Ухвала суду № 92597714, 30.10.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/4909/20

Номер провадження 1-кп/235/667/20

УХВАЛА

30 жовтня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі головуючого судді Варибруса В.А.

секретаря Подлєсної О.А.

прокурора Регана Ю.А.

обвинувачених ОСОБА_1 огли

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

захисника Молчанової Н.В.

представника потерпілого Ільющенка Ю.А.

перекладача Салманова М.У. огли

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020050000000269 від 16.05.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноводськ, Туркменістан, азербайджанця, громадянина України, офіційно працюючого в ТОВ «Покровський машзавод», неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого за ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.28, ч.1 ст.122, ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Красноармійськ, Донецької області, українця, громадянина України, офіційно непрацюючого, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого за ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.28, ч.1 ст.122, ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Димитрово, Донецької області, українця, громадянина України, офіційно непрацюючого, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ,

обвинуваченого за ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.28, ч.1 ст.122, ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Астра, Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, офіційно непрацюючого, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, постійного місця мешкання та реєстрації в Україні не має,

обвинуваченого за ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.28, ч.1 ст.122, ч.2 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020050000000269 від 16.05.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.28, ч.1 ст.122, ч.2 ст.187 КК України.

Захисником Молчановою Н.В. в судовому засіданні було заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. В обґрунтування вказаного клопотання зазначила, що обвинувачений ОСОБА_4 є громадянином Азербайджану і не володіє українською мовою, але усі процесуальні документи, в тому числі і обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування, вручалися йому виключно українською мовою без перекладу на мову, якою він володіє. Вказане свідчить про порушення під час досудового розслідування права на захист ОСОБА_4 .

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали клопотання про повернення обвинувального акта.

Також ОСОБА_4 пояснив, що йому був вручений обвинувальний акт викладений українською мовою, якою він як громадянин Азербайджану не володіє. Жодних перекладів йому не надавалося. Розписок про отримання перекладу на мову, якою він володіє, він не писав. Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що хоча він і є громадянином Азербайджану, але єдиною мовою, якою він володіє на достатньому рівні для розуміння та сприйняття є талишська мова. Натомість, російською та азербайджанською мовою він володіє не на достатньому рівні для свого захисту.

Прокурор Реган Ю.А. заперечував проти задоволення клопотання захисника Молчанової Н.В. та просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. Також стверджував, що досудове розслідування проводилося українською мовою, але, ОСОБА_4 усно перекладалося усе на російську мову, якою він володіє, що підтверджується копією сертифікату з Російської федерації від 15.04.2016 про те, що він здав екзамен на знання російської мови. Крім того, обвинувальний акт був перекладений російською мовою, і цей переклад вручений ОСОБА_4 .

Представник потерпілого Ільющенко Ю.А. просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та заперечував щодо задоволення клопотання захисника Молчанової Н.В.

Дослідивши надані матеріали та з`ясувавши думку учасників судового провадження та, судом встановлене наступне.

Відповідно до ч.1 ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Положеннями ст.293 КПК України встановлено, що одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.

Згідно з п.3 ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого ч.2 ст.297-1КПК України).

Як вбачається з доданої до обвинувального акта розписки, ОСОБА_4 отримав від прокурора копію обвинувального акта на 24 арк. в одному примірнику, а також копію реєстру матеріалів досудового розслідування на 11 арк. в одному примірнику, які були складені українською мовою.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є уродженцем Республіки Азербайджан, громадянином Республіки Азербайджан та не володіє українською мовою.

Згідно з п.п."а", "е" ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

Згідно з п.п.1, 18 ч.3 ст.42 КПК України обвинувачений має право: знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують; користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

У відповідності з положеннямист.29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом. Переклад процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.

Судом встановлено, що прокурором до обвинувального акта долучено його переклад, що виконаний на російську мову.

Разом з цим, жодних підтверджень та доказів вручення вказаного перекладу обвинувального акта ОСОБА_4 , матеріали справи не містять, а обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Молчанова Н.В. категорично заперечили, що отримували цей переклад від прокурора. Крім того, захисник обвинуваченого пояснила, що під час досудового розслідування переклад процесуальних дій та рішень здійснювався лише силами органу досудового розслідування на російську мову.

Вимоги до оформлення обвинувального акта і його змісту, а також порядок вручення його особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, для забезпечення такій особі права на захист від конкретного і зрозумілого для неї обвинувачення, передбачені у ст.ст. 291, 293 КПК України, при цьому, з урахуванням вищезазначених положень кримінального процесуального закону, вручення процесуальних документів, які стосуються підозри і обвинувачення, повинно здійснюватися мовою, якою володіє особа, оскільки в іншому випадку така особа фактично не може ефективно сприймати пред`явлене їй обвинувачення і захищатися від нього.

