Ухвала суду № 92603787, 03.11.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 450/1357/17

У Х В А Л А

30 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова в колегіальному складі:

головуючої – судді Луців-Шумської Н.Л.,

суддів Свірідової В.В., Білінської Г.Б.

секретар Балковий Н.Д.

з участю прокурора Мотрука Н.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників Гуменецького І.І., Суслікової Н.М., Островського Ю.М., Манукян М.А., Олейнікова Г.О.

представника потерпілих Рабіновича М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у кримінальному провадженні № 12017140000000197 від 20.02.2017р. про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 - п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 -п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27-ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України

клопотання прокурора Мотрука Н.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , обвинуваченому ОСОБА_2 , обвинуваченому ОСОБА_3 , обвинуваченому ОСОБА_5 , обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

клопотання захисника Олейнікова Г.О. і обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 ,

клопотання захисника Гуменецького І.І. і обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

Шевченківським районним судом м. Львова здійснюється розгляд вказаного кримінального провадження.

Обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в ході досудового розслідування обрано запобіжні заходи у виді тримання під вартою, які неодноразово продовжувалися слідчими суддями та судом.

Прокурор Мотрук Н.В. повторно подав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки строк їх тримання під вартою завершується 04 листопада 2020р.

У цих клопотаннях стосовно кожного з обвинувачених прокурор зазначає, що обґрунтованість пред`явленого їм обвинувачення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході досудового розслідування і дослідженими в суді доказами. Вказує на те, що ризики, які враховувалися під час застосування і продовження такого запобіжного заходу обвинуваченим, продовжують існувати на даний час та не зменшилися, оскільки з метою уникнення можливого кримінального покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, інших осіб, пов`язаних з цим кримінальним провадженням, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Зазначає, що серйозність покарання, що загрожуватиме обвинуваченим у разі доведення їх винуватості, сама по собі є достатньою для висновку про існування ризику того, що обвинувачені можуть втекти з метою переховуватися від суду. Продовження утримання обвинувачених під вартою до завершення судового розгляду є важливою гарантією прав потерпілих на забезпечення їх захисту від протиправного впливу з боку обвинувачених. Також прокурор наводить передбачені ст.178 КПК України обставини, які слід оцінювати при вирішенні питання доцільності продовження тримання кожного з обвинувачених під вартою. Вважає, що подальше тримання обвинувачених під вартою є виправданим, а застосування щодо обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів не може бути достатнім для запобігання існуючим ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Гуменецький І.І. подали свої клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу в розмірі 1 440 000грн. або на домашній арешт.

У цих клопотаннях вони вказують на бездоказовість пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, фальсифікацію матеріалів кримінального провадження, неможливість підкріплення такого обвинувачення показаннями лише одного свідка ОСОБА_6 , які є суперечливими, непослідовними. Наголошують на тривалому утриманні ОСОБА_1 під вартою, що на даний час перестає бути виправданим, просять врахувати сімейне становище ОСОБА_1 , його незадовільний стан здоров`я.

Зазначають про те, що ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02.02.2017р. ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 1 440 000грн., яка була внесена. Ця ухвала суду не скасована і продовжує діяти на даний час.

Враховуючи наведені у клопотаннях доводи, вважають можливим застосування альтернативних запобіжних заходів у виді застави в розмірі 1 440 000грн., яка визначена ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02.02.2017р., або домашнього арешту за місцем проживання його фактичної дружини ОСОБА_7 АДРЕСА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат Олейніков Г.О. подали клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

У клопотаннях вони вказують про необґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 , відсутність доказів його причетності до скоєння інкримінованих злочинів, неправильні кваліфікацію стороною обвинувачення його дій, відсутність доказів продовження існування наведених прокурором ризиків. Враховуючи тривалість перебування під вартою, дослідження усіх письмових доказів сторони обвинувачення, допит усіх потерпілих та майже всіх свідків, подальше тримання його під вартою вважають не виправданим. Просять змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який у виді домашнього арешту за місцем його постійного проживання АДРЕСА_2 з покладенням визначених ст.194 КПК України обов`язків.

