Ухвала суду № 92599902, 12.10.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43003/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М.,при секретарі судових засідань Проскурні А.Г., розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві заяву слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Смик Світлани Іванівни про самовідвід від участі у розгляді клопотання ТОВ «ВОСХОД СОЛАР» про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

09.10.2020 до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. надійшла заява слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 про самовідвід від участі у розгляді клопотання ТОВ «ВОСХОД СОЛАР» про скасування арешту майна.

Заява вмотивована тим, що, що вона розглядала клопотання органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42019000000000113 про арешт майна справа №757/9093/19-к, який в подальшому скасовано ухвалою Київського апеляційного суду, та окрім цього слідчий суддя зазначила ТОВ «ВОСХОД СОЛАР» було подано до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу щодо дисциплінарного проступку слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя просить відвести від розгляду вказаної скарги.

Слідчий суддя в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду провадження повідомлялась належним чином.

Суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність заявника.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали заяви та скарги, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).

Враховуючи вищевказане, суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість слідчого судді Смик С.І. та її певної особистої заінтересованості, певних прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді скарги, а відтак приходжу до висновку, що підстави, згідно із правилами КПК України, для задоволення самовідводу слідчого судді відсутні.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Смик Світлани Іванівни про самовідвід від участі у розгляді клопотання ТОВ «ВОСХОД СОЛАР» про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Соколов