В рішеннях Європейського суду з прав людини ( «Камасинський проти Австрії», «Лудике, Белкасем і Коч проти ФРН») вказано, що пункт 3 (е) ст. 6 Конвенції означає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, хто не розуміє мову, яка використовується в суді або не розмовляє нею, має право на отримання безоплатної допомоги перекладача, що здійснює письмовий і усний переклад усіх тих документів чи заяв у провадженні проти нього, розуміти які йому необхідно або які потрібно оголосити на суді мовою, що там використовується, для того, щоб здійснити своє право на справедливий судовий розгляд. При чому право, викладене в пункті 3 (е) статті 6 Конвенції застосовується не лише до усних виступів на судовому розгляді, а й до документальних матеріалів та досудового провадження.

Враховуючи те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, який відповідно до ч.4 ст.110 КПК України є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, складений українською мовою, і до нього не було долучено та вручено обвинуваченому переклад на рідну мову або іншу мову, якою він володіє, на переконання суду вказує на недотримання прокурором вимог ст.293 КПК України, що порушує право обвинуваченого на захист та справедливий суд.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вказані вище порушення під час досудового розслідування унеможливлюють призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта і є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Окремо суд звертає увагу, що надана прокурором в підготовчому судовому засіданні копія сертифікату з Російської федерації від 15.04.2016, яка підтверджує володіння ОСОБА_4 російською мовою, має незадовільну якість, не завірена прокурором чи іншою особою та не містить джерела її отримання.

Також прокурором Реганом Ю.А. було заявлено клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та захисник Молчанова Н.В. заперечували проти заявленого клопотання прокурора. Представник потерпілого Ільющенко ю.А. підтримав вказане клопотання прокурора.

Дослідивши подане клопотання та вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд враховує, що в правовій теорії наявне поняття «обґрунтованої підозри», яке отримало своє практичне закріплення у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України зазначено, що «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. При цьому ці докази не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».

Згідно Рішення ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» «факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення».

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження повідомлена ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підозра у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.28, ч.1 ст.122, ч.2 ст.187 КК України є достатньою та обґрунтованою саме для цілей вирішення питання про продовження запобіжного заходу.

Судом встановлені наступні відомості:

- ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Красноводськ, Туркменістан, громадянин України, офіційно працевлаштований в ТОВ «Покровський машзавод», неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, засуджений 22.06.2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді 9 років позбавлення волі, але вирок не набув законної сили, проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом за батьками та братом;

- ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Красноармійськ, Донецької області, громадянин України, офіційно непрацюючий, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, аніше судимий 01.02.2019 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., на даний час в провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.122, ч.2 ст.126, КК України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Димитрово, Донецької області, громадянин України, офіційно непрацюючий, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, раніше судимий 25.03.20014 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, 11.07.2018 звільнений по відбуттю покарання, 02.10.2020 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, наразі вирок не набув законної сили, мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Суд вважає обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 схильними до вчинення злочинів, а тому ризик вчинення ними інших кримінальних правопорушень доведено прокурором.

Крім того, суд вважає, що прокурором доведено ризик переховування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні, в тому числі, тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому наразі існує висока ймовірність втечі обвинувачених з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні також доведено прокурором, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, пов`язаних із застосуванням насильства, а тому можуть незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою надання ними неправдивих показів для уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, до потерпілого під час досудового розслідування застосовувалися заходи забезпечення його безпеки.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Зважаючи на те, що заявлений прокурором відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості діяння, які їм інкримінуються, беручи до уваги обгрунтованість підозри та обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими, відомостей про особи обвинувачених, доведення прокурором ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, які наразі не зменшилися, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, судом не встановлено достатніх підстав щодо неможливості тримання обвинувачених в умовах ізоляції за станом здоров`я.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суд не встановив.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

При вирішенні питання про можливість одночасного визначення розміру застави із покладенням на підозрюваних відповідних обов`язків, суд враховує, що відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні в тому числі тяжких злочинів, передбачених с.2 ст.127, ч.2 ст.187 КК України, а саме: у вчиненні катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою покарання потерпілого за вчинені дії, а також з метою залякування, вчинене за попередньою змовою групою осіб; а також вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Зважаючи на викладене суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розмір застави, оскільки застава не зможе у повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Керуючись ст.ст. 291,314,315, 176-177, 183,199 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника Молчанової Н.В. – задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12020050000000269 від 16.05.2020 року, відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.28, ч.1 ст.122, ч.2 ст.187 КК України, - повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Клопотання прокурора Регана Ю.А. - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Красноводськ, Туркменістан, громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів, з 30 жовтня 2020 року по 28 грудня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Красноармійськ, Донецької області, громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів, з 30 жовтня 2020 року по 28 грудня 2020 року включно

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Димитрово, Донецької області, громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів, з 30 жовтня 2020 року по 28 грудня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду упродовж 7 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений о 08год.00хв. 03.11.2020

Суддя: Варибрус В. А.