Рішення № 92595464, 02.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року м. Київ № 640/6906/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської"доДержавної архітектурно-будівельної інспекції Українипро визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (далі позивач) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі відповідач) та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 12.03.2020 р. №35/20/10/26-32/1203/02/5.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельно контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 позивача не було ознайомлено з підставами для проведення перевірки та направленням на проведення позапланової перевірки від 26.02.2020 № б/н. Перевірку відповідачем було здійснено за відсутності уповноваженої особи позивача, що свідчить про протиправність прийняття постанови про накладення штрафу за результатами такої перевірки. Позивач як суб`єкт містобудування був позбавлений можливості бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а тому позапланову перевірку було проведено з грубими порушеннями основних засад архітектурно-будівельного контролю, прийнято постанову про накладення штрафу, яка є безпідставною, а тому має бути визнана протиправною та скасована.

До канцелярії суду 23.04.2020 р. відповідачем надіслано відзив на позов у якому він просить суд у задоволені позову відмовити, мотивуючи тим, що перевірку позивача було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/6906/20, розгляд справи вирішено здійснювати в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу Департаменту ДАБІ у місті Києві від 12.12.2019 р. №518 «Про проведення позапланової перевірки» посадовими особами вказаного органу державного архітектурно-будівельного контролю було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва «Будівництво житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по просп. Перемоги, 42 у Шевченківському районі м. Києва». Замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», генпідрядна організація - Акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», генеральний проектувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент». Підставою для видання даного наказу слугувало звернення прокуратури міста Києва №10.

Згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.02.2020 р. №б/н. головному інспектору будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектруно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюку Л.Л. було доручено здійснити позапланову перевірку позивача. Строк дії направлення з 28.02.2020 р. по 02.03.2020 р.

Наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції від 27.02.2020 №483 «Про продовження проведення позапланової перевірки» продовжено на два робочих дні проведення перевірки на вищевказаному об`єкті будівництва.

За результатами позапланової перевірки позивача складено Акт від 02.03.2020 р. №б/н, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва «Будівництво житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по просп. Перемоги, 42 у Шевченківському районі м. Києва», а саме: відповідно до проекту виконання будівельних робіт на будівельному майданчику відсутня галерея зі сторони проїзду до житлового комплексу не просп. Перемоги, 42; на об`єкті будівництва входи до будівлі не забезпечені суцільними козирками, чим порушено п. 6.2.5. ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». В Акті перевірки зазначено, що даний Акт направлено позивачу поштою, у зв`язку з відмовою його отримати.

Зважаючи на вказані порушення, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюком Л.Л. винесено припис про усунення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.03.2020 р., яким у термін до 02.04.2020 р. позивача зобов`язано усунути виявлені порушення, а саме порушення п. 6.2.5. ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Даний припис містить посилання про направлення позивачу поштою, у зв`язку з відмовою його отримати.

02.03.2020 р. головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюком Л.Л. складено Протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності. Так, у протоколі зазначено про порушення позивачем вимог будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва «Будівництво житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по просп. Перемоги, 42 у Шевченківському районі м. Києва», а саме: відповідно до проекту виконання будівельних робіт на будівельному майданчику відсутня галерея зі сторони проїзду до житлового комплексу на просп. Перемоги, 42; на об`єкті будівництва входи до будівлі не забезпечені суцільними козирками, чим порушено п. 6.2.5. ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Постановою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 35/20/10/26-32/1203/02/5 від 12.03.2020 р. за порушення п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 94 590,00 грн. Дану постанову позивачу надіслано поштою 13.03.2020 р. Київ 0113331922934.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

За змістом статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, поміж іншого, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення №294), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 1).

Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, в т.ч., здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (пункт 3 Положення №294).

Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації (підпункт 2 пункту 4 Положення №294).

Видає обов`язкові для виконання приписи щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об`єктами нагляду;

- усунення порушень ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (підпункт 3 пункту 4 Положення №294).

Держархбудінспекція для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки (підпункт 13 пункту 6 Положення №294).

Пунктом 7 вищевказаного Положення визначено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Відповідно до абзацу 10 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (в редакції, що діяла на момент правовідносин) (далі - Порядок №553), строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Позивач вказує на те, що він не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки, а тому уповноважена особа позивача була відсутня під час перевірки, натомість відповідачем в Акті перевірки та Протоколі від 02.03.2020 р. безпідставно вказано присутність посадової особи ОСОБА_1 та представника позивача Салія В.В.

Згідно з абзацом 11 пункту 11 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

При цьому згідно з приписами пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, поміж іншого, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За змістом пунктів 16, 17, 18, 19, 20 та 21 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 ) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 735, далі Порядок) визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Зі змісту вищевказаних правових норм вбачається, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відповідач наділений правом виносити приписи про усунення суб`єктом містобудування, а також приймати постанови про накладення на них штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акту перевірки такого суб`єкта містобудування.

Абзацом 3 пункту 13 Порядку, передбачено, що суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до Протоколу та Акту, на підставі яких відповідачем було винесено припис, в графі підпис керівника (уповноваженої ним особи) юридичною особи, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектури будівельної інспекції у м. Києві Близнюк Л.Л. самостійно вказав, що від ознайомлення отримання та підпису від позивача відмовились.

Так, у розділі IV Акту вказано, що при проведенні перевірки були присутні від суб`єкта господарювання відповідальний виконавець робіт - ОСОБА_1 та уповноважена особа - ОСОБА_2 за довіреністю.

Позивач зазначив, що ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 чи будь-який інший представник позивача та/або його керівник не знали про проведення даної перевірки, та не були присутні при складанні Акту, Протоколу та при проведенні Перевірки відповідно.

Так, ОСОБА_1 не є уповноваженою особою чи представником позивача і не є працівником АТ «Завод залізобетонних контрукцій ім. Світлани Ковальської», працює у ТОВ «Юнібілд» на посаді виконроба, що підтверджується наказом про прийняття на роботу № 247-к від 01.03.2019 р. та наказом про призначення виконробом на об`єкті № 45 від 06.05.2019 р.

Відповідно до наказу про прийняття на роботу № 56-к від 19.03.2019 року ОСОБА_2 працює в ТОВ «ПБГ Ковальська» з 25.03.2019 року на повний робочий день з 40 годинний робочим тижнем. Відповідно до табелю обліку робочого часу за лютий та березень,

ОСОБА_2 знаходився на своєму місці роботи, отже під час здійснення Перевірки присутнім не був.

Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та Порядком.

До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (14 пункт Порядку).

Відповідачем у відзиві на позов наведене вище не спростовано та не заперечується.

Таким чином, наведене вище свідчить, що уповноважений представник позивача не був присутнім під час проведення перевірки та під час складання Протоколу, в порушення вимог чинного законодавства йому не було надано під підпис один примірник акту та протоколу, не було надано можливості надати пояснення і зауваження до змісту зафіксованих порушень, не було роз`яснено права та обов`язки передбачені чинним законодавством України, чим грубо порушено вимоги п. 10, 13, 14 Порядку.

За визначенням частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Частиною другою цієї ж статті Закону №3038-VI встановлено, що порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вищевказаної правової норми Урядом України затверджено Порядок №553, який за змістом його абзацу першого пункту 1 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

При цьому пунктом 9 вищеназваного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яке також закріплено у абзаці четвертому пункту 13 Порядку №553.

Факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб`єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення ДАБІ України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (постанова Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №822/716/16).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, приймаючи, її відповідач виходив із того, що АТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», порушив вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельні норми, стандарти і правила, є генеральним підрядником об`єкта «Будівництво житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по просп. Перемоги, 42 у Шевченківському районі м. Києва», відповідно до проекту виконання будівельних робіт на будівельному майданчику відсутня галерея зі сторони проїзду до житлового комплексу не просп. Перемоги, 42; на об`єкті будівництва входи до будівлі не забезпечені суцільними козирками, чим порушено п. 6.2.5. ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних із дотриманням вимог законодавства, будівельних норм державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 21 наказу Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 р. «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів» встановлено, що проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 (далі Постанова №560).

Пунктом 3 Постанови № 560 встановлено, що при дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко- економічний розрахунок та ескізний проект.

Позивач вказує, що на об`єкті перевірки проектна документація розроблялася в дві стадії, а тому затверджувалася відповідно до чинного законодавства України тільки стадія «П» - проект.

Відповідно до ДБН А.2.2.-3.-2014 Склад та змін проектної документації на будівництво, стадія «П» - проект розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об`єкта, кошторисної вартості будівництва.

Розділи стадії «П» необхідно подавати у чіткій і лаконічній формі, без надмірної деталізації, у складі та обсязі, достатньому для обґрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельних робіт, потреб в обладнанні, будівельних матеріалах та конструкціях, положень з організації будівництва, а також визначення кошторисної вартості будівництва. Склад розділів «П» на будівництво об`єктів невиробничого призначення, наведено у додатку Д до ДБН А.2.2.-3.-2014.

Так, Додаток Д до ДБН А.2.2.-3.-2014 встановлює, що стадія «П» має містити наступні дані: Д. 1. Пояснювальна записка; Д.2. Архітектурно-будівельні рішення; Д.З. Технологічна частина; Д.4. Рішення з інженерного обладнання; Д.4. Основні креслення; Д.5. Організація будівництва; Д.6. Кошторисна документація.

Отже, враховуючи наведене, затверджувана стадія проектної документації, в даному випадку стадія «П» - проект, не містить в своєму складі проект виконання робіт в якому передбачена галерея зі сторони проїзду до житлового комплексу, а тому посилання відповідача на не дотримання при виконанні робіт проекту позивачем є безпідставним. Щодо другого порушення в Акті, Протоколі, Приписі та Постанові вказано, що на Об`єкті будівництва входи до будівель не забезпечені суцільними козирками, чим порушено п. 6.2.5. ДБН А.З.2.- 2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», суд зазначає наступне.

Відповідно п. 6.2.5. ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» - входи до будівель (споруд), що споруджуються, на період будівництва слід захистити зверху суцільним козирком шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно з додатком Е.

Позивач зазначає у позовній заяві, та не оспорюється відповідачем у відзиві, що станом на день здійснення перевірки, Об`єкт не має жодного повністю побудованого поверху. Наразі ведуться роботи на рівні 1 поверху, графіком виконання будівельних робіт, а також посиланням на офіційний сайт Об`єкта, на якому в режимі реального часу є можливість побачити хід будівництва (http//crystal-tower.com.ua/dinamika-budivnictva/). У зв`язку з тим, що входи до будівлі ще фізично не існують, а тому на них не можливо влаштувати будь-які козирки чи інші конструкції.

Верховний Суд у постановах від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16) вказав, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Схожу правову позицію висловив Верховний Суд і у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де зазначив, що нормами Закону №3038-VI та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Зважаючи на вищевикладене, відповідачем не доведено порушення позивачем вимог п. 6.2.5. ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» що, в свою чергу, дає підстави для висновку про необґрунтоване видання відповідачем оскаржуваної постанови про накладення на штрафу за вчинення цих порушень.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є відповідними його вимогам та приписам, а тому підлягають задоволенню.

Таким чином, оскаржувана постанова протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

У відповідності до п. 1, п. 3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 9, 12, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» задовольнити.

2. Визнати протиправною і скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.03.2020 р. №35/20/10/26-32/1203/02/5.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 05523398) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.