Рішення № 9260203, 08.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2010 р. Справа № 07/387-09

вх. № 10360/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Яковлев С.Ю., дор. № 1 від 25.01.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом КСП "Харківгорліфт", м. Харків

до КВЖРЕП № 2 Московського району м. Харків

про стягнення 31796,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в який просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договорами підряду № 4 від 27.12.2006 року, укладеним з КЖЕП 171 Московського району та № 2 від 27.12.2006 року, укладеним з КВЖРЕП 1 Московського району м. Харкова. Згідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становила 31796,13 грн., з яких 21652,31 грн. - сума основного боргу, 1709,83 грн. - три відсотки річних та 8433,99 грн. - інфляційні витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно рішення Харківської міської від 21.02.2007 року № 53/07 комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 171 та комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1 Московського району м. Харкова шляхом приєднання їх до комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 2 Московського району м. Харкова. Тому, як вважає позивач, усі зобов'язання приєднаних КВЖРЕП № 1 Московського району м. Харкова та КЖЕП 171 Московського району м. Харкова перейшли до КВЖРЕП 2 Московського району м. Харкова.

12.01.10 р. від позивача надійшло клопотання (вх. № 216 від 12.01.10 р.), відповідно до якого позивач просив замінити неналежного відповідача - КВЖРЕП № 2 Московського району м. Харкова, його правонаступником (належним відповідачем) - КВЖРЕП Дзержинського району м. Харкова. На підтвердження викладеного позивачем надано суду рішення Харківської міської ради від 25.11.09 р. № 302/09, відповідно до якого, вирішено реорганізувати в порядку, встановленому чинним законодавством України, шляхом приєднання, зокрема КВЖРЕП № 2 Московського району м. Харкова до КВЖРЕП Дзержинського району м. Харкова ДЖГ ХМР.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2010 року клопотання позивача було задоволено, замінено неналежного відповідача у справі № 07/387-09 - Комунальне виробниче житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство № 2 Московського району м. Харкова, належним відповідачем - Комунальним виробничим житловим ремонтно - експлуатаційним підприємством Дзержинського району м. Харкова Департаменту житлового господарства Харківської міської ради.

18.03.2010р. позивач надавав до суду клопотання в якому просив замінити відповідача по справі відповідно на двох боржників - КЖЕП 171 Московського району м. Харкова щодо вимоги про стягнення 13396,32 грн. боргу за договором № 4 від 27.12.2006 р. та КВЖРЕП 1 Московського району м. Харкова щодо заборгованості за договором № 2 від 27.12.2006 року у розмірі 18399,81 грн.

19.03.2010р. за вх. №4936 звернувся до суду з клопотанням в якому просить замінити відповідача КВЖРЕП Дзержинського району, КВЖРЕП-2 Московського району м. Харкова на КВЖРЕП 1 Московського району та стягнути з вказаної юридичної особи суму заборгованості в розмірі 18399,81 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2010 року було замінено первісного відповідача КВЖРЕП Дзержинського району м. Харкова на належного КВЖРЕП -1 Московського району.

30.03.2010 року до канцелярії господарського суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в який позивач просить суд стягнути з КВЖРЕП 1 Московського району м. Харкова заборгованість за надані послуги згідно договору підряду № 2 від 27.12.2006 року у розмірі 18399,81 грн., з яких 12080,70 грн. - сума основного боргу, 967,16 грн. - 3% річних, 5351, 95 грн. - сума інфляційних витрат. Враховуючи що у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не суперечить законодавству та не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає можливим прийняти заяву до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в редакції позовної заяви, наданої до суду 30.03.2010 року, через канцелярію суду представник позивача надав заяву, в який зазначив, що відмовляється від решти позовних вимог щодо заявлених до стягнення 9571,61 грн. основного боргу, 742,67 грн. - трьох відсотків річних та 3082,04 грн. інфляційних витрат.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

27.12.2006 року між КСП «Харківгорліфт» в особі директора Кандаурова А.І. (Підрядник) та КВЖРЕП 1 Московського району м. Харкова (далі Замовник) було укладено договір підряду № 2 про виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів і обладнання систем диспетчеризації (надалі Договір). Предметом Договору підряду між КСП «Харківгорліфт» (Підрядник) та КВЖРЕП 1 Московського району м. Харкова (Замовник) № 2 від 27.12.2006 р. відповідно до п.1.1. є : «Замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання на свій ризик робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і обладнання систем диспетчеризації на об'єктах Замовника».

