Рішення № 92594579, 02.11.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року Справа № 480/6230/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

розглянувши у письмововму провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6230/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

21.09.2020 позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, мотивуючи його тим, що 31.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м.Київ Малковою Марією Вікторівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62911660 з виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з позивача на користь ТОВ «Вердикт капітал» заборгованості в розмірі 26798,93 грн.

Цю постанову приватного виконавця позивач просить визнати протиправною і скасувати, зазначаючи про порушення приватним виконавцем вимог ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» щодо місця виконання рішення. Так, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. При цьому місцем проживання боржника є м.Суми, будь-яке майно у м.Київ відсутнє. Зазначені обставини мали слугувати підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

В судове засідання позивач не з`явилася, надала клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідачем поданий відзив на позов, в якому приватний виконавець проти задоволення позовних вимог заперечила, зазначивши, що 28 серпня 2020 року ТОВ «Вердикт капітал» звернулось до приватного виконавця із заявою про примусове виконання виконавчого напису про стягнення з позивача коштів у розмірі 26798,93 грн. 31 серпня 2020 року приватним виконавцем відкрите виконавче провадження №62911660. При цьому, у виконавчому написі місце проживання боржника ОСОБА_1 було вказане АДРЕСА_1 . Тобто виконавчим документом встановлене місце проживання боржника в межах виконавчого округу м.Києва. В заяві стягувача про примусове виконання виконавчого напису також була наведена інформація про фактичне місце проживання боржника ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . Відповідно до частин 2,4 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем і було прийнято до виконання виконавчий документ в межах виконавчого округу м.Києва. Крім того, до відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця відсутній обов`язок вчиняти дії щодо перевірки інформації стосовно боржника.

В судове засідання відповідач не з`явився.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31 серпня 2020 року приватним виконавцем відкрите виконавче провадження №62911660 з виконання виконавчого напису, виданого 14.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 26798,93 грн. ( а.с. 116, 118-119).

Суд вважає, що рішення приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законом, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 1 статті 5 Закону України № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частинами 1,2 ст.25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Аналізуючи викладені вище норми, судд вважає, що на відповідача не покладений обов`язок перевіряти місцезнаходження боржника, яке зазначив стягувач у своїй заяві та виконавчому документі. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби належить стягувачу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №826/15676/16; ухвалі Верховного Суду від 25.01.2019 у справі №511/1342/17.

Як встановлено судом адреса боржника за виконавчим написом є: адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 . ( а.с.116). У заяві стягувача про примусове виконання наведені такі ж дані щодо місця проживання боржника ОСОБА_1 ( а.с.112). За таких обставин, підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у відповідача не було.

Крім того, у відповідності до п.3 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

На підставі ч.5 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Посилання позивача на необхідність проведення відповідачем перевірки з метою з`ясування місця проживання боржника, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані норми не покладають на відповідача таких обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає право одержання інформації з метою захисту саме інтересів стягувача.

Абзац 2 ч. 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", навпаки, надає відповідачу - приватному виконавцю право вчиняти дії щодо проведення перевірки інформації про наявність боржника чи майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі або для цього укласти договір з іншим приватним виконавцем, але вже після відкриття виконавчого провадження.

З огляду на це та на відсутність в ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" обов`язку у приватного виконавця перевіряти адресу місця проживання боржника під час відкриття виконавчого провадження та можливості вчинення приватним виконавцем на всій території України виконавчої дії (ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження"), суд вважає рішення приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження таким, що відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_3 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни ( вул.Ю.Поправки, 6, оф.14, м.Київ, 02094) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Опімах