Ознайомившись з поданими клопотаннями, заслухавши доводи та заперечення учасників провадження стосовно цих клопотань, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до змісту ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом. Цей строк завершується 04 листопада 2020 року. До його спливу неможливо завершити розгляд даного кримінального провадження, оскільки не допитано всіх свідків зі сторони обвинувачення, не досліджено докази сторони захисту.

При вирішенні заявлених клопотань прокурора про продовження строку тримання обвинувачених під вартою та клопотань сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою, суд керується нормами глави 18 КПК України.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри чи обґрунтованого обвинувачення передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване» залежить від усіх обставин справи. Факти, які дають підставу для підозри і висунення обвинувачення не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи. У цьому випадку достатніми є докази, які об`єктивно зв`язують обвинуваченого з певним злочином і не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми для висунення звинувачення.

Звертаючись в суд з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1 та 2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 та ч.6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Під час судового розгляду кримінального провадження продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою можливе за наявності обставин, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України, і за умови якщо в суді буде встановлено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні прокурора ризикам. Водночас зміна такого запобіжного заходу на заставу або домашній арешт можлива, якщо в суді буде встановлено достатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При вирішенні заявлених сторонами кримінального провадження клопотань суд застосовує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд покладає в основу свого рішення положення, за якими продовження тримання обвинувачених під вартою може бути виправданим заходом у справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу, закріпленого у статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд виходить із принципу забезпечення захисту інтересів суспільства, які переважують правило поваги до особистої свободи, оскільки життя людини є найвищою цінністю, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 обвинувачуються, в тому числі, у вчиненні вмисного вбивства трьох осіб, замаху на вбивство інших осіб. У даному кримінальному провадженні справжній суспільний інтерес не зменшується і переважує інтереси забезпечення права на свободу.

У клопотаннях про зміну запобіжного заходу та у запереченнях на клопотання прокурора обвинувачені та захисники вкотре звертають увагу на тривалість перебування обвинувачених під вартою, дослідження судом більшості доказів сторони обвинувачення, які, проте, не доводять винуватості обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в інкримінованих їм злочинах, на неправильність правової кваліфікації дій ОСОБА_4 . Також сторона захисту наводить заперечення щодо допустимості доказів обвинувачення, вказує на ідентичність клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим та відсутність доказів у підтвердження подальшого існування ризиків, про які зазначає у своїх клопотаннях прокурор.

Постановляючи рішення за результатами розгляду клопотань, колегія суддів, як і при вирішенні попередніх клопотань, керується висновками Європейського суду з прав людини, що питання чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Продовження тримання обвинувачених під вартою відповідатиме характеру суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26.06.1991 вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Суд враховує висновок Європейського суду з прав людини про те, що термін "обґрунтована підозра" означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України").

Наведені прокурором у клопотаннях докази на підтвердження факту і обставин вчинення злочинів, причетності обвинувачених до їх скоєння свідчать про подальше існування обґрунтованого їх обвинувачення у вчиненні цих злочинів.

Доводи сторони захисту на користь обвинувачених не спростовують доводів прокурора, не перевищують суспільного інтересу у справі, який також полягає і у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у передбачені законом строки, встановленні істини у справі, забезпеченні виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків.

Суд вважає, що ризики, які визначені ст.177 КПК України, і слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжують існувати і на даний час, вагомість цих ризиків з плином часу не зменшилася.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, можливості зміни обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який, суд вважає, що ризик втечі та переховування обвинувачених від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та ризик незаконного впливу на інших обвинувачених, потерпілих, свідків і надалі є значними. При цьому подальше перебування обвинувачених під вартою є важливою гарантією прав потерпілих на забезпечення їх захисту від незаконного впливу з боку обвинувачених.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання виключно у виді поставлення волі або довічного позбавлення волі. Тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим судом в разі доведення їх винуватості, є вагомим і суттєвим фактором існування високого рівня вказаних ризиків.