При цьому п. 1.2. Договору підряду зазначає, що: «Замовник зобов'язується приймати та сплачувати виконану Підрядником роботу.»

Крім того п.3.2.2. договору передбачається зобов'язання Замовника щомісячно приймати у Підрядника виконані роботи і відповідно до п.3.2.3.Договору підряду оплачувати виконані Підрядником роботи. Пунктом 4.1.1. договору встановлено право Підрядника (Позивача) отримувати оплату за виконані і прийняті Замовником (КВЖРЕП 1 Московського району м. Харкова) роботи.

До того ж п.5.1.1 передбачено: «В строк до 25 числа кожного місяця Підрядник готує і надає акт Прийому-передачі виконаних робіт за поточний місяць, з зазначенням вартості робіт, а Замовник підписує наданий Підрядником акт Прийома-передачі виконаних робіт в строк до 3-х робочих днів, з моменту надання Підрядником цього акту.» П.5.1.3. говорить: «На підставі підписаного акту Прийому-передачі виконаних робіт» Замовник здійснює оплату виконаних робіт в строк не більше 3-х днів, з моменту підписання акту Прийому - передачі виконаних робіт.»

Як свідчать матеріали справи, позивач, на виконання умов договору підряду № 2 прийняв на себе вказані в предметі договору зобов'язання та належним чином виконав їх у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт за січень - березень 2007 року, копії яких додані до матеріалів справи, відповідно до яких загальна вартість виконаних робіт складає 329155,61 грн. Боржник - КВЖРЕП 1 Московського району м. Харкова частково виконав свої зобов'язання за договором підряду № 2 , та на виконання умов договору сплатив 317074,91 грн., внаслідок чого станом на час розгляду справи утворилась заборгованість з оплати за договором в сумі 12080,70 грн., яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 12080,70 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат 5351,95грн., нарахованих за період з травня 2007 року по жовтень 2009 року та 3% річних, що становить суму у розмірі 967,16 грн., нарахованих за період з 01.04.2007 року по 01.12.2009 року, - підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву, в який зазначив, що відмовляється від решти позовних вимог щодо заявлених до стягнення 9571,61 грн. основного боргу, 742,67 грн. - трьох відсотків річних та 3082,04 грн. інфляційних витрат.

Суд, дослідивши надану заяву, дійшов висновку про її задоволення, тому припиняє провадження в частині заявлених до стягнення сум: 9571,61 грн. основного боргу, 742,67 грн. - трьох відсотків річних та 3082,04 грн. інфляційних витрат, - на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 184,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, п. 4 ст. 80, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнену позовну заяву до розгляду.

Прийняти заяву про часткову відмову від позову до розгляду.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства № 1 Московського району м. Харкова (адреса: 61170, м. Харків, вул. Гвардійців Широнинців, б. 45, р/р 260023290 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 05479728) на користь Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорлифт" (адреса: 61024, м. Харків, вул. Петровського, 30, р/р 2600830118988 в АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 34754617) - 12080,70 грн. основного боргу, 967,16 грн. трьох відсотків річних, 5351,95 грн. інфляційних витрат, 184,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічна забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

В частині заявлених до стягнення сум 9571,61 грн. основного боргу, 742,67 грн. - трьох відсотків річних та 3082,04 грн. інфляційних витрат, - прийняти відмову позивача від позову та провадження по справі припинити.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 12.04.2010 року.