Постанова № 92593207, 30.10.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11599/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року

Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання нечинною постанови, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання нечинною постанови , в якому просить суд скасувати постанову серії ЕАМ № 2785123 винесену інспектором 1 батальйону 4 роти УПП в Рівненській області капралом поліції Яшуком О.І. від 05.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Постановою інспектора 1 батальйону 4 роти УПП в Рівненській області капрала поліції Ящука О.І. від 05.07.2020 року на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Відповідно до вищезазначеної постанови, він 05.07.2020 року, керуючи транспортним засобом Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений (червоний у поєднанні з жовтим) сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.є ПДР - Порушення проїзду на заборонений сигнал (поєднаний червоний і жовтий сигнал), що забороняв рух і інформував про наступне вмикання зеленого сигналу.

Проте така постанова не відповідає вимогам закону з наступних підстав.

В постанові ВСУ від 15.11.2018 року в рамках справи № 524/5536/17 вказано, що постанова поліції повинна містити посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Тому, ця обставина є підставою для скасування спірної постанови.

Як вбачається з пункту 8.1 Правил дорожнього руху, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. На вказаному регульованому пішохідному переході не було жодної дорожньої розмітки чи знака «stop», а відстань до переходу була ще досить великою, тому він і почав рух, але до самого пішохідного переходу він не доїхав, по пішохідному переходу пішоходи не йшли, тому і перешкод в русі він нікому не створював. Вважає, що інспектором патрульної поліції факт вчинення правопорушення, в якому його звинувачено, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг би бути належним та допустимим для такого роду порушень правил дорожнього руху. Ухвалою суду від 24.07.2020 р. у справі відкрите спрощене позовне провадження призначено розгляд справи з викликом сторін, визначено сторонам строк для подання відзиву та заперечень. В судове засідання позивач не з`явився. Згідно поданої заяви ОСОБА_1 просив розглядати справу у його відсутність в порядку письмового провадження. Відповідач в судове засідання не з`явився. Представник відповідача Немеришина В.О. подала до суду відзив на позов, в якому вказала, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, поліцейський мав всі законні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ним дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів, оскаржувана постанова винесена на підставі та в порядку передбаченому законодавством. Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю. Згідно ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Дослідивши надані сторонами докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Предметом доказування, згідно з ч.1 ст. 138 КАСУ, є обставини (факти), якими обгрунтовуються обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення абоякі мають інше значення для вирішення справи, та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. З`ясуванню і перевірці доказами підлягають також причини і умови, які сприяли правопорушенню або виникненню спору.

Судом встановлено, що 05.07.2020 року інспектором 1 батальйону 4 роти УПП в Рівненській області капралом поліції Яшуком О.І. була винесена постанова серії ЕАМ №2785123 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно позивача ОСОБА_1 . Як зазначено у вказаній постанові, 05.07.2020 року о 21 год. 31 хв. в м.Рівне, вул. Басівкутська,113А, водій керуючи транспортним засобом Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений (червоний у поєднанні з жовтим) сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.є ПДР - Порушення проїзду на заборонений сигнал (поєднаний червоний і жовтий сигнал), що забороняв рух і інформував про наступне вмикання зеленого сигналу.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 33 КУпАП визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України.

Частиною другою статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, в тому числі, за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.

Відповідно до пункту 8.7.3.є Правил дорожнього руху, зазначено, що поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу

Разом з тим, суд вважає необхідним звернути увагу на положення пунктів 8.10.,8.11.,16.8. Правил дорожнього руху.

Так, пунктом 8.10. Правил дорожнього руху передбачено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Як встановлено пунктом 8.11. Правил дорожнього руху, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Крім того, як передбачено пунктом 16.8. Правил дорожнього руху, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показниками технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності не визнала подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на їх відсутність. Також не відібрано пояснення від свідків та очевидців події адміністративного правопорушення, щодо події та вини особи у вчиненні правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення. Тому, жодного з доказів, перелічених у статті 251 КУпАП, які містять фактичні дані, на основі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідач суду не надав.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. (Правовий висновок Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2018 року по справі №263/15738/16- а)

Відповідно, до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутністю будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. (Правовий висновок Конституційного Суду України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірності дій по притягненню позивача до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку, що в діях позивача ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відсутній, оскільки факт порушення ним вимог Правил дорожнього руху, відповідальність за яке встановлена ч.2 ст.122 КУпАП, належним чином не встановлений і не доведений, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246,286, 295, 297 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання нечинною постанови – задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАМ № 2785123 винесену інспектором 1 батальйону 4 роти УПП в Рівненській області капралом поліції Яшуком О.І. від 05.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції , місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення виготовлено 02.11.2020 р.

Суддя: О.В.Панас