Рішення № 92594871, 20.10.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2309/2014 год 00 хв

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Новіковій Т.А.,

за участю:

представника позивача - Верещаки О.М.,

представника відповідача - Васильчук І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Борд Інвест" до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Борд Інвест" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Галицької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.05.2020 № UA 209220/2020/0358;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 22.05.2020 № UA 209220/2020/0359.

Ухвалою від 25.08.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження, учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи, судове засідання призначене на 06.10.2020 на 15:00 год.

Ухвалою від 06.10.2020 відмовлено Галицькій митниці Державної митної служби України в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою 07.10.2020 розгляд адміністративної справи відкладений, наступне судове засідання призначене в режимі відеоконференції на 20.10.2020 об 11:00 год.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 01.09.2019 між ТОВ "Борд Інвест" та ПАТ "Нижньокамськнафтохім" укладений зовнішньоекономічний договір на поставку товару, на виконання умов якого 13.05.2020 та 14.05.2020 позивач здійснив безготівкові розрахунки за товар. 16.05.2020 та 17.05.2020 відправник - ПАТ "Нижньокамськнафтохім" (Росія) відвантажив товар покупцю - ТОВ "Борд Інвест". 21.05.2020 позивач подав відповідачу митні декларації для розмитнення товару та переміщення через митний кордон України. За результатами перевірки митних декларацій відповідач 22.05.2020 надав ТОВ "Борд Інвест" картки відмови в прийнятті даних декларацій, посилаючись на те, що згідно Указу Президента України від 14.05.2020 № 184/2020, яким введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, ПАТ "Нижньокамськнафтохім" внесено до переліку юридичних осіб щодо яких застосовані обмежувальні заходи (санкції). Позивач вважає необґрунтованими спірні рішення відповідача та відмічає, що відповідно до ст. 256 Митного кодексу України, у картках відмови мають зазначатись причини відмови, наводитись вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову. Натомість, оскаржувані картки відмови не містять вказівки на те, що декларантом або уповноваженою ним особою не виконані умови, визначені Митним кодексом України. Крім того, відповідно до ст. 197 Митного кодексу України у випадках передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України, пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск здійснюється митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контролюючих функцій відповідних дозвільних документів. Втім, в оскаржуваних картках відмови відсутня будь-яка інформація стосовно того, дозвіл якого саме органу буде достатнім для випуску товару у вільний обіг. Також позивач стверджує, що після здійснення оплати за товар ТОВ "Борд Інвест" набуло право власності на товар. Товариство не знало та не могло передбачити, що 14.05.2020 до його контрагента будуть застосовані санкції, а тому відмова митного органу у прийнятті митних декларацій порушує принцип правової визначеності. З наведених підстав позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

21.09.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, з огляду на таке. Згідно із Законом України "Про санкції" від 14.08.2014 № 1644-VII та Указом Президента України від 14.05.2020 № 184/2020 до ПАТ "Нижньокамськнафтохім", який є постачальником товару, застосовані санкції, а тому позивачу було відмовлено у проведенні митних оформлень товару, про що 22.05.2020 складені картки відмови № UА 209220/2020/0358 та № UА 209220/2020/0359. Отже, відсутні підстави для визнання спірних карток протиправними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.09.2019 між ТОВ "Борд Інвест" (Покупець) та ПАТ "Нижньокамськнафтохім" (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № 50035926 на поставку товару. Відповідно до Специфікації від 27.08.2019 до контракту № 50035926 від 01.09.2019, Продавець зобов`язується постачати, а Покупець вчасно оплачувати товар, зокрема, Полістирол марки 585.

Згідно з п. 3.1 Контракту № 50035926 від 01.09.2019, оплата відповідного товару здійснюється протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку на попередню оплату.

На виконання Контракту № 50035926 від 01.09.2019, ТОВ "Борд Інвест" здійснило оплату за товар, що підтверджується виписками по рахунках з банку № НОМЕР_1 від 13.05.2020 (передплата) та № 40266060 від 14.05.2020 (повний розрахунок).

