Рішення № 92595699, 02.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року м. Київ № 640/2144/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БТК СВД»доГоловного управління ДПС у м. Києвіпро:визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БТК СВД» (01133, м. Київ, бул. Лесі України, 26, код ЄДР: 40328247) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2018, які були прийняті ГУ ДФС у м. Києві:

№ 12292615/40103, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобовязання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» (код 11021000) на 4 471 434 грн. за основним платежем та на 1 117 859 грн. за штрафними санкціями;

№ 12272615/40103, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» (код 14060100) на 3 073 453 грн. за основним платежем та на 993 363 грн. за штрафними санкціями,

Які складені на підставі акту перевірки від 28.08.2018 № 568/26-15-14-01-03/40328247.

Позиція позивача.

Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями та зазначає, що висновки акту перевірки, на яких ґрунтується оскаржуване рішення, зводяться до того, що нібито податкові вигоди сформовані неправомірно, оскільки на думку відповідача, господарські операції з контрагентами мали лише документальне оформлення та не мали реального характеру.

Позивач звертає увагу, що хоча проводилась планова перевірка, що передбачає суцільну перевірку всіх показників та значень, між тим, контролюючим органом фактично проведено вибіркову перевірку лише по окремим контрагентам.

Звертає увагу, що фактично перевірка за місцезнаходженням позивача не проводилась.

Інспектори прибували лише два рази - надати запит та другий - для отримання документів, хоча перевірка мала б проводитись за місцезнаходженням суб`єкта перевірки.

Водночас, позивач звертає увагу на те, що пропозиція товариства щодо дослідження та фактичного огляду місць здійснення робіт, чим би підтверджувалось фактичне виконання робіт, - залишено без задоволення та проігноровано з боку контролюючого органу.

У той же час, як стверджує позивач, операції щодо виконання робіт фактично виконані, що підтверджується як первинними та платіжними документами, так і іншими документами, які зазвичай супроводжують такого роду операції, у т.ч. - акти передачі підряднику матеріалів для виконання робіт, які передавались із складу у виробництво, однак рух матеріалів, складський облік залишений відповідачем поза увагою. При цьому, на запит контролюючого органу надані всі матеріали, які цікавили контролюючий орган.

Позивач також звертає увагу, що процитований в Акті перевірки начебто типовий договір, не є таким, є окремим договором з одним контрагентом із власними умовами, які не повторюються в інших договорах.

Позивач додає (стор. 6 - 7 позову), що висновки податкового органу обґрунтовані даними «інформаційних баз» та відносинами у «ланцюгу» постачання, однак, як вже зазначав позивач, контролюючий орган відмовився від пропозиції товариства оглянути виконання робіт з виїздом на місто виконання робіт, що могло усунути сумніви щодо фактичного виконання робіт.

У позові також зазначається, що під час проведення перевірки контролюючим органом не було ініційовано проведення жодної зустрічної звірки по контрагенту.

Додатково позивач звертає увагу на те, що за результатами адміністративного оскарження спірних рішень, так і не отримав рішення ДФС за результатами розгляду скарги.

Враховуючи викладене у позові, позивач просить задовольнити позов.

Позиція відповідача.

У відзиві (т. 3, а.с. 221 і далі) відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Відзив по суті відтворює зміст акту перевірки.

Зводиться до того, що контрагенти позивача, ну думку відповідача, не здійснювали виконання робіт.

Водночас визнається, що під час перевірки позивачем надані пояснення від 02.08.2018, від 09.08.2018, від 15.08.2018 щодо виконання спірних операцій, а також первинні документи (договори, акти приймання-передачі робіт, акти списання матеріалів у виробництво, податкові накладні, платіжні документи, картка рахунку № 681. Але не надані: додаткова угода про письмову погодження з підрядником робіт, документи щодо згоди товариства залучати підрядниками субпідрядні організації, погодження товариства щодо виконання підрядником робіт зі своїх матеріалів, устаткування третіх осіб, випробування робіт, конструкцій виробів, документи щодо згоди замовника на виконання робіт, проектну документацію, журнали контрольно-пропускної роботи.

Відтак, відповідач вважає, що спірні податкові вигоди сформовані безпідставно.

Позивач надав відповідь на відзив (т. 3) наполягаючи на тому, що в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не довів законності та обґрунтованості висновків акту перевірки.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями дану справу розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Васильченко І.П.

Ухвалою судді від 15.03.2019 відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою від 15 жовтня 2019 року зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/11751/18.

Ухвалою від 23.07.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 22.10.2019 зупинено провадження в адміністративній справі № 640/2144/19 до набрання законної сили рішенням у справі № 826/11751/18.

Ухвалою від 20.05.2020 поновлено провадження у даній справі.

За результатами засідання від 01.10.2020 розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

При цьому, під час розгляду справи, позивач наголосив на тому, що рішенням суду в іншій справі судом скасовано наказ про проведення перевірки.

Ухвалою від 02.11.2020 здійснено заміну відповідача ГУ ДФС у м. Києві на ГУ ДПС у м. Києві.

Встановлені судом обставини.

ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «БТК СВД» (код 40328247) за період з 09.03.2016 по 31.03.2018.

У період, що перевірявся, позивач був платником ПДВ (стор. 3 Акту перевірки).

За результатами перевірками складено акт від 28.08.2018 № 568/26-15-14-01-03/40328247 (далі - Акт перевірки).

Перевірка проводилась з 31.07.2018 о 20.08.2018.

Між тим, зі сторінки 2 Акту перевірки вбачається, що з направленням на право проведення перевірки директора товариства ознайомлено 31.08.2018.

З Акту перевірки вбачається, що вона проведена на підставі наказу від 17.07.2018 № 11281.

