Рішення № 92594686, 02.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 листопада 2020 року № 520/12810/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить:

визнати протиправним рішення 4426/03 від 21.08.2020 року відділу з питань перерахунків пенсій № 11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду заяви;

зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України Харківської області перерахувати стаж роботи на підставі трудової книжки та врахувати у стаж роботи медичною сестрою з 01.07.1992 року по 03.12.1996 року санаторія-профілакторія Куп`янського ливарного заводу та включити у стаж роботи за вислугу років, як такий, що дає право на пенсію за вислугу років на підставі ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 25 квітня 2020 року;

зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України Харківської області зарахувати стаж з 13.05.1981 року по 11.03.1986 року на посаді лаборанта-гістолога патолого-анатомічного відділення медико-санітарної частини Куп`янського ливарного заводу, у подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;

зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України Харківської області виплатити мені грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення відповідно до п.71 розділу ХV “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за вислугу років на підставі ст. 52, 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 4426/03 від 21.08.2020 року, на думку позивача, не відповідає фактичним обставинам, у спірному рішенні не зазначено, які роки та чому не зараховані у стаж позивачки, який дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ухвалою суду від 29.09.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив позов залишити без задоволення, зазначив, що рішенням № 4426/03 від 21.08.2020 року відмовлено у виплаті грошової допомоги у зв`язку з відсутністю підстав. Відповідач зазначив, що, при призначенні пенсії позивачці до її трудового стажу вже зараховано період роботи на посаді лаборанта-гістолога патолого-анатомічного відділення медико-санітарної частини Куп`янського ливарного заводу в порядку ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Щодо зарахування періоду роботи з 01.07.1992 р. по 03.12.1996 року на посаді медичної сестри санаторія-профілакторія до спеціального стажу відповідач зазначив, що Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років” санаторії-профілакторії підприємств не передбачені, а тому вказаний період зараховано до загального страхового стажу позивачки. Крім того, ВАТ “Куп`янський ливарний завод” на час роботи позивачки не було у державній власності, а тому навіть і врахування до спеціального стажу роботи цього періоду не є підставою для виплати позивачці грошової допомоги, оскільки згідно п. 71 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” однією з необхідних умов виплати грошової допомоги є робота в закладах та установах саме державної та колективної форми власності. Згідно наданих позивачкою документів її спеціальний стаж в календарному обчисленні в закладах та установах державної та колективної форми власності становить 26 років 3 місяці 23 дні, що є недостатнім для призначення та виплати грошової допомоги.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач просила задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у позові. Зауважила, що всього працювала за спеціальністю “медична сестра” 36 років 6 місяців 2 дні. Після звернення до суду їй повідомлено про зарахування стажу з 13.05.1981 року по 11.03.1986 року на посаді лаборанта-гістолога патолого-анатомічного відділення медико-санітарної частини Куп`янського ливарного заводу у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 26.04.2020 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

17.08.2020 позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до якої зазначила, що наполягає на перерахунку пенсії з урахуванням кратності стажу за період з 1981 р. по 1986 р. у зв`язку з наданою довідкою про період роботи на пільговій посаді, а також нарахування та виплаті 10 місячних пенсій у відповідності до п. 71 розділу ХV “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відділом з питань перерахунків пенсій № 11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області розглянута вищезазначена заява позивачки № 2802 від 17.08.2020 року щодо перерахунку пенсії, з урахуванням кратності стажу за період з 1981 року по 1986 рік в подвійному розмірі згідно довідки № 01-21/195 від 23.04.2019 р. виданої КП Куп`янської районної ради Харківської області “Куп`янський районний трудовий архів” та виплати десяти місячних пенсій.

Рішенням № 4426/03-16 від 21.08.2020 зазначено, що страховий стаж для визначення права на виплату грошової допомоги враховується в календарному обчисленні, оскільки стаж роботи працівником охорони здоров`я у позивачки становить 26 років 3 місяці 23 дня (в календарному обчисленні), їй відмовлено в перерахунку пенсії та виплаті грошової допомоги (а. с.12).

Суд зауважує, що в матеріалах справи наявний лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 6222-9192/Ц-02/8-2000/20 від 11.08.2020 на ім`я позивачки, у якому зазначено, що за документами пенсійної справи загальний страховий стаж позивачки становить 42 роки 08 місяців 28 днів, в тому числі періоди роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років - 28 років 00 місяців 08 днів ( а.с.13).

Не погодившись з таким рішенням та діями відповідача, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон №1788-ХІІ) та від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV), зокрема, у статтях 1 і 8 відповідно.

Відповідно до п. “е” статті 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2020 року - не менше 28 років.

Статтею 60 Закону №1058-IV визначено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що позивач у період з 01.07.1992 по 03.12.1996 працювала на посаді медичної сестри санаторія-профілакторія Куп`янського ливарного заводу та зазначений період не був їй врахований до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до п. 2 «Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993, робота на посаді лікаря та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально - профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах дають право на пенсію за вислугу років.

Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ (примітка №2 до «Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993).

Медичні сестри всіх найменувань лікувальної справи, акушерської та сестринської справи належать до посади середнього медичного персоналу (п.п. 3-5 розділу III Додатку 1 до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1992 p. № 195 «Перелік вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю»).

Санаторії-профілакторії відносяться до санаторно-курортних закладів, які у свою чергу входять до лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я («Перелік закладів охорони здоров`я», затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України 28.10.2002 № 385).

Відповідно до положень ст.ст. 3, 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я, введених в дію постановою Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року №2802-ХІІ, закладами охорони здоров`я є підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров`я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників. Також визначено, що заклади охорони здоров`я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Безпосередньо охорону здоров`я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно - курортні, аптечні, науково-медичні і інші установи охорони здоров`я.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Датою набрання чинності нормативно-правовим актом є дата, з якої його виконання є обов`язковим для суб`єктів правовідносин, діяльність яких він регулює, а відносини, що змінюються цим нормативно-правовим актом, змінюються із зазначеної в ньому дати.

Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності і інші періоди, які враховувалися в стаж роботи для призначення пенсії до вступу до дії цього Закону, зараховуються в страховий стаж у порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше, окрім випадків, передбачених цим Законом.

Окрім наведеного вище, суд також зазначає, що згідно Наказу Міністерства охорони здоров`я №385 від 28.10.2002, згідно пункту 1.4. Перелік посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою (фармацевтів) у закладах охорони здоров`я, відповідно до якого, до закладів МОЗ належать в тому числі і санаторно-курортні заклади: бальнеологічна лікарня (у т.ч. дитяча), грязелікарня (у т.ч. дитяча), дитячий оздоровчий центр, курортна поліклініка, міжнародний дитячий медичний центр, санаторій (у т.ч. дитячий, однопрофільний, багатопрофільний, спеціалізований), санаторій для дітей з батьками, санаторій-профілакторій.

Зважаючи на вищевикладене, суд відхиляє доводи відповідача щодо не зарахування позивачці період роботи з 01.07.1992 по 03.12.1996 на посаді медичної сестри санаторія-профілакторія ВАТ « Куп`янський ливарний завод».

Пунктом 71 розділу ХV “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм права надає можливість дійти висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Вказана правова позиція також відображена у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року в адміністративній справі № 458/452/17.

Відповідно до записів у трудовій книжці (серії НОМЕР_2 ) позивачка працювала у закладах охорони здоров`я: з 01.08.1979 р. по 15.04.1981 р. на посаді медсестри Харківської облпсихлікарні– 3 роки 5 місяців; з 13.05.1981 р. на посаді лаборанта патолого-анатомічного відділення медико-санітарної частини Куп`янського ливарного заводу, з 06.05.1982 р. переведена лаборантом-гістологом по 11.03.1986 р. – 4 роки 9 місяців 29 днів; з 20.02.1987 р. по 13.02.1989 р. на посаді медичної сестри медичного пункту військової частини 22789 – 1 рік 11 місяців 24 дні; з 01.08.1989 р. по 07.09.1989 р. на посаді лаборанта клінічної лабораторії Куп`янської районної лікарні – 1 місяць 7 днів; з 07.09.1989 р. по 01.07.1992 р. на посаді медсестри зубопротезної лабораторії при профкомі відділення Куп`янського ливарного заводу – 2 роки 11 місяців; з 01.07.1992 р. по 03.12.1996 р. на посаді медсестри санаторія-профілакторія Куп`янського ливарного заводу – 4 роки 5 місяців 3 дні; з 10.06.1999 р. по 09.09. 2002 р. на посаді старшої медсестри дитячого оздоровчого комплексу Куп`янського ливарного заводу – 3 роки 4 місяці; з 12.09.2002 р. по 14.01.2004 р. на посаді медсестри Кучерівського ФАП – 1 рік 4 місяці 3 дні; з 14.01.2004 р. переведена на посаду медсестри загальної практики сімейної медицини Синьківської сільської амбулаторії сімейного лікаря та відповідно до запису № 32 у трудовій книжці позивачки 20.11.2006 р. звільнена по переводу до Кіндрашівської амбулаторії сімейного лікаря загальної практики на посаду медсестри, 22.11.2006 р. прийнята на посаду медсестри загальної практики сімейної медицини Кіндрашівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини (запис у трудовій книжці № 33), з 01.06.2009 р. працювала на посаді сестри медичної загальної практики сімейної медицини та 31.12.2010 року звільнена за угодою сторін – 6 років 11 місяців 17 днів; з 01.01.2011р. на посаді сестри медичної загальної практики сімейної медицини Кіндрашівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Куп`янської центральної міської лікарні, з 01.12.2012 р. переведено на посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини “Центру первинної медико-санітарної допомоги” амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Кіндрашівка, та 30.06.2016 року звільнена у зв`язку з переводом до Куп`янського некомерційного підприємства “Куп`янський центр первинної медичної допомоги” - 5 років 6 місяців 30 днів; з 01.07.2016 р. прийнята в порядку переведення з комунального закладу охорони здоров`я “Куп`янська центральна міська лікарня” Куп`янської міської ради Харківської області на посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Кіндрашівка, отже на момент призначення пенсії позивачці відпрацьований час становить – 3 роки 9 місяців 26 днів.

Отже, на момент звернення з заявою про призначення пенсії з 26.04.2020, позивач працювала медсестрою у Комунальному закладі охорони здоров`я та з урахуванням стажу роботи на посаді медичної сестри санаторія-профілакторія ВАТ «Куп`янський ливарний завод» має право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Щодо кратності періодів роботи позивачки, суд зазначає, що відповідно до наявних в матеріалах справи копій розрахунку стажу (ПС 204250003807, алгоритм розрахунку: пенсія за віком (ЗУ № 1058), кратність “ 2” встановлена для періоду з 01.08.1979 р. по 15.04.1981 р. (а. с. 18).

Положеннями п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФ України від 25.11.2005 № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до розрахунку стажу (ПС 204250003807, алгоритм розрахунку: пенсія за вислугою років (двоскладова) кратність “ 2” встановлена для періодів з 01.08.1979 р. по 15.04.1981 р., з 13.05.1981 р. по 03.06.1981 р., з 04.08.1981р. по 22.12.1982 р., з 28.04.1984 р. по 11.03.1986 р. (а. с. 73-74), вказаний розрахунок проведений за заявою від 17.08.2020 року.

Керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, скасувати рішення від 21.08.2020 № 4426/03 та обтяжити відповідача обов`язком врахувати у стаж, що дає право на пенсію за вислугу років на підставі ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 26 квітня 2020 року роботу медичною сестрою санаторія-профілакторія Куп`янського ливарного заводу у період з 01.07.1992 року по 03.12.1996 року; виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення відповідно до п.71 розділу ХV “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за вислугу років на підставі ст. 52, 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до ч. 1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог

Визнати протиправним та скасувати рішення № 4426/03 від 21.08.2020 року відділу з питань перерахунків пенсій №11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду заяви.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України Харківської області перерахувати ОСОБА_1 з 26.04.2020 стаж роботи з урахуванням у стаж періоду роботи з 01.07.1992 року по 03.12.1996 року на посаді медичної сестри санаторія-профілакторія Куп`янського ливарного заводу , як такого, що дає право на пенсію за вислугу років на підставі ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” .

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України Харківської області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення відповідно до п. 71 розділу ХV “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за вислугу років.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В