Рішення № 92594532, 02.11.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року справа №583/1380/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.,

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Просвіркіної М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №583/1380/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у зарахування стажу навчання, та зобов`язати врахувати з 29 грудня 2019 року при призначенні (перерахуванні) пенсії період навчання з 02.08.1983 по 25.06.1984 та з 13.08.1986 по 26.10.1986 в Комунарському горно-металургійному інституті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про призначення пенсії по списку №1 за віком на пільгових умовах. Для підтвердження навчання у вищому навчальному закладі Комунарському горно-металургійному інституті надав до пенсійного фонду відповідну довідку. Проте відповідач відмовив у зарахуванні до стажу навчання в інституті, оскільки, на думку відповідача, надана позивачем довідка не має юридичної сили на території України.

24.09.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подало до суду відзив на позов, у якому зазначає, що відповідачем до загального страхового стажу позивача не зарахований період навчання з 02.08.1983 по 25.06.1984 та з 13.08.1986 по 26.10.1986 в Комунарському горно-металургійному інституті у зв`язку з не підтвердженням його належними документами, оскільки надані позивачем довідки щодо цього періоду навчання видані організацією, яка знаходиться на тимчасово окупованій території, тобто є недійсними і не створюють правових наслідків.

Позивачем надана суду відповідь на відзив, в якій він зазначив, що позиція відповідача, викладена у відзиві на позов, є необґрунтованою, а тому наполягав на своїх вимогах.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ухвалою від 20.10.2020 суд призначив справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Просвіркіна М.С. проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії. До вказаної заяви позивачем надано довідку про навчання в Комунарському горно-металургійному інституті.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області листом від 25.02.2020 № 184/03.5-16 повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до діючого законодавства України, а саме п. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями, такі республіки як "ДНР", "ЛНР" визнано та відносяться до тимчасово окупованих територій України, які є невизнаними незаконними територіальними утвореннями, а відповідно, видані органами або посадовими особами будь-які документи та (або) довідки являються не дійсними та не мають юридичної сили на території України. У зв`язку із зазначеним, довідка Донбаського державного технічного університету від 18.02.2020 №51-01/64 не може бути прийнята до розгляду (а.с.7)

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. "д" абз. 3 ст. 56 Закону 1788-XII Закону до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Судом встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_1 наявний запис про те, що в період з 01.09.1982 по 01.07.1983 він навчався в ГорПТУ-89.

29.06.1983 прийнятий машиністом електровоза підземний ІІІр. з повним робочим днем на підземній роботі.

26.07.1983 ОСОБА_1 звільнений у зв`язку з вступом на навчання до ВУЗу (а.с.17).

Відповідно до архівної довідки, виданої Донбаським державним технічним університетом від 18.02.2020 № 51-01/64, ОСОБА_1 зарахований студентом першого курсу Комунарського горно-металургійного інституту. Наказ від 02.08.1983 №121-ст. Переведений на другий курс та надана академічна відпустка на період проходження дійсної військової служби. Наказ від 25.06.1984 №80-ст. Після академічної відпустки, наданої на період проходження дійсної військової служби, зарахований до гр. ГІ-85-5 на другий курс з 13.08.1986 №167-ст. Відрахований з інституту за порушення правил громадського порядку. Наказ від 26.10.1986 № 221-ст (а.с.8).

Як вбачається з архівної довідки Санкт-Петербурського горного університету від 06.02.2018 №83-57 в особистій справі студента ОСОБА_1 зазначено: зарахований студентом інституту на 2-й курс денного навчання горного факультету з 01.09.1987. Наказ №350 від 28.09.1987 (з 1983 по 1986 навчався в Комунарському горно-металургійному інституті). Відрахований з інституту з 01.03.1988 з другого курсу. Наказ №76 від 10.03.1988. Поновлений в інституті з 07.02.1989 на другий курс денного навчання горного факультету. Наказ № 42 від 10.02.1989. Відрахований з інституту з 06.04.1989 з другого курсу. Наказ №100 від 07.04.1989. Поновлений на другий курс заочного навчання з 15.09.1989. Наказ №339 від 14.09.1989. Закінчив інститут 07.06.1994 по спеціальності "Підземна розробка родовищ корисних копалин". Наказ № 149 від 07.06.1994 (а.с.15).

Суд погоджується з позицією відповідача, що довідка Донбаського державного технічного університету від 18.02.2020 №51-01/64 не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона видана терористичною організацією та не має юридичної сили на території України.

Проте, спірні періоди навчання ОСОБА_1 у Комунарського горно-металургійного інституту підтверджуються іншими документами.

Так, згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 29.06.1983 прийнятий машиністом електровоза підземний 3-го розряду з повним робочим днем на підземній роботі, а 26.07.1983 він звільнений у зв`язку з вступом на навчання до ВУЗу.

Як вбачається з військового квитка, ОСОБА_1 26.06.1984 отримав військовий квиток у Комунарському військовому комісаріаті та був призваний на військову службу цим же військоматом, тобто за місцем розташування Комунарського горно-металургійного інституту.

Відповідно до архівної довідки Санкт-Петербурського горного університету від 06.02.2018 №83-57 в особистій справі студента ОСОБА_1 вказано про його навчання з 1983 року по 1986 рік у Комунарському горно-металургійному інституті.

Також суд зауважує, що у даному випадку необхідно застосувати так звані "Намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці.

Так, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать". При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності своїх дій щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 періоду його навчання у Комунарському горно-металургійному інституті.

Таким чином, період навчання ОСОБА_1 у Комунарському горно-металургійному інституті повинен бути врахований до його трудового стажу.

Що стосується вимоги позивача про врахування спірного періоду навчання з 29.12.2019, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Тобто, пільгова пенсія призначається з моменту звернення до органів Пенсійного фонду з відповідною заявою, а не з моменту досягнення відповідного віку.

Враховуючи вимоги вказаного Закону, право позивача на призначення пенсії за віком по Списку №1 виникло саме з моменту набуття цього права - з дня звернення до органу пенсійного фонду про призначення пенсії.

Крім того, позивач у даній справі не оскаржує рішення відповідача про призначення йому пенсії з вказаних мотивів.

Тому в цій частині позову необхідно відмовити.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 періоду його навчання у Комунарському горно-металургійному інституті та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди його навчання у Комунарському горно-металургійному інституті з 02.08.1983 по 25.06.1984 та з 13.08.1986 по 26.10.1986.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи вказане положення необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору в розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 періоду його навчання у Комунарському горно-металургійному інституті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди його навчання у Комунарському горно-металургійному інституті з 02.08.1983 по 25.06.1984 та з 13.08.1986 по 26.10.1986.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 420,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар

Повний текст рішення складений 03.11.2020.