Суд вважає, що незважаючи на тривалість перебування обвинувачених під вартою, ці ризики не зменшилися, продовжують існувати на даний час.

Суд вважає доцільним продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На переконання суду, застосування щодо обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.

Підстави для зміни обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою - заставу та домашній арешт - відсутні.

Твердження обвинувачених, захисників про необґрунтованість пред`явленого обвинувачення, відсутність доказів винуватості, неправильність правової кваліфікації їх дій, залишаються передчасними. Оцінка досліджених судом доказів сторони обвинувачення на підтвердження винуватості осіб у скоєнні інкримінованих злочинів з точки зору їх допустимості, достатності може бути здійснена судом лише нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження.

Колегія суддів неодноразово, враховуючи усі доводи та заперечення учасників провадження, постановляла ухвали щодо доцільності продовження обвинуваченим строку тримання під вартою та відмовляла стороні захисту у задоволенні клопотань про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на більш м`який, наводячи при цьому відповідні висновки. Цих висновків суд дотримується і надалі. Обставини та факти, що враховувалися судом при постановленні вказаних вище ухвал, не змінилися. Ухвали суду були предметом апеляційного оскарження і не скасовані Тернопільським Апеляційним судом.

Вирішуючи заявлені клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , документи, що характеризують його особу, відомості про стан здоров`я обвинуваченого, перебування обвинуваченого у цивільному шлюбі з ОСОБА_7 та наявність у нього дитини, відсутність офіційних відомостей про перебування ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбу та про запис його батьком малолітньої дитини ОСОБА_8 , дані про місце проживання ОСОБА_7 . Суд приймає до уваги те, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існують на даний час і не зменшилися, а також те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність лише у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, потерплих і свідків у даному провадженні, тому суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді застави або домашнього арешту не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_2 , продовження існування на даний час тих ризиків, які були підставою для обрання і продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і які не зменшилися на даний час, застосування судом до обвинуваченого заходів безпеки, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, на потерпілих і свідків, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , те, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не минули та не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, потерпілих, свідків, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , документи, які його характеризують, щодо його сімейного стану, те, що ризики, які стали підставою для обрання і продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не минули та не зменшилися, існують на даний час, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, потерпілих, свідків, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Вирішуючи заявлені клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує його особу, документи, які характеризують обвинуваченого, те, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження щодо нього заходу у виді тримання під вартою не минули та не зменшилися, продовжують існувати на даний час, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, потерпілих, свідків, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

З наведених вище мотивів суд констатує відсутність підстав для задоволення клопотань обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Гуменецького І.І., обвинуваченого ОСОБА_4 захисника Олейнікова Г.О. про зміну обвинуваченим запобіжного заходу.

Обвинуваченим інкримінується вчинення злочину із застосування насильства та який спричинив загибель 3 людей і 1 людина отримала тілесні ушкодження. Суд, відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, вважає за недоцільне визначати обвинуваченим заставу.

Керуючись ст.ст.176-178,180,182,183,194,196,331,376 КПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 05 листопада 2020 року по 03 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Чернівці, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 05 листопада 2020 року по 03 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Львова, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 05 листопада 2020 року по 03 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю м. Ленінград (СРСР), громадянину Російської Федерації, росіянину, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, 05 листопада 2020 року по 03 січня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю м. Борщів Тернопільської області, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 05 листопада 2020 року по 03 січня 2021 року включно.

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Гуменецького І.І., про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу або домашній арешт - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Олейнікова Г.О. і обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Копії ухвали для виконання скерувати в Львівську УВП (№19) Державної пенітенціарної служби України за місцем утримання обвинувачених, прокурору у даному провадженні для контролю.

Копії ухвали вручити обвинуваченим, прокурору.

Ухвала суду може бути оскаржена у встановленому порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова в семиденний строк з дня оголошення ухвали, обвинуваченими з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошений 04.11.2020року о 12,00год.

Головуюча суддя Судді Н. Л. Луців-Шумська В. В. Свірідова Г. Б. Білінська