Рішення № 92594396, 03.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2020 року м. Рівне №460/4482/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини А 2798 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини А 2798 (далі - ВЧ А 2798, відповідач), в якому просив визнати протиправними дії ВЧ А 2798 щодо неправильного нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 по 05.07.2019, із встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року і зобов`язати ВЧ А 2798 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 05.07.2019, із встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом командира ВЧ А 0515 № 167 від 05.07.2019 був виключений зі списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення. Однак, встановив, що відповідачем не виплачено індексацію грошового забезпечення за період служби. А тому, звернувся до відповідача та просив надати інформацію про виплату індексації грошових доходів населення. Проте, відповідач зазначив, що відсутні законні підстави здійснювати виплату. З огляду на це, відповідач безпідставно не виплатив індексацію грошового забезпечення з 01.01.2014 по 05.07.2019, у зв`язку із незастосування базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року та березень 2018 року. З мотивів наведених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.06.2020 прийнято дану позову заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений ухвалою суду строк, відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1078) в 2014 році індексація нараховувалась та виплачувалася наступним чином: з жовтня 2013 року по січень 2014 року індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Лютий - 13,4 грн., березень - 13,4 грн., квітень - 13,4 грн., травень 49,94 грн., червень, липень, серпень - базові місяці (збільшення грошового забезпечення). Вересень-жовтень - індексація не проводилася, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який встановлювався в розмірі 101 відсотка. Листопад - 35,32 грн., грудень - 65,77грн. (виплата була у квітні 2015 року). В 2015 році індексація нараховувалась та виплачувалася наступним чином: січень -90,13грн., лютий - 129,11грн. березень - 170,52грн, квітень - 244,82грн., травень - 401,94грн. Разом з тим, відповідач вказує, що відповідно до вимог статті 51 Бюджетного кодексу України щодо здійснення керівниками бюджетних установ фактичних видатків на заробітну плату (грошове забезпечення) лише у межах фонду, затвердженого у кошторисі на відповідний рік, статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" щодо проведення індексації лише у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та враховуючи поточну потребу на виплату грошового забезпечення, рішенням розпорядника бюджетних коштів вищого рівня від 11 червня 2015 року з 1 червня 2015 року призупинено виплату індексації. Грудень - базовий місяць (збільшення грошового забезпечення). Індексація грошових доходів з 01.01.2016 по 28.02.2018 у військовій частині не проводилася, відповідно її нарахування та виплата за цей період не проводилася. За наведеного відповідач вважав, що виплата індексації здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просив повністю відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 03.11.2020 в задоволенні клопотання Військової частини А 2798 про розгляд справи № 460/4482/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1 витягу із наказу командира ВЧ А 2798 від 05.07.2019 за № 134 підполковника ОСОБА_1 , начальника радіовідділу приймального радіоцентру, звільненого наказом командира ВЧ А0515 від 17.06.2019 № 167дск з військової служби у запас відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", за пунктом «б» (за станом здоров`я), вважати таким, що здав справи і посаду. З 05.07.2019 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлений для зарахування на військовий облік до Рівненського ОМВК м. Рівне (а.с. 15).

28.05.2020 позивач відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до відповідача та просив надати наступну інформацію:

1. Який місяць був у нього базовим для нарахування індексації, та яка була цьому підстава починаючи з 01.01.2014 року?

2.З якого часу та по який час проводилося нарахування та виплата індексації (зазначити місяць, рік та суму нарахованої, виплаченої індексації)?

3.З якого часу і по який, з яких підстав не проводились нарахування та виплата індексації?

4.Надати завірені копії документів, які стали підставою не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі листа (роз`яснення) Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2.

5.Надати довідку про розмір не нарахованої (невиплаченої) індексації грошового забезпечення, у який зазначити по місяцям суми індексації грошового забезпечення, з урахуванням того що підвищення посадових окладів військовослужбовців Збройних Сил України відбулося з 01 січня 2008 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".

Крім того, просив нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 05.07.2019 з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року (а.с. 16).

Відповіддю від 02.06.2020 № 270 на звернення позивача відповідачем повідомлено, що відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України керівник бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Відповідно до статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Лист Департаменту фінансів Міністерства оборони від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 до ВЧ А 2798 не надходив (а.с. 17).

Вважаючи протиправними дії щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 05.07.2019 та недоплати індексації за цей період, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII) - цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до положень ч. 1 ст.1-2 вказаного Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

В силу абз. 2 ч. 3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III).

Статтею 19 цього Закону визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Поняття індексації грошових доходів наведене у Законі України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII) де зазначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг

Так, згідно із ст. 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII).

У відповідності до ст. 6 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 зазначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 5 Порядку № 10785 (станом на 01.01.2014) визначалося, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Разом з тим, з 01.12.2015 Порядок № 1078 застосовується у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції від 15.12.2015), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) - є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Поміж тим, з наведених правових норм слідує, що базовим місяцем при обчисленні індексу для проведення індексації грошового забезпечення слід вважати саме місяць підвищення розміру грошового забезпечення за рахунок зростання його постійних складових, зокрема, тарифних ставок (окладів) та якщо сума підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних складових менша від суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку №1078, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується. У разі ж порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації при визначенні базового місяця береться грошове забезпечення в частині постійних складових в розрахунку за повний відпрацьований місяць.

Так, із відзиву на позовну заяву відповідача судом встановлено, що в 2014 році індексація нараховувалась та виплачувалася наступним чином: з жовтня 2013 року по січень 2014 року індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Лютий - 13,4 грн., березень - 13,4 грн., квітень - 13,4 грн., травень 49,94 грн., червень, липень, серпень - базові місяці (збільшення грошового забезпечення). Вересень-жовтень - індексація не проводилася, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який встановлювався в розмірі 101 відсотка. Листопад - 35,32 грн., грудень - 65,77грн. (виплата була у квітні 2015 року). В 2015 році індексація нараховувалась та виплачувалася наступним чином: січень -90,13грн., лютий - 129,11грн. березень - 170,52грн, квітень - 244,82грн., травень - 401,94грн. Разом з тим, відповідач вказує, що відповідно до вимог статті 51 Бюджетного кодексу України щодо здійснення керівниками бюджетних установ фактичних видатків на заробітну плату (грошове забезпечення) лише у межах фонду, затвердженого у кошторисі на відповідний рік, статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" щодо проведення індексації лише у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та враховуючи поточну потребу на виплату грошового забезпечення, рішенням розпорядника бюджетних коштів вищого рівня від 11 червня 2015 року з 1 червня 2015 року призупинено виплату індексації. Грудень - базовий місяць (збільшення грошового забезпечення). Індексація грошових доходів з 01.01.2016 по 28.02.2018 у військовій частині не проводилася, відповідно її нарахування та виплата за цей період не проводилася. В 2018 році індексація нараховувалась та виплачувалася наступним чином: березень - базовий місяць (збільшення грошового забезпечення). Квітень-листопад - індексація не проводилася, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який встановлювався в розмірі 101 відсотка, гр2016 року по листопад 2018 року.

Таким чином, з 01.01.2014 по 31.05.2015 розрахунок та виплата індексації грошового забезпечення позивача проводився із врахуванням зміни базового місяця у зв`язку із збільшенням складових грошового забезпечення, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди та надбавки за класність.

Щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення позивача, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.

Як зазначено відповідачем, за період 01.01.2014 по 31.05.2015 розрахунок та виплата індексації грошового забезпечення позивача проводився із урахуванням зміни базового місяця у зв`язку із збільшенням складових грошового забезпечення.

У свою чергу, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008.

У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Таким чином, з січня 2008 року по березень 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались, що виключало підстави для встановлення іншого (відмінного від січня 2008 року) базового місяця при проведенні індексації грошового забезпеченні у згаданий період.

Що ж стосується невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по 28.02.2018 з покликанням на відсутність фінансових ресурсів, слід зазначити наступне.

Згідно з статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини зауважив, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

З огляду на викладене, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у відповідача обов`язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу.

При цьому, доводи відповідача є безпідставними, з посилання на вимоги статті 51 Бюджетного кодексу України щодо здійснення керівниками бюджетних установ фактичних видатків на заробітну плату (грошове забезпечення) лише у межах фонду, затвердженого у кошторисі на відповідний рік, статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" щодо проведення індексації лише у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та враховуючи поточну потребу на виплату грошового забезпечення, як наслідок рішенням розпорядника бюджетних коштів вищого рівня від 11.06.2015, з 01.06.2015 призупинено виплату індексації.

З огляду на викладене, враховуючи наявність правових підстав для отримання позивачем індексації грошового забезпечення за період з січня 2014 року по лютий 2018 року у відповідному розмірі, враховуючи при цьому як базовий місяць січень 2008 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо перерахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 по день його звільнення з військової служби 05.07.2019, то такі позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки у вказаний період відповідачем здійснено відповідне нарахування та виплату, з урахуванням березня 2018 року як базового місяця, як того і просив позивач у своєму позові. Зазначене підтверджується заявами по суті сторін.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Змістом позовних вимог у цій справі є визнання протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період 01.01.2014 по 05.07.2019 та стягнення з відповідача на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 05.07.2019.

Таким чином, спірні правовідносини стосуються вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на нарахування йому індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби, а саме з 01.01.2014 по 05.07.2019.

Суд зазначає, що в КАС України відсутні норми, які регулюють строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

При цьому, ч.2 ст.233 КАС України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач ВЧ А 2798, як суб`єкт владних повноважень частково обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити частково.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України - у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини А 2798 (33000, м. Рівне, Рівненська область, код ЄДРПОУ 08509140) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Військової частини А 2798 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.

Зобов`язати Військову частину А 2798 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 03 листопада 2020 року.

Суддя Д.П. Зозуля