Ухвала суду № 92598463, 03.11.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11332/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03.11.2020 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє представник – адвокат Немеш Іван Васильович, до акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Михайловський Сергій Володимирович, про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє представник – адвокат Немеш Іван Васильович, звернулися в суду з позовною заявою до акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Михайловський Сергій Володимирович, про зняття арешту з майна.

Згідно з позовними вимогами просять суд зняти арешт з майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,124 га, кадастровий номер: 2124881200:10:010:002; земельної ділянки загальною площею 0,1273 га, кадастровий номер: 2124881200:10:010:003; земельної ділянки загальною площею 0,3642 га, кадастровий номер: 2124881200:10:010:004 та готельний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », загальною площею 1209,35 кв.м., реєстраційний номер майна: 20090208, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , накладений в рамках виконавчого провадження № 60569721 приватним виконавцем Михайловським Сергієм Володимировичем та належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

У порушення ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить:

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п. 6);

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7);

зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8);

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 9);

підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10).

Крім того, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

З доданих до позову документів слідує, що на виконанні у приватного виконавця Михайловського С.В. знаходиться виконавче провадження (ВП № 60569721) з виконання виконавчого листа № 2-1930/11, виданого 10.12.2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про: стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Закарпатської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору № 010/02-7/504-М від 12.12.2007 року, що укладений в межах Генеральної кредитної угоди № 172 від 12.12.2007 року, в сумі 5372823,63 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору № 010/02-7/505-М від 12.12.2007 року, що укладений в межах Генеральної кредитної угоди № 172 від 12.12.2007 року, в сумі 875936,83 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Закарпатської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Боржником у зазначеному виконавчому провадженні є ОСОБА_1 , а стягувачем ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт».

19.10.2020 року приватним виконавцем у даному виконавчому провадженні винесено постанову про опис та арешт майна боржника.

Пунктом 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5 передбачено, у випадку якщо заявлена вимога про зняття арешту з майна, то сплачується судовий збір як за заяву немайнового характеру.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Згідно з абзацом 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн.

Разом з тим, до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, у даному випадку ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , виходячи з приписів ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», слід сплатити судовий збір та подати документи, що підтверджують його сплату за вимогу немайнового характеру, у сумі 840,80 грн. кожним позивачем відповідно.

Підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачами у позовній заяві не наведено та суддею не встановлено.

За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами

За правилами ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Однак, у порушення вказаних вимог до позову додано копії документів (постанова про опис та арешт майна боржника від 19.10.2020 року, постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2019 року, постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 11.11.2019 року, постанова про арешт майна боржника від 11.11.2019 року), які не засвідчені належним чином.

Крім того, позивачами в якості третьої особи вказано приватного нотаріуса Михайловського С.В.

Однак, як вбачається з доданих позову документів, зазначена особа є приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області.

Відтак, позивачам слід конкретизувати найменування вказаного учасника справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви (у новій редакції) з усуненими недоліками, її копії для відповідачів та третьої особи, додання до позовної заяви документів, що підтверджують сплату позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 судового збору у встановлених порядку і розмірі в сумі 840,80 грн. кожним, а також подання зазначених вище копій документів, що додаються до позовної заяви, оформлених відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України.

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

отримувач коштів – УК у м. Ужгороді/м. Ужгород/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38015610;

банк отримувача – Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО) – 899998;

рахунок отримувача – UA328999980313121206000007002;

код класифікації доходів бюджету – 22030101;

призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Суддя наголошує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У цих рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

У зв`язку з наведеним, вимоги судді щодо усунення недоліків позовної заяви, зазначені в даній ухвалі про залишення позовної заяви без руху щодо оформлення заяви у відповідності до норм цивільного процесуального законодавства, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє представник – адвокат Немеш Іван Васильович, до акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Михайловський Сергій Володимирович, про зняття арешту з майна – залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачам.

Копію ухвали надіслати позивачам та їх представнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай