Рішення № 92594690, 02.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 р. Справа № 520/11877/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області неправомірними;

- визнати незаконними рішення № 1939 від 04 червня 2020 року та рішення № 6046 від 23 червня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи періоду, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, наступні періоди:

період перебування на військовій службі з 11 листопада 1978 року по 09 грудня 1980 року тривалістю 2 роки 28 днів;

половину періоду навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського тривалістю 1 рік 10 місяців 29 днів;

період перебування на посаді стажера народного судді з 03 серпня 1987 року по 13 листопада 1988 року тривалістю 1 рік 3 місяці 10 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання з 10 квітня 2020 року, враховуючи стаж професійної діяльності, період проходження військової служби, половину періоду навчання у вищому учбовому закладі, та стаж роботи на посаді судді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійним органом протиправно не зараховано до стажу його роботи періоду перебування на військовій (з 11 листопада 1978 року по 09 грудня 1980 року - 2 роки 28 днів), половину періоду навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського (1 рік 10 місяців 29 днів), а також періоду перебування на посаді стажера народного судді (з 03 серпня 1987 року по 13 листопада 1988 року - 1 рік 3 місяці 10 днів). Вказану бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що Позивач звернувся до Управління із заявами від 02.06.2020 та від 19.06.2020, в яких просив зарахувати до стажу роботи періоди, що дають судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, перебування на військовій службі з 11.11.1978 по 04.12.1980, періоду навчання з 01.09.1983 по 26.06.1987 на денному відділенні вищого учбового закладу, перебування на посаді стажера народного судді з 03.08.1987 по 13.11.1988. Згідно із ч. 1 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-УІІІ від 02.06.2016 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді суддів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Відповідно до ч. 2 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Враховуючи те, що зарахування до стажу роботи періоду перебування на військовій службі, періоду навчання на денному відділенні вищого учбового закладу, періоду перебування на посаді стажера народного судді, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-УІІІ від 02.06.2016, не передбачено, відділом з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства головного управління в Харківській області були прийняті рішення № 1939 від 04.06.2020, № 6043 від 23.06.2020 року правомірно було відмовлено позивачу в зарахуванні зазначені періоди до стажу роботи, що дають судді право на відставку, та одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд установив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) постановою Верховної Ради України від 20 квітня 2000 року № 1653-ІІІ обраний безстроково суддею Харківського обласного суду (апеляційного суду Харківської області).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 28 грудня 2018 року № 4082/0/15-18 переведений на посаду судді Харківського апеляційного суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Харківського апеляційного суду" від 09 квітня 2020 року № 919/0/15-20 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Харківського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви від 07.04.2020 року про відставку.

07 травня 2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив зарахувати до його стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання наступних періодів, а саме: період перебування на військовій службі з 11 листопада 1978 року по 09 грудня 1980 року тривалістю 2 роки 28 днів; половину періоду навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського тривалістю 1 рік 10 місяців 29 днів, а також здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання з 10 квітня 2020 року.

Проте, рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1939 від 04.06.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи періоду, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, перебування на військовій службі з 11.11.1978 року по 04.12.1980 року та періоду навчання з 01.09.1983 року по 26.06.1987 рік на денному відділенні вищого учбового закладу.

В обґрунтування такої відмови в рішенні зазначено, що згідно статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VI11 від 02.06.2016 року, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді суддів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України, 2) члена Вищої ради правосуддя. Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Зарахування до стажу роботи періоду перебування на військовій службі та періоду навчання на денному відділенні вищого учбового закладу Законом не передбачено.

19.06.2020 року позивач знову звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив зарахувати до стажу періоду, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, перебування на посаді стажера народного судді.

Однак, рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 6046 від 23.06.2020 року також відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи періоду його перебування на посаді стажера народного судді з 03.08.1987 року по 13.11.1988 року з аналогічних підстав, викладених в попередньому рішенні № 1939 від 04.06.2020 року.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача щодо незарахування до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, періоду його перебування на військовій службі, половини періоду навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, а також періоду перебування на посаді стажера народного судді, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

На момент виходу позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402).

Згідно частини 2 та 3 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною 5 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно абзацу 4 пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

За правилами частини першої статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до положень частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Частиною третьою статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року №1-8/2016, визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону №2453-VI (в редакції, чинній до 28 березня 2015 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ (далі - Закон №2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про статус суддів" №2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Крім того, на час набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VІ (30.07.2010) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".

Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Згідно частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби.

Згідно копії військового білету серія НОМЕР_2 та трудової книжки серія НОМЕР_3 від 10.10.1975 року, позивач проходив дійсну військову службу в Радянській Армії в період з 11.11.1978 року по 04.12.1980 року (а.с. 16 - 24).

В період з 01.09.1983 року по 29.06.1987 року позивач навчався на денному відділенні Харківського юридичного інституту (а.с. 22).

Вказана інформація також підтверджена даними ІКІС Пенсійного фонду України, згідно яких загальний стаж ОСОБА_1 складає 44 роки 2 місяці 8 днів, в тому числі спеціальний стаж на посаді судді, що дає право на щомісячне грошове утримання суддям - 31 рік 4 місяці 22 дні (а.с. 15).

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.

Щодо зарахування періоду роботи позивача на посаді стажиста народного судді до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Обчислення стажу державної служби за час розглядуваного періоду здійснювалось відповідно до Закону України "Про державну службу", Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), та додатку до нього.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Статтею 2 цього Закону визначено, що посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, прокуратури, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.

Статтею 67 Закону УРСР "Про судоустрій" від 05.06.1981 №2022-Х (в редакції Закону від 05.06.1981) було передбачено, що структура і штатна чисельність апарату районного (міського) народного суду затверджуються начальником відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів у межах штатної чисельності і фонду заробітної плати, встановлених Міністром юстиції Української PCP.

Тобто, організаційне керівництво (в тому числі і питання кадрового забезпечення) районними (міськими) народними судами у розглядуваний період із 10.08.1987 по 26.08.1988 здійснювалося відповідними відділами юстиції виконавчого комітету відповідних обласних Рад чи обласних державних адміністрацій.

Згідно копії трудової книжки серія НОМЕР_3 від 10.10.1975 року, позивач з 03.08.1987 року по 13.11.1988 року був стажистом народного судді Дзержинського районного народного суду м. Харкова (наказ №02-7/69 від 03.08.1987 року про зарахування стажистом, наказ №02-7/91 від 14.11.1988 року про зарахування народним суддею) (а.с. 22).

Вказана інформація також підтверджена даними ІКІС Пенсійного фонду України (а.с. 15).

Питання проходження стажування випускниками вищих навчальних закладів в цей період регулювалися такими законодавчими актами колишнього Союзу PCP та УРСР, як: постанова Ради міністрів СРСР від 18.07.1972 №535 "Про заходи щодо подальшого удосконалення вищої освіти в країні", Положенням про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженим Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати, Всесоюзною Центральною Радою Професіональних Союзів, Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР від 25.06.1973.

Так, в підпункті 4.2 пункту 10 зазначеної вище Постанови №535 від 18.07.1972 було визначено, що випускники вищих навчальних закладів для набуття необхідних практичних навичок проходять за місцем розподілення на підприємствах і установах стажування строком до одного року, під час якого виконують посадові обов`язки і отримують заробітну платню відповідно штатного розкладу. Загальне керівництво стажуванням покладається на галузеві міністерства і відомства, в веденні яких перебувають ці підприємства, організації та установи.

Відповідно до пункту 1 Положення про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженого Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзною Центральною Радою Професіональних Союзів, Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР від 25.06.1973, також передбачалось, що молоді спеціалісти, які закінчили вищи навчальні заклади, проходять за місцем розподілення на підприємствах, в організаціях і установах стажування строком до одного року, під час якого виконують посадові обов`язки і отримують заробітну плату згідно штатного розкладу.

Пунктами 5, 15 цього Положення передбачалось, що час стажування зараховується в трирічний строк роботи молодого спеціаліста за місцем розподілу. Під час стажування молодий спеціаліст: користується всіма правами і пільгами, встановленими для працівників цього підприємства (організації, закладу) які обіймають аналогічну посаду; несе обов`язки, покладені на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; виконує функціональні обов`язки щодо займаної посади, визначеними відповідними інструкціями і положеннями, з урахуванням індивідуального плану.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управлінь, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.

Пунктом 3 цього Порядку №283 було передбачено, що до стажу державної служби включається також робота на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

Згідно з пунктом 4 Порядку №283, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 14.11.2018 року у справі №819/1550/16, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, крім роботи на посаді судді, належить враховувати період роботи позивача на посаді стажиста народного судді Дзержинського районного народного суду м. Харкова з 03.08.1987 року по 13.11.1988 року.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що до стажу роботи позивача, який надає йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, повинна зараховуватися строкова військова служба в Радянській Армії в період з 11.11.1978 року по 04.12.1980 року - 2 роки 24 дні, половина строку навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту в період з 01.09.1983 року по 29.06.1987 року (3 роки 9 місяців 29 днів), що складає 1 рік 10 місяців, а також період роботи на посаді стажиста народного судді Дзержинського районного народного суду м. Харкова з 03.08.1987 року по 13.11.1988 року, що складає 1 рік 3 місяці 11 днів.

При задоволенні позовних вимог та визначенні періодів строкової військової служби, навчання у вищому навчальному закладі та перебуванні на посаді стажиста народного судді суд виходить з даних військового білету та трудової книжки.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи позивача періоду проходження військової служби з 11.11.1978 року по 09.12.1980 року (2 роки 28 днів), а також половини періоду навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського тривалістю1 рік 10 місяців 29 днів, не підлягають задоволенню.

За таких підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом скасування рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1939 від 04.06.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи періоду перебування на військовій службі та навчання на денному відділенні вищого учбового закладу, а також рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 6046 від 23.06.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи періоду перебування на посаді стажиста народного судді Дзержинського районного народного суду м. Харкова, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який надає йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, період строкової військової служби в Радянській Армії з 11.11.1978 року по 04.12.1980 року - 2 роки 24 дні, половини строку навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту, що складає 1 рік 10 місяців, а також період роботи на посаді стажиста народного судді Дзержинського районного народного суду м. Харкова з 03.08.1987 року по 13.11.1988 року, що складає 1 рік 3 місяці 11 днів.

Зважаючи, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивачу призначено з 11.04.2020 року, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 11 квітня 2020 року, враховуючи стаж на посаді судді, період проходження військової служби, половини періоду навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е.Дзержинського та періоду роботи на посаді стажиста народного судді Дзержинського районного народного суду м. Харкова.

За таких підстав, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Питання щодо понесених судових витрат здійснюється відповідно до положень частини 8 статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1939 від 04.06.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи періоду перебування на військовій службі та навчання на денному відділенні вищого учбового закладу.

Скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 6046 від 23.06.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи періоду перебування на посаді стажиста народного судді Дзержинського районного народного суду м. Харкова.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який надає йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, періоду строкової військової служби в Радянській Армії з 11.11.1978 року по 04.12.1980 року - 2 роки 24 дні, половини строку навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е.Дзержинського, що складає 1 рік 10 місяців, а також періоду роботи на посаді стажиста народного судді Дзержинського районного народного суду м. Харкова з 03.08.1987 року по 13.11.1988 року, що складає 1 рік 3 місяці 11 днів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 11 квітня 2020 року, враховуючи стаж на посаді судді, період проходження військової служби, половини періоду навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е.Дзержинського та періоду роботи на посаді стажиста народного судді Дзержинського районного народного суду м. Харкова.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В.Шевченко