Відповідно до п.п. 5.1.1 п. 5.1 Контракту № 50035926 від 01.09.2019 за умови поставки FCA, CPТ, CIP: право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент завантаження Товару на транспортний засіб першого перевізника, найнятого для перевезення Товару. Датою поставки є дата документа, який підтверджує прийняття Товару першим перевізником.

Відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних № 81472494 та №81472737, товар відвантажений 16.05.2020 та 17.05.2020 відповідно.

19.05.2020 товар перетнув митну територію України, що підтверджується відміткою Сумської митниці ДФС "під митним контролем".

21.05.2020 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 до ВМО № 2 "Тернопіль" Галицької митниці Державної митної служби України подані документи до митного оформлення товару, який постачався згідно із міжнародними ТТН №81472494 та № 81472737, саме електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA 209220/2020/008046, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "полістирол марка 585 (в гранулах)" загального призначення - 20 000, 00 кг. ТУ 2214-126-05766801-2003. Використовується для виготовлення виробів технічного та побутового призначення. Торгова марка: зображення у вигляді трилисника. Виробник: ПАТ "Нижньокамськнафтохім"/RU. Маркування на упаковці - зображення у вигляді трилисника, Нижнекамскнефтехим ПОЛИСТИРОЛ. Пакування мішки на 16 піддонах".

Також 21.05.2020 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби України подано в електронному вигляді митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA 209220/2020/008047 (далі - МД), у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "полістирол марка 585 (в гранулах)" загального призначення - 20 000, 00 кг. ТУ 2214-126-05766801-2003. Використовується для виготовлення виробів технічного та побутового призначення. Торгова марка: зображення у вигляді трилисника. Виробник: ПАТ "Нижньокамськнафтохім"/RU. Маркування на упаковці - зображення у вигляді трилисника, Нижнекамскнефтехим ПОЛИСТИРОЛ. Пакування мішки на 16 піддонах".

22.05.2020 відповідач відмовив у проведенні зазначених вище митних оформлень, про що складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 209220/2020/0358 та № UA 209220/2020/0359 відповідно.

Відповідно до карток відмови від 22.05.2020 UA 209220/2020/0358 та № UA 209220/2020/0359, підставою для відмови у митному оформленні (випуску) товарів є: застосування спеціальних санкцій до відправника/експортера товару (ПАТ "Нижньокамськнафтохім" Росія, Республіка Татарстан, м. Нижнєкамськ), згідно Указу Президента України від 14.05.2020 № 184/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2020 "Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Не погоджуючись з відмовою відповідача у митному оформленні товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України (далі - МК України) митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу (ст. 255 МКУ).

Згідно зі ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом (ч.1).

За змістом ч. 2, 3 ст. 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Порядок оформлення картки відмови визначається розділом VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (далі Порядок № 631).

Відповідно до п. 7.1 Порядку № 631, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 631.

Згідно з п. 7.2 Порядку № 631, у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, зокрема, зовнішньоекономічний контракт № 50035926 від 01.09.2020 суд встановив, що за умовами п.п. 5.1.1 п. 5.1 "Перехід права власності та ризики випадкової втрати товару" розділу 5 "Поставка товару" контракту - право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент завантаження товару на транспортний засіб першого перевізника, найнятого для перевезення товару. Датою поставки вважається дата документу, який підтверджує прийняття товару першим перевізником.

Зважаючи на те, що завантаження товару відбулось 16.05.2020 (гр. 4 CMR (міжнародної товарно-транспортної накладної) № 81472494) та 17.05.2020 (гр. 4 CMR (міжнародної товарно-транспортної накладної) № 81472737), датою переходу права власності на цей товар від Продавця до ТОВ "Борд Інвест" є 16.05.2020 та 17.05.2020, відповідно.

Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII (далі Закон № 959-XII) визначено, що момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно з ст. 10 Митного кодексу України, межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Із аналізу вказаних норм слідує, що моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України. Здійснити ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України. Поняття перетину товаром митного кордону України збігається із переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу "під митним контролем" з відповідною датою та який підтверджує факт і дату перетину товаром митного кордону.

При цьому перетин товаром митного кордону України, який засвідчується відбитком штампу "під митним контролем" з відповідною датою, не можна ототожнювати з пропуском товарів через митний кордон України, який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, що відповідає меті його переміщення через митний кордон України та підтверджується оформленою МД.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 809/1791/13-а.

Згідно з відмітками Сумської митниці ДФС під митним контролем товар перетнув митну територію України 19.05.2020.

21.05.2020 товар направлений на митний пост Галицької митниці ДФС.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України "Про санкцій" з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Митний орган відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 48 МК України).

Так, відповідно до Указу Президента України від 14.05.2020 № 184/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року "Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ПАТ "Нижньокамськнафтохім" згідно зі саттею 5 Закону України "Про санкції" застосовані такі обмежувальні заходи:

1) блокування активів тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій;

3) повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах.

Отже, із наведеного вище слідує, що митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов`язаної із забороною переміщення товару через митний кордон України. Підстави для заборони переміщення товару можуть бути передбачені як Митним кодексом України, так і іншими законами та міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд відмічає, у даному випадку підставою для заборони переміщення товару, який позивач придбав у іноземного виробника - ПАТ "Нижньокамськнафтохім" (Росія) є застосування до цього контрагента Указом Президента України та рішенням РНБО спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів.

Судом встановлено, що перехід права власності на товар до позивача та перетин митного кордону України відбувся після прийняття Радою національної безпеки і оборони України рішення № 184/2020 від 14.05.2020.

Отже, у даному випадку, на день ввезення товару на митну територію України існували обставини, коли позивач повинен був дізнатися про встановлення обмежувальних заходів до визначеного переліку юридичних осіб, зокрема, і його контрагента - ПАТ "Нижньокамськнафтохім" Росія, Республіка Татарстан, м. Нижнєкамськ.

Варто відмітити, що господарська операція, яка відбулася між ТОВ "Борд Інвест" та ПАТ "Нижньокамськнафтохім" на момент прийняття обмежувальних заходів, ще не була завершеною, а тому суд вважає, що дії митного органу щодо відмови пропустити товар через митний кордон України є правомірними.

Щодо тверджень позивача про порушення його права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що належить йому на праві власності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України, яка перебуває у системному зв`язку зі ст. 41 Конституції України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 134 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, дискреційні повноваження держави щодо гарантування права власності є доволі широкими. Разом з тим, обмеження права власності, на думку суду, повинні розглядатися виключно на підставі загального принципу про те, що кожен має право безперешкодно користуватися своїм майном, а не крізь призму обмежень права власності. Тому, обмеження права власності повинні розглядатися як вимушені заходи, які держава може застосовувати лише в чітко визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно зі ст. 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що застосування негативних наслідків до позивача у вигляді відмови в проведенні митного оформлення товарів, виробництво яких здійснюється на території країни-агресора, не порушує справедливий баланс, оскільки, перехід права власності на товар до позивача та перетин митного кордону України відбулись після прийняття Радою національної безпеки і оборони України рішення № 184/2020 від 14.05.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог статті 77 КАС України відповідач надав суду належні докази існування законних підстав для прийняття оскаржуваних рішень.

Таким чином суд вважає, що відповідач, приймаючи рішення про відмову у прийнятті митних декларацій, діяв обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відтак оскаржені рішення відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак відмовляє ТОВ "Борд Інвест" у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову сплачені позивачем судові витрати відшкодуванню на його користь не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242- 246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Борд Інвест" (код ЄДРПОУ 41429531, 73000, м. Херсон, Острівське шосе, 2-Б) у задоволенні позовних вимог до Галицької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43348711, 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26 жовтня 2020 р.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 108020200