Рішення № 92595595, 02.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року м. Київ № 640/16323/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом доОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

Прийняв до уваги наступне

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд :

1. Визнати неправомірним та скасувати пункт 3 наказу в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві Равлюка А.Г. від 24 липня 2019 року №906/8, яким відсторонено головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 від посадових обов`язків.

2. Стягнути з Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за весь час відсторонення від посадових обов`язків, а саме з 24 липня 2019 року до моменту вирішення справи по суті.

Позивач вважає, що застосування відповідачем відносно позивача режиму відсторонення переслідувало незаконну мету, а саме принизити його гідність, похитнути його професійну репутацію та викликати негативне ставлення колег до позивача, позбавити засобів до існування чим підштовхнути позивача до звільнення за власним бажанням.

Таким чином, на думку ОСОБА_1 , оскаржуваний пункт 3 наказу, згідно якого позивача відсторонено від посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження, є протиправним і підлягає скасуванню. З поміж іншого наказ не містить обґрунтованих підстав для прийняття пункту 3 наказу та навіть посилання на ст. 72 Закону, якою регулюється питання відсторонення державного службовця від виконання від посадових обов`язків, що свідчить про те, що п. 3 наказу не прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Натомість підставою для прийняття рішення про відсторонення позивача від посадових обов`язків є виключно факт відкриття дисциплінарного провадження відносно позивача, але аж ніяк не факт невиконання або неналежного виконання останнім своїх посадових обов`язків, що могло призвести або призвело до людських жертв, заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду фізичним або юридичним особам, державі, територіальній громаді.

Ухвалою суду від 04.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, вказав, що дисциплінарне провадження проведено відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» провомочною дисциплінарною комісією та без фактів наявності конфліктів інтересів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Начальником Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Київ Сувалом М.С., на виконання доручення Управління від 05.07.2019 щодо контролю, видане доручення від 05.07.2019 №110, яким зобов`язано заступників начальника відділу Макаревич Я. А. та Ковальчук Л. І. здійснити перевірку дотримання державними виконавцями відділу абз. 4 пункту 16 Розділу III Положення, в подальшому таку перевірку проводити щомісячно у строк до 02 числа.

На виконання вищевказаного доручення здійснено перевірку за результатами якої встановлено, що згідно сформованих АСВП відомостей дій користувача ОСОБА_1 , останнім здійснювались дії в Автоматизованій системі виконавчих проваджень: 15.06.2019, 22.06.2019, 23.06.2019, 01.07.2019, 02.07.2019, 04.07.2019.

Разом з тим, відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві № 760/04 від 06.06.2019 головний державний виконавець відділу ОСОБА_1 перебував у відпусті з 10.06.2019 по 11.07.2019.

Наказом Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 24.07.2019 № 906/8 «Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 », керуючись ч.1 с.68, ст.ст.69, 71 Закону України «Про державну службу», та відповідно до доповідної записки начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у м.Києві Бабенка О.М. від 23.07.2019 № 2/39/9411 про відкриття та притягнення до дисциплінарної відповідальності :

1. Дисциплінарній комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві стосовно державних службовців, які займають посади державно служби категорій «Б», «В», відкрити дисциплінарне провадження щодо головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 з метою визначення вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.

2. Дисциплінарній комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б», «В», провести службове розслідування щодо ОСОБА_1 у період із 29.07.2019 по 28.08.2019 та скласти висновок за результатами службового розслідування.

3. Відсторонити ОСОБА_1 від посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження.

4. Управлінню персоналу Головного територіального управління юстиції у місті Києві ознайомити ОСОБА_1 з цим наказом.

Не погоджуючись з п.3 даного наказу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на працю є основним конституційним правом громадян України. Згідно зі статтею 43 Конституції України право на працю визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується.

Нормами статті 139 Кодексу законів про працю України визначено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Частина 1 статті 8 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 № 1403-VІІІ (далі - Закон № 1403) визначає, що державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями.

Згідно частини 2 статті 1 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 899-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 899) державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної службі в органі державної влади, іншому державному органі, його апарат (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Положеннями статті 8 Закону № 899 визначено низку зобов`язань державного службовця, серед яких: дотримання Конституції та законів України, діяти лише на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України; дотримання принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечення в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінне і професійне виконання свої посадових обов`язків; виконання рішень державних органів, наказів (розпоряджень), доручень керівників, які надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; дотримання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Статтею 62 Закону № 889, державного службовця зобов`язано виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.

Згідно статті 64 Закону № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно статті 65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Частиною 1 статті 66 закону № 899 встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частини 5 статті 66 Закону № 899 звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

При цьому, частиною 4 статті 67 Закону № 899 встановлено обставини, які обтяжують відповідальність державного службовця, серед яких зокрема вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Положеннями частин 1 та 3 статті 69 Закону № 899 встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об`єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських об`єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.

Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.

У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.

Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.

Відповідно до частини 4 статті 69 Закону № 899 склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об`єднань, утворених відповідно до Закону України "Про громадські об`єднання", за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

Згідно положень частин 7-11 статті 69 Закону № 899 члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії. Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до статті 71 Закону № 899 з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців. До участі у проведенні службового розслідування суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці. До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необ`єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;

2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи;

3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів;

4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

Згідно статті 72 Закону державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 3 наказу відсторонено ОСОБА_1 «від посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження».

Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.

У зв`язку з закінченням дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві га керуючись статтею 72 Закону України «Про державну службу» допущено до виконання посадових обов`язків із 12.09.2019.

