Ухвала суду № 92593165, 03.11.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 561/722/16-к

Провадження № 1-кп/565/5/20

У Х В А Л А

03 листопада 2020 року м.Вараш

Колегія суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Малкова В.В., суддів – Горегляд О.І., Демчини Т.Ю.

з участю: секретаря судового засідання Панчук Г.І.

прокурора Осійчука М.М.

захисників – Павлюк І.А., Воронюк К.Ю., Тарасюка Ю.М., Бідюк Т.В., Меркулова С.А. (дистанційно)

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (дистанційно), Оніщука С.В., Новицького В.С., Попи В.М., Веліксара В.Х.

перекладача – Заборської Г.Я. (дистанційно)

провівши у залі судових засідань Кузнецовського міського суду відкрите судове засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180120000122 від 26.05.2016 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Солтанівка Любашівського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Кухотська Воля Зарічненського району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт.Сарата Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Тараклія Республіка Молдова, громадянина України, проживаючого: Одеська обл., Миколаївський район, село Веселе;

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Надрічне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_5 ;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

в с т а н о в и в:

З врахуванням одночасної явки в судове засідання захисників обвинувачених Новицького В.С., Попи В.М. та перекладача з російської мови для обвинуваченого ОСОБА_6 , суд відповідно до ч.3 ст.331 КПК України визнав за необхідне до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою вказаних вище обвинувачених.

Прокурор Осійчук М.М. просив продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на 60 днів з метою забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Згідно з доводами прокурора, на теперішній час ризики переховування обвинувачуваних від суду та незаконного впливу на потерпілих і свідків не зменшились та не припинили існувати. Ці обставини підтверджуються проживанням обвинувачених за межами Рівненської області та поясненнями потерпілих щодо їх побоювань з приводу застосування насильства з боку обвинувачених. На думку прокурора, підстави для зміни чи скасування обвинуваченим запобіжного заходу відсутні. Не вважає можливим застосувати до обвинувачених заставу, оскільки зі сторони обвинувачених до потерпілих було застосоване насильство та висловлена погроза застосування насильства.

Обвинувачений ОСОБА_1 відмовився висловлювати думку щодо продовження строку тримання під вартою, зазначивши про відсутність в цьому сенсу.

Захисник Воронюк К.Ю. заперечувала проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , оскільки прокурор не обгрунтував наявність ризиків, які вважає підставами для продовження тримання обвинувачених під вартою. Щодо висловлювання прокурора про погрози зі сторони обвинувачених потерпілим - захисник вважає неаргументованим у зв"язку з відсутністю потерпілих в судовому засіданні і неможливістю з"ясування цих обставин. Також захисник вказує на обов`язок прокурора у відповідності до вимог КПК України подати до суду письмове клопотання про продовження строків тримання під вартою. Перебування під вартою обвинувачених протягом 4 років та 6 місяців вважає порушенням права обвинувачених на свободу.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника.

Захисник Павлюк І.А. заперечувала проти продовження строку тримання обвинувачених під вартою, посилаючись на те, що прокурор не подав до суду у строки, встановлені КПК України, відповідного письмового клопотання із доказами на підтвердження обставин, викладених у клопотанні. За таких обставин вважає, що суд не має законних підстав для розгляду питання продовження строку тримання обвинувачених під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що заявлені погрози обвинувачених щодо потерпілих є думкою прокурора, що не грунтується на доказах.

Обвинувачений ОСОБА_4 наголосив на незмінності своєї позиції щодо вирішення даного питання. Вважає, що позиція потерпілих з приводу даного питання йому невідома. Зокрема, обвинувачений висловився про необхідність зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт, докази на підтвердження зазначеного до суду були подані раніше.

Захисник Бідюк Т.В. заперпечила проти продовження строків тримання під вартою, оскільки прокурор цинічно ігнорує вимоги КПК України щодо необхідності подачі суду письмового клопотання про продовження строку тримання під вартою. Вважає, що прокурор повинен розмежовувати обгрунтування наявності ризиків відносно кожного обвинуваченого. Також вказує на голослівність висловлювань прокурора про погрози обвинувачених потерпілим та ненадання доказів у підтвердження цих обставин. Зазначила про порушення права обвинувачених на свободу.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти продовження строків тримання під вартою, вказавши, що прокурор лише висловлює свою думку з приводу вказаного питання, нічим свої доводи не підтверджує. Зазначив, що вже п`ятий рік перебуває під вартою та втратив здоров`я.

Захисник Тарасюк Ю.М. заперечував проти продовження строку тримання обвинувачених під вартою, посилаючись на те, що прокурор не вручив обвинуваченому ОСОБА_6 відповідного письмового клопотання. Вказує, що прокурор не навів жодних ризиків, не обгрунтував їх наявність будь-якими доказами та не подав клопотання до суду письмово. Вважає, що суд порушує принцип безсторонності.

Захисник Меркулов С.А. заперечував проти продовження строку тримання обвинувачених під вартою, вказавши, що думка прокурора з приводу даного питання є необгрунтованою. Клопотав про зобов`язання прокурора подати до суду відповідне клопотання письмово із доданими до нього доказами, як це передбачено главою 18 КПК України.

