Ухвала суду № 92599007, 27.10.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.10.2020

Справа № 320/9985/18

Провадження № 2-п/937/55/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєв І.М., розглянувши заяви відповідача ОСОБА_1 від 28 серпня 2020 року та його представника – адвоката Гречка Олексія Валерійовича від 27 жовтня 2020 року про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 липня 2019 року за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

До вказаної заяви, у якості додатку відповідачем ОСОБА_1 додано заяву про зупинення виконавчого провадження № 60620800, яке перебуває в провадженні приватного виконавця Шавлукової З.А., до прийняття рішення по суті.

Крім того, 27 жовтня представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Гречко О.В. подано до суду заяву про слухання справи за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, за його відсутності та відсутності відповідача, також просить зупинити виконавче провадження № 60620800, яке перебуває в провадженні приватного виконавця Шавлукової З.А., до прийняття рішення по суті.

Суд, вивчивши заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали додані до заяви, вважає, що заяви про забезпечення позову задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

27 жовтня 2020 року ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 липня 2019 року за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено; заочне рішення скасовано та призначено справу до судового розгляду на 01 грудня 2020 року на 11-00 годину у залі судового засідання в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду, за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. № 11.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

При аналізі зазначених норм чинного законодавства України вбачається, що належне виконання виконавцем покладених на нього обов`язків гарантує, зокрема непорушність майнових прав як стягувача, так і боржника.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови.

Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується судами апеляційної та касаційної інстанції та безпосередньо державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 вказаного Закону виконавець має право зупинити вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

З викладеного вбачається, що саме до повноважень виконавця належить питання про зупинення вчинення виконавчих дій, при цьому однією з підстав для прийняття такого рішення виконавцем є зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Звернення відповідачем ОСОБА_1 до суду із заявою про перегляд заочного рішення, не є підставою для зупинення виконання виконавчого провадження.

Крім того, не дотримано порядку звернення до суду з заявами про забезпечення позову. Так всупереч ст. 151 ЦПК України, заяви не місять обґрунтування необхідності забезпечення позову та до заяв не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що зупинення виконавчого провадження № 60620800 в порядку Закону України «Про виконавче провадження» в даному випадку не відповідає вимогам закону, а тому в задоволенні заяв відповідача та його представника про зупинення виконавчого провадження, слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяви відповідача ОСОБА_1 від 28 серпня 2020 року та його представника – адвоката Гречка Олексія Валерійовича від 27 жовтня 2020 року про забезпечення позову – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