Рішення № 92602949, 28.10.2020, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1152/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2020 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Костюк У. І.

за участю секретаря судового засідання: Коваль В.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам`янка -Бузька в порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовом заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу.

встановив:

Позивач ПрАТ СК «ПЗУ Україна» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 08.12.2017 року між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/9669230, яким страховик зобов`язується відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: автомобіля Opel Astra, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 29.11.2018 в м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки Opel Astra, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Kia Magenti, державний реєстраційни номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .. Згідно з постановою Галицького районного суду Львівської області від 17.12.2018 особою винною в ДТП визнано відповідача та притягнуто до адміністративної відповідальності. ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування у розмірі 28 252,74 грн, тому набуло право вимоги на підставі абз. «ґ» п.38.1.1 п.38 ст.38 Закону від 01.07.2004 №1961. Просить суд стягнути з відповідача на їх користь суму завданої майнової шкоди в розмірі 28 252,74 грн та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою суду 28.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав клопотання про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги підтримують, та не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач повторно не з`явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, шляхом направлення виклику до суду засобами поштового зв`язку.

З огляду на зазначені обставини, суд проводить заочний розгляд даної цивільної справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 08.12.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/96669230, яким страховик зобов`язується відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: автомобіля Opel Astra, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

29.11.2018 у м. Львові на перехресті вул. Дорошенка- вул. Степана Бандери відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля маркиOpel Astra, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та та автомобіляKia Magentis , державний реєстраційни номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 ..

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 17.12.2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн..

Частина 6 статті 82 ЦПК України передбачає, що постанова суду у справі по адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

В наслідок ДТП був пошкоджений автомобіль марки Kia Magentis, державний реєстраційни номер НОМЕР_2 ..

Після ДТП потерпілий ОСОБА_2 звернувся 29.11.2018 року до Страхової компанії «ПЗУ Україна» з повідомленням про дорожньо транспортну пригоду.

Вказана подія ДТП була визнана страховим випадком.

Відповідно до Звіту №206480 від 07.02.2019, здійсненого за замовленням СК «ПЗУ Ураїна», вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Kia Magentis, державний реєстраційни номер НОМЕР_2 , становить 58 779,63 грн.

Згідно з п. 22.1.ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. №1961(далі Закон від 01.07.2004 р. №1961), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як вбачається з розрахунку страхового відшкодування, страхового акту UA2018113000010/L01/03 від 25.04.2019, платіжного доручення №29446 від 30.04.2019 року, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь потерпілого ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 28 252,74 грн.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивач також посилається як на підставу для стягнення в порядку регресу на те, що відповідач письмово не повідомив позивача про настання страхової події протягом трьох робочих днів після настання ДТП.

Відповідно до пп. «ґ» п. 38.1.1 ст. 38 Закону від 01.07.2004 №1961, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1статті 33 цього Закону.

Відповідно до п. 33.1.4.ст. 33 Закону від 01.07.2004 №1961, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди. Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини дорожньо-транспортної пригоди власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року в справі № 6-284ц15, в якій були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що посилання суду лише на вимоги статей 33,38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу є недостатніми.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлені, підтверджені матеріалами справи, перевірені позивачем та не заперечуються ним.

Відповідач у встановленому порядку не повідомив Приватне акціонерне товариство «ПЗУ Україна» про дорожньо-транспортну пригоду, чим порушив п. 5 ст. 21 Закону про України «Про страхування» та п. 33.1.4 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

17.10.2019 року на адресу відповідача було направлено регресну вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування, однак жодних дій, спрямованих на врегулювання даного питання в досудовому порядку, з боку відповідача здійснено не було.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог, а тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача відшкодування шкоди у порядку регресу 28 252,74 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача слід стягнути 2102,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 41, 263, 264,265,280-282 ЦПК України,

ухвалив :

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» суму завданої майнової шкоди в розмірі 28 252,74 грн( двадцять вісім тисяч двісті п`ятдесят дві гривні 74 коп.) та 2102 грн (дві тисячі дві гривні) судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія ПЗУ Україна», місцезнаходження м. Київ, вул. Січових Стрільців,40 п/р НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005, Код ЄДПРОУ 20782312.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 02.11.2020.

Суддя У.І. Костюк