Захисник Павлюк І.А. наголосила на незмінності своєї позиції про відсутність підстав продовжувати утримувати обвинувачених під вартою. Вважає, що без наявності клопотання прокурора суд не вправі вирішувати це питання.

Обвинувачений ОСОБА_5 не висловив своєї думки щодо продовження строку тримання під вартою обвинувачених.

Заслухавши думки учасників провадження щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинувачених, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 09 листопада 2020 року, а обвинувачених ОСОБА_4 - 13 листопада 2020 року. Отже, згідно ч.3 ст.331 КПК України до спливу цього строку суд зобов"язаний вирішити питання доцільності продовження тримання вказаних обвинувачених під вартою, зміни обраного ним запобіжного заходу або скасування.

Завершення судового розгляду до закінчення строку тримання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 під вартою є неможливим через такі обставини: складність узгодження дат судових засідань з учасниками провадження через значну кількість учасників кримінального провадження; складність залучення перекладача з гагаузької мови на українську мову; неодноразову заміну суддів у складі суду, що зумовлювала проведення судового розгляду спочатку через клопотання обвинувачених і їх захисників; неодноразову заміну захисників Центром з надання безоплатної правової допомоги обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 за ініціативою сторони захисту; систематичне заявлення безпідставних і необґрунтованих відводів колегії суддів і головуючому судді обвинуваченими та їх захисниками, розгляд яких займає тривалий час; неявки та/або несвоєчасні явки захисників в судові засідання без поважних причин; несвоєчасне доставлення обвинувачених до зали судового засідання та приміщення для проведення відеоконференції; заперечення обвинувачених проти розгляду кримінального провадження у режимі відеоконференції.

Згідно із п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З`ясувавши фактичні обставини, керуючись положеннями ст.ст.177, 178 КПК України, суд прийшов до висновку, що на теперішній час продовжують існувати ризики, у зв`язку з наявністю яких обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 обрано запобіжний захід саме у виді тримання під вартою, зокрема: переховування обвинувачених від суду та незаконний вплив на потерпілих і свідків обвинувачення, і більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для їх запобігання.

Серйозність висунутого обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та відсутність міцних соціальних зв`язків обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в місці їх постійного проживання дає суду достатні підстави вважати, що вказані обвинувачені можуть ухилитися від суду і виконання процесуальних рішень та перешкоджати встановленню істини у справі. Інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та їх належної поведінки.

Окрім обґрунтованості підозри у вчиненні обвинуваченими особливо тяжкого злочину, суд при прийнятті такого рішення також врахував: спосіб життя обвинувачених, відсутність у обвинувачених на момент їх затримання постійного місця роботи або навчання, легальних джерел доходів, розмір майнової шкоди потерпілим, у завданні якої обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , а також віддаленість місць постійного їх проживання від місцезнаходження суду, яким розглядається дане кримінальне провадження. На день вирішення питання про доцільність тримання обвинувачених під вартою потерпілі та свідки судом не допитані. Отже, продовжують існувати ризики переховування від суду і незаконного впливу на потерпілих і свідків з боку обвинувачених. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_6 під час досудового розслідування перебував у розшуку, що збільшує ступінь ризику його переховування від суду, а наявність у ОСОБА_6 судимості за злочин проти власності вказує також на його схильніть до вчинення злочинів проти власності, що свідчить про наявність ризику вчинення ним нових злочинів.

Також у суду відсутні достовірні дані про наявність у обвинувачених на даний час постійного місця проживання, а оскільки ОСОБА_6 і ОСОБА_4 до їх затримання у 2016 році мали зареєстроване місце проживання в Одеській області, ці обставини поряд з карантинними заходами по COVID-19 щодо обмеження міжміського транспортного сполучення підтверджують існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню шляхом неявки на виклики суду.

Зазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу у подальшому триманні обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_4 під вартою.

Суд відхиляє наведені у судовому засіданні захисниками доводи про неправомірність розгляду судом вказаного питання без наявності клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, оскільки норма ч.3 ст.331 КПК України передбачає обов`язок суду розглянути питання доцільності перебування обвинувачених під вартою до спливу такого продовженого строку також у випадку відсутності відповідних клопотань.

У відповідності із ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Обставин, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наявність яких та обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину стали підставою для обрання ОСОБА_4 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неодноразового продовження строку тримання під вартою, не наведено. Обвинувачені та їх захисники внаслідок своєї неналежної процесуальної поведінки є відповідальними за затримання у провадженні.

Письмових клопотань про зміну ОСОБА_4 , ОСОБА_6 запобіжного заходу з копіями підтверджуючих документів, відповідно до правил, визначених ст.201 КПК України, обвинувачені і їх захисники до початку або під час цього судового засідання не подавали.

Отже, необхідно продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

З врахуванням того, що ОСОБА_4 і ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочину із застосуванням насильства на підставі ч.4 ст.183 КПК України суд визнав за необхідне не визначати розмір застави вказаним обвинуваченим.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

Продовжити дію обраного обвинуваченим: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Строк дії ухвали суду до 01 січня 2021 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області, а особами, які тримаються під вартою – в той самий строк, з дня отримання копії ухвали.

Головуючий Малков В.В.

Судді Горегляд О.І.

Демчина Т.Ю.