
Справа №:756/5773/19
Провадження №: 1-кс/755/4865/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
судді Козачук О.М.,
при секретарі Марисику М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 про самовідвід у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 371, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ст. 340 КК України, ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 394 КК України, ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 372 КК України
за участю учасників судового провадження:
представника потерпілого Ліліченко М.В.,
в с т а н о в и в :
22 жовтня 2020 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 з метою недопущення виникнення сумнівів щодо об`єктивності і неупередженості судді під час розгляду кримінального провадження та з метою недопущення недовіри у несприйнятті справедливості судового рішення, заявила самовідвід під час розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000003653 від 13 листопада 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 371, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ст. 340 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст.394 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України. Зокрема в своїй заяві про самовідвід, суддя ОСОБА_7 посилається на те, що зі змісту обвинувального акта вбачається, що кримінальне провадження №42017000000003653 від 13 листопада 2017 року виділено із кримінального провадження №4201410070000020 від 05 лютого 2014 року, що розслідується слідчим Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України за фактами неправомірних дій працівників органів внутрішніх справ, прокуратури та суддів щодо учасників мирних акцій протесту у січні-лютому 2014 року у місті Києві, що призвело до необґрунтованого їх затримання, притягнення до кримінальної відповідальності за застосування запобіжних заходів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 371, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 3372, ч. 1 ст. 375, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 121 КК України, в якому вона допитана як свідок.
Крім того, слідчими управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 42018000000002001 від 16 серпня 2018 року за підозрою судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 375 КК України, та № 42018000000002002 від 16 серпня 2018 року за підозрою судді цього ж суду ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 375 КК України. Також слідчими третього відділу Третього управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001810 від 26 листопада 2019 року за підозрою колишнього судді Дніпровського районного суд; м. Києва ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 375 КК України. За результатами досудового розслідування прокурорами Генеральної прокуратури України та Офісу Генерального прокурора у цих кримінальний провадженнях затверджено обвинувальні акти, які скеровано до суду для розгляду по суті. Зазначені судді, як і обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочинів щодо учасників масових акцій протесту, які відбувалися в центральній частині міста Києва у період січня-лютого 2014 року.
Прокурор у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду заяви повідомлений належним чином, направив свої заперечення на заяву судді про самовідвід, в якій просив відмовити у задоволенні заяви судді ОСОБА_7 про самовідвід у даному кримінальному провадженні.
Представник потерпілого заперечувала проти задоволення заяви про самовідвід судді.
Враховуючи вимоги ст.ст. 22, 26 та 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про самовідвід судді Старовойтовой С.М. у відсутність осіб, що не з`явились.
Вивчивши заяву судді ОСОБА_7 про самовідвід, дослідивши додані до неї додатки, заслухавши учасників судового провадження, суд, дійшов такого висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, кримінальне провадження №42017000000003653 від 13 листопада 2017 року виділено із кримінального провадження №4201410070000020 від 05 лютого 2014 року, що розслідується слідчим Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України за фактами неправомірних дій працівників органів внутрішніх справ, прокуратури та суддів щодо учасників мирних акцій протесту у січні-лютому 2014 року у місті Києві, що призвело до необґрунтованого їх затримання, притягнення до кримінальної відповідальності за застосування запобіжних заходів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 371, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 3372, ч. 1 ст. 375, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 121 КК України, в якому суддя ОСОБА_7 допитувалась як свідок.
Реалізація гарантій незалежності здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина (ст. 3, 8, 55 Конституції України).
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій незалежності суддів.
Згідно ст. 75 КПК України обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні включають в себе в тому числі й наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Реалізація гарантій незалежності здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина (ст. 3, 8, 55 Конституції України).
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій незалежності суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Щодо стосується заперечень прокурора та тверджень про відсуність підстав для самовідводу судді ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42017000000003653 від 13 листопада 2017 року, слід зазначити, що в даному випадку підставою для самовідводу судді є інші обставини, які викликають сумнів у її неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України), а надання показів нею у кримінальному провадженні №4201410070000020 від 05 лютого 2014 року є однією із підстав, на ряду з іншими, які в сукупності можуть свідчити про упередженість судді, а не безпосередньою підставою для відводу (п. 2 ч. 1 ст. 75 КПК України).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що наведені обставини свідчать про наявність підстав для задоволення заявленого суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 самовідводу з метою усунення обставин, які об`єктивно можуть викликати сумніви у сторін кримінального провадження щодо об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду вказаного кримінального провадження та з метою недопущення недовіри сторін у сприйнятті справедливості судового рішення.
За таких обставин, керуючись вимогами ст. 75, 80-82, 369, 371, 372 КПК України, суд
п о с т а н о в и в :
заяву про самовідвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 371, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ст. 340 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 394 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України - задовольнити.
Відвести суддю Дніпровського районного суду м. Києва Старовойтову С.М. від розгляду кримінального провадження № 1-кп/755/914/20 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 371, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ст. 340 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 394 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
Визначити суддю для розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.371, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ст.340 КК України, ОСОБА_2 за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.3 ст.371, ч.2 ст.372, ч.1 ст.394 КК України, ОСОБА_3 за ч.2 ст.372 КК України, у відповідності до вимог, встановлених ч. 3 ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарження не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 92599585, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 30.10.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 756/5773/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: