається із наданих позивачем документів, ТОВ «Українська кредитна спілка» при зверненні до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування не надало довідку про заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору із зазначенням у такій довідці розміру заборгованості за тілом кредиту та розміру заборгованості за відсотками, що підтверджується страховим актом № 177 кр від 21 квітня 2020 року (а.с. 74), в якому зазначено, що у зв`язку із страховим випадком надані наступні документи: заява страхувальника, копія кредитного договору, виписка по особовому рахунку позичальника, графік погашення заборгованості, довідка з підприємства. Таким чином, серед поданих страхувальником документів відсутня передбачена п. 5.2 договору № 9 довідка про заборгованість позичальника по кредитному договору.

Згідно п. 6.2 договору добровільного страхування № 9 страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадку неповернення кредиту позичальником, якщо страхувальник своєчасно не повідомив про страховий випадок без поважних причин.

Проте, не зважаючи на те, що ТОВ «Українська кредитна спілка» своєчасно не повідомило позивача про страховий випадок та звернулося до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування після закінчення строку дії договору добровільного страхування та з порушенням вимог п.5.2 цього договору, ПрАТ «Українська страхова компанія», всупереч вимогам п. 6.2 договору, 21 квітня 2020 року склало страховий акт № 177 кр та виплатило ТОВ «Українська кредитна спілка» 17865,38 грн. страхового відшкодування (а.с. 75).

Пунктом 1 частини 1 ст. 28 Закону України «Про страхування» встановлено, що д ія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: закінчення строку дії.

Згідно ч. 1 ст. 997 ЦК України передбачено, що договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.

У разі припинення договору страхування у зв`язку із закінченням його строку має важливе значення, чи виконав страховик свої зобов`язання повністю, оскільки із ч. 4 ст. 631 ЦК випливає, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом було встановлено, що страховий випадок настав 15 червня 2017 року, коли закінчився строк дії кредитного договору, укладеного КС «Українська кредитна спілка» з ОСОБА_1 , оскільки на момент закінчення строку дії кредитного договору відповідач не погасив у повному обсязі заборгованість за кредитом та відсотками. Але кредитна спілка протягом дії договору страхування, тобто до 01 липня 2017 року, протягом трьох днів після настання строку сплати останнього платежу, передбаченого кредитним договором, не звернулася до позивача із заявою про страхове відшкодування, подавши таку заяву лише 17 липня 2020 року.

Отже, не зважаючи на те, що страховий випадок настав упродовж дії договору страхування, але кредитна спілка, в порушення умов договору страхування своєчасно без поважних причин не звернулася у встановленні у цьому договорі строки та в межах строку дії договору страхування із заявою до страховика про виплату страхового відшкодування, а ніяких доказів на підтвердження продовження строку дії цього договору (сплата страхувальником страхового платежу за договором страхування після закінчення обумовленого у договорі строку його дії) позивачем не надано, суд вважає, що 01 липня 2017 року припинився і обов`язок позивача, як страховика майнових інтересів КС «Українська кредитна спілка», пов`язаних з матеріальними збитками, які завдані їй внаслідок повного або часткового неповернення позичальником ОСОБА_1 суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни, здійснювати страхову виплату.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у позивача, як у страховика, станом на 21 квітня 2020 року взагалі не було правових підстав для здійснення страхової виплати кредитній спілці на відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору від 15 червня 2016 року, оскільки дія договору добровільного страхування № 9 від 01 липня 2016 року закінчилася із закінченням терміну його дії 01 липня 2017 року, що було передбачено пунктами 7.2, 7.3.1. договору страхування.

Крім того, суд враховує, що відповідач, який мав станом на 15 червня 2017 року заборгованість за кредитним договором в розмірі 8049,95 грн., у тому числі заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6576,80 грн. та заборгованість за відсотками в розмірі 1473,15 грн., після закінчення строку дії кредитного договору повністю погасив цю заборгованість, сплативши кредитній спілці 10203 грн., а нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами КС «Українська кредитна спілка», в силу приписів статей 1048, 1054 ЦК України, втратила право після закінчення строку дії кредитного договору.

Таким чином, позивач, виплатив страхове відшкодування ТОВ КС «Українська кредитна спілка» за відсутності діючого договору добровільного страхування, в порушення умов цього договору та вимог Закону України «Про страхування».

Відповідно до ч.1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки суд прийшов до висновку, що у позивача не було обов`язку виплачувати кредитній спілці страхове відшкодування, то відповідно до нього не перейшло право вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитку, а тому позов ПрАТ «Українська страхова компанія до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування.

Повне судове рішення складено 02 листопада2020 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.