За результатами здійснення дисциплінарного провадження за проведеного службовою розслідування дисциплінарною комісією ГТУЮ встановлено, що під час відпустки ОСОБА_1 допущенні порушення вимог пункту 2 частини першої статті 4, частини першої статті 8. частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу» та абзацу 4 пункту 16 розділу 111 Положення, а саме вчинено дії за межами повноважень, шо є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

Частинами 1 та 3 статті 73 Закону № 899 встановлено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Положеннями частини 1 статті 74 Закону № 899 встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 74 Закону № 899 рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порядку та строки передбачені Законом України "Про державну службу" проведено дисциплінарне провадження відносно позивача, за результатами якого виявлено порушення позивачем вимог пунктів 7 та 9 частини 2 статті 65 Закону № 899, а саме перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

Зазначені висновки були зроблені у зв`язку із наявністю фактів користування позивачем Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) у період щорічної основної відпустки, при цьому встановлені факти внесення документів до системи (додано статистичний звіт: Відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження для визначення винагороди державним виконавцям, здійснено в Автоматизованій системі виконавчих проваджень формування здавального опису) крім того, здійснено пошук та перегляд виконавчих проваджень, які знаходяться на виконання у інших державних виконавців.

Згідно пункту 2 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 05.08.2016 № 2432/5 (далі - Положення № 2432/5), автоматизована система виконавчого провадження - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Пунктом 3 Розділу І Положення № 2432/5 встановлено, що реєстраторами системи є: відповідальні особи органу державної виконавчої служби, державні виконавці органів ДВС, приватні виконавці, помічники приватних виконавців, відповідальні особи приватних виконавців, керівники органів ДВС та їх заступники.

У відповідності до пункту 16 розділу III Положення № 2432/5, на період своєї відсутності виконавець не має права користуватися Автоматизованою системою виконавчих проваджень.

Таким чином, з огляду на зазначене вбачається, що позивачем порушено зазначені вище норми, адже він не мав права користуватись Автоматизованою системою виконавчих проваджень під час перебування у відпустці.

При цьому, суд не приймає до уваги позицію позивача, що з аналізу норм зазначено вище положення випливає, що лише державні виконавці не мають права користуватись системою на період своєї відсутності, натомість він користувався цією системою, як діловод, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 Розділу І Положення № 2432/5, визначено, що доступ реєстраторів та користувачів (крім сторін виконавчого провадження) здійснюється з використанням ідентифікаторів доступу, що надаються адміністратором Системи на підставі відповідних договорів, а також з використанням кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно- програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, що є сумісними з програмним забезпеченням Системи.

Наведена норма свідчить про обмежений та контрольований доступ до інформації яка міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, що має забезпечити певний рівень конфіденційності даних та захист від несанкціонованого доступу.

Така позиція узгоджується з положеннями статті 21 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-ХІІ (далі - Закон № 2657), яка визначає, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Даною нормою законодавець визначив сферу використання державним виконавцем своїх службових можливостей - під час виконання рішень, тобто виконуючи свої службові повноваження.

Водночас, статтею 32 Конституції України та статтею 11 Закону № 2657 передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач не мав права користуватись Автоматизованою системою виконавчих проваджень під час перебування у відпусті, ані як державний виконавець, ані як діловод. Більше того, позивач не мав права вносити до виконавчих проваджень документи у період своєї відсутності.

Також з огляду на встановлення дисциплінарним провадженням фактів користування позивачем Автоматизованою системою виконавчих проваджень для перегляду виконавчих проваджень, в яких останній є боржником, а також виконавчих проваджень відкритих іншими державними виконавцями, суд погоджується з позицією відповідача щодо використання позивачем повноважень в особистих (приватних) інтересах або в інтересах інших осіб.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що висновки відповідача щодо порушення позивачем пунктів 7 та 9 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" є обґрунтованими.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача щодо відсутності повноважень у дисциплінарної комісії, з огляду на закінчення 3 річного строку, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 року № 342/6 "Про утворення дисциплінарної комісії", утворено дисциплінарну комісію, персональний склад якої затверджено наказом наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 року № 343/6 "Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії".

В подальшому, відповідачем затверджено новий склад дисциплінарної комісії наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14.03.2017 року № 188/6 "Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії".

Таким чином, строк повноважень зазначеної дисциплінарної комісії спливає 14.03.2020 року.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача про наявність конфлікту інтересів у ОСОБА_3 , як голови дисциплінарної комісії, який приймав рішення відносно дисциплінарного стягнення позивача та суб`єкта призначення який виніс наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, - ОСОБА_3 самоусунувся від здійснення повноважень голови Дисциплінарної комісії, натомість головуючим у засіданні було обрано ОСОБА_4 , більше того, оскаржуваний наказ про звільнення позивача підписаний начальником Головного територіального управління юстиції у м. Києві Куценко С.І., таким чином під час прийняття рішення про дисциплінарне стягнення позивача відсутній конфлікт інтересів, а прийняте рішення є правомірним.

Таким чином, враховуючи вище зазначене суд приходить до переконання про правомірність п.3 наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 24 липня 2019 року № 906/8 та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині його скасування.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за весь час відсторонення від посадових обов`язків, а саме з 24 липня 2019 року до моменту вирішення справи по суті, адже вони є похідними від передньої вимоги.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

Головне територіального управління юстиції у м.Києві (пров. Музейний, 2-д,Київ 1,01001, код ЄДРПОУ34691374)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Р.О. Арсірій