Рішення № 92592120, 29.10.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4983/20

Провадження №2-а/524/232/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

Головуючого судді Кривич Ж.О.,

з участю секретаря судового засідання Коваль Т.М.,

за участі представника позивача Басая М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника відділення ІПС «Мілове» (тип А) ВПС «Мілове» ім. В.Банних Авраменка Сергія Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року в суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до в.о. начальника відділення ІПС «Мілове» (тип А) ВПС «Мілове» ім. В.Банних Авраменка С.М. про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Зазначила, що 09 серпня 2020 року в.о. начальника відділення ІПС «Мілове» (тип А) ВПС «Мілове» ім. В.Банних Авраменко С.М. постановою від 09.08.2020 року № 000012 притягнув її до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700,00 грн за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

ОСОБА_1 з постановою не згодна, вважає її незаконною та просить скасувати з тієї підстави, що правопорушення вона не вчиняла.

Ухвалою судді від 31.08.2020 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Басай М.М. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не направив.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини:

09.08.2020 року в.о. начальника відділення ІПС «Мілове» (тип А) ВПС «Мілове» ім. В.Банних Авраменко С.М. постановою від 09.08.2020 року № 000012 притягнув її до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700,00 грн за ст. ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Зі змісту постанови 09.08.2020 року о 17 год. 17 хв. під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» було виявлено ОСОБА_1 , яка пояснила, що перетнула державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації о 13:00 год. через непрацюючий пункт пропуску через державний кордон України «Ізварино», чим порушила вимоги п. 3 постанови КМУ № 815 від 17.07.2019 року «Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису…

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження аргументи позивача про те, що вона не могла перетнути КПВВ і потрапити автомобілем на підконтрольну Україні територію. Так, за інформацією, що міститься на сайті Державної прикордонної служби України у серпні 2020 року можна було перетнути кордон транспортним засобом через КПВВ «Мар`їнка».

Немає підстав дійти висновку про те, що позивач діяла у стані крайньої необхідності. Так, відповідно до статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Верховний Суд роз`яснив, що інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства. Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам (Постанова Верховного Суду № 686/5225/17 від 21.12.2018 року) .

Водночас відповідачем порушена передбачена ст. 268 КУпАП процедура розгляду справи - не забезпечене право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на правничу допомогу.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що вона потребувала такої допомоги, але їй було відмовлено.

Суд встановив, що позивач під час розгляду справи заявляла про бажання скористатись правничою допомогою. Відповідач нічого не зробив, щоб позивач реально міг цим правом скористатись.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідач отримав копію позовної заяви з додатками та повістку з датою та часом розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 31), представника у судове засідання не направив, письмово про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та доказів на спростування тверджень позивача про порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення суду не направив.

Порушення права позивача на правничу допомогу є підставою для скасування постанови (постанова Верховного Суду у справі № 640/16220/16-а від 26.05.2020 року).

Відповідно до ст. 247 КУпАП, ч. 3 ст. 286 КАС України, суд скасовує постанову та закриває справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись статтями 244-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до в.о. начальника відділення ІПС «Мілове» (тип А) ВПС «Мілове» ім. В.Банних Авраменка Сергія Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 09.08.2020 року за № 000012 - задовольнити.

Скасувати постанову в.о. начальника відділення ІПС «Мілове» (тип А) ВПС «Мілове» ім. В.Банних Авраменка Сергія Миколайовича від 09.08.2020 року за № 000012 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадженні по адміністративній справі - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж.О. Кривич