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення:

1. п.44.1, п.134.1.1 ПК України, ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п. 5 та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року N 20, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4 471 434 гривень, в тому числі: за 2017 рік на суму 2 285 675 гривень, за 1 квартал 2018 року на суму 2 185 759 гривень.;

2. п.198.1, п.198.3, п.198.6 ПК України, п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну сум 3 973 453 гривень, в тому числі: за березень 2017 на суму 313 392 гривень, за серпень 2017 року на суму 76 190 гривень, за вересень 2017 року на суму 470 199 гривень, за жовтень 2017 року на суму 509 229 гривень, за грудень 2017 року на суму 600 277 гривень, за січень 2018 року на суму 576 948 гривень, за лютий 2018 року на суму 448 330 гривень, за березень 2018 року на суму 978 888 гривень.

3. п. 201.1, п. 201.10 ПК України від 02.12.2010 в частині реєстрації податкових накладних з порушенням реєстрації на загальну суму ПДВ 235 150,72 грн.

4. п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в частині несвоєчасної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2016 року та квітень 2017 року у загальній сумі 65 956 гривень.

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

У даному випадку є очевидним, що встановлення правомірності проведення перевірки є передумовою набуття юридичної значимості складеного за її результатами Акту перевірки та, відповідно, оскаржуваних рішень.

Вирішуючи у зв`язку з цим питання щодо юридичної значимості Акту перевірки, як належного та допустимого носія доказової бази (інформації), на підставі висновків якого складено оскаржувані рішення, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п/п. 21.1.1. ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п/п. 14.1.157. ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За правилами п. 86.1. ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

В силу п. 58.1. ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факти, визначені у цьому пункті.

У свою чергу, відповідно до п. 86.8. ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З наведено випливає, що податкове повідомлення-рішення складається на підставі акту (висновків акту) перевірки, який є носієм доказової інформації.

У зв`язку з цим слід додати, що згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

У взаємозв`язку з наведеним, слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 74 КАС України («Допустимість доказів») суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

У зв`язку з цим, судом встановлено, що відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2019 у справі № 826/11751/18 за позовом ТОВ "БТК СВД" до ГУ ДФС у м. Києві, правонаступником якого є ГУ ДПС у м. Києві, визнано скасовано вищезгаданий наказ "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК СВД" (код 40328247)" від 17.07.2018 № 11281.

Вказане рішення суду набрало законної сили 12.03.2020 року.

Як зазначив, зокрема, суд апеляційної інстанції, ДФС України до 25 грудня 2017 року оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого позивача не було включено.

При цьому, 16.07.2018 р. ДФС України, з урахуванням коригування (липень 2018 року), оприлюднила оновлений план-графік проведення планових документальних перевірок, і що в Розділі І плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб" серед платників податків, які перевіряються, наявний і позивач.

Водночас, колегія суддів зазначила, що матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, правові підстави (та наявність права) коригування річного плану-графіку проведення перевірок, та внесення до нього ТОВ "БТК СВД".

Отже, як дійшов висновку суд апеляційної інстанції - враховуючи, що податкове законодавство України не наділяє контролюючий орган повноваженнями щодо коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків, Наказ на проведення планової документальної виїзної перевірки від 17.07.2018 № 11281, виданий на підставі оновленого та оприлюдненого 16.07.2018 р. плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік є протиправним та підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що визнання протиправним та скасування певного акту означає, що він не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття.

Відтак, оскільки наказ про проведення перевірки не створює будь-яких правових наслідків від моменту його прийняття, відтак, слід дійти висновку, що у зв`язку із скасуванням наказу відпала правова основа (підстава), яка визначала правомірність проведення перевірки та надавала юридичної значимості її результатам, тобто доказам, покладеним в основу оскаржуваного рішення.

У зв`язку з цим, слід дійти висновку, що Акт перевірки не може вважатися допустимим доказом, оскільки отриманий з порушенням порядку, встановленого законом, а відтак, в силу імперативних правил ч. 1 ст. 74 КАС України, не може бути легітимною підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Враховуючи вищевикладене, внаслідок незаконності призначення, а відтак і проведення перевірки, незаконності отримання, відповідно, доказів (у т.ч. акту перевірки), які покладені в основу висновків акту перевірки, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних рішень за правилами доктрини «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), яка була сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, які не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено законності оскаржуваних рішень, а відтак спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позов - задоволенню у повному обсязі.

Що стосується судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 158 341,64 грн. за пл. дор. від 07.02.2019 № 2024, слід зазначити, що за чинними на час звернення до суду правилами абзацу третього підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір підлягав сплаті у розмірі « 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб», тобто у максимальному розмірі 19 210 грн.

Відтак, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як то передбачено ч. 1 ст. 139 КАС України.

Що стосується сплати різниці, тобто решти суми судового збору, яка є по суті сплаченою у більшому розмірі, ніж було необхідно, слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У даному випадку, прохання про відшкодування судового збору міститься у позовній заяві, тому суд вважає за можливе прийняти рішення про повернення вказаної суми судового збору з бюджету (не є стягненням за рахунок бюджетних асигнувань відповідача).

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 14, 19, 72 - 77, 90, 134, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БТК СВД» (01133, м. Київ, бул. Лесі України, 26, код ЄДР: 40328247) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.09.2018 № 12292615/40103 та № 12272615/40103, які були прийняті ГУ ДФС у м. Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БТК СВД» (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, 26, код ЄДР: 40328247) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/16, код ЄДР: 43141267) 19 210,00 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за пл. дор. від 07.02.2019 № 2024.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «БТК СВД» (01133, м. Київ, бул. Лесі України, 26, код ЄДР: 40328247) 139 131,64 грн., що складає суму судового збору, сплаченого за пл. дор. від 07.02.2019 № 2024 у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін