Рішення № 92591348, 02.10.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2-а/359/141/2020

Справа № 554/5221/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 жовтня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника командира роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП Київської області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Банар Дмитра Євгеновича, третя особа : Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі незаконною, скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2020 року від Октябрського районного суду м. Полтави за підсудністю надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , яким просить постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2622402 від 02 червня 2020 року, винесену старшим лейтенантом поліції Банар Д.Є., заступником командира роти № 1 батальйону №1 УПП Київської області, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.06.2020 року заступником командира роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП Київської області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом Банар Д.Є. винесено постанову серії ЕАМ № 2622402 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП. Згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем, яке надає послуги з перевезення пасажирів та має технічну несправність, а саме тріщину вітрового скла в зоні склоочисників, чим порушив ДСТУ 3649:2010, чим порушив п. 31.4 ПДР. Позивач вважає, що постанова винесена з грубим порушенням процедури розгляду справи та в його діях відсутня подія адміністративного правопорушення. Позивач стверджує, що у відповідача були відсутні підстави та повноваження проводити перевірку транспортного засобу позивача на наявність технічних несправностей та будь-яку відповідність нормам, стандартам та правилам. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, є недоведеним і необґрунтованим, а складання постанови вчинено з порушенням норм закону.

Ухвалою суду від 07 серпня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження та залучено в якості третьої особи Департамент патрульної поліції Національної поліції України. Відповідачу та третій особі направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї додатків.

15 вересня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що заступник командира роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП Київської області ДПП старший лейтенант Банар Д.Є. при складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а постанова серії ЕАМ № 2622402 від 02 червня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП винесена уповноваженою особою з дотриманням правил чинного законодавства, а тому, на його думку, немає підстав для її скасування. Представник відповідача зазначає, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу. Транспортний засіб позивача використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, тому має відповідати всім вимогам Державних стандартів. Усі доводи позивача спростовуються відео з нагрудної камери інспектора, на якому зафіксовано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та сам факт правопорушення. Крім того, розгляд справи було проведено відповідно до вимог закону.

Як вбачається з відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, а також на клопотанні про надання копії позовної заяви - уповноваженою особою третьої особи ухвалу суду про призначення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні отримано, однак у встановлений судом строк відзив на позов третьою особою до суду не подано.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Судом встановлено, що 02 червня 2020 року заступника командира роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП Київської області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Банар Д.Є., винесено постанову серії ЕАК № 2622402 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. (а.с. 7).

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно оскаржуваної постанови, 02 червня 2020 року о 12 год. 05 хв. в м. Бориспіль по вул. Київський Шлях, 20, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем, яке надає послуги з перевезення пасажирів та має технічну несправність, а саме тріщину вітрового скла в зоні склоочисників, чим порушив ДСТУ 3649:2010, чим порушим пункт 31.4. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП.

Відповідно ч. 2 ст. 121 КупАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 31.4. Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності вимогам та стандартам.

З позовної заяви вбачається, що позивач не визнає свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення, оскільки стверджує, що поліцейським винесено оскаржувану постанову з грубим порушенням процедури, а також без з`ясування всіх необхідних фактичних обставин справи. Висновок відповідача про те, що автобус, яким керував позивач, має будь-які технічні несправності не відповідає вимогам законодавства та не підтверджено належним чином, тобто є припущенням, яке не може покладатись в основу визначення вини особи і притягнення до адміністративної відповідальності.

Проте, відповідно до фотознімків та відео фіксації правопорушення з нагрудної камери інспектора Банар Д.Є. АІ 00068, зафіксовано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та сам факт правопорушення. Технічний стан транспортного засобу позивача та його обладнання дійсно не відповідає вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правилам технічної експлуатації, інструкціям підприємств-виробників та іншій нормативно-технічній документації.

Так, згідно з положеннями Державного стандарту України 3649-2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» затвердженого Наказом Держсподивстандарту України від 28 грудня 2010 року № 630, а саме п.6.8.5 передбачено : на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Пунктом 1.1. розділу І ДСТУ 3649:2010 передбачено, що цей стандарт поширюються на колісні транспортні засоби категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.

Відповідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи т лумачаться на її користь.

Аналізуючи положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної категорії справ відповідачу належить довести правомірність своїх дій або бездіяльності.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст. 8 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, норми КУпАП та, зокрема, ст. 258 зазнали змін, в результаті чого на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції розповсюджено вимоги ч. 4 ст. 258 - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.

Відповідно положень пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 зазначено, що розгляд справи розпочинається з встановлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Встановлено, що під час фіксування та складання оскаржуваної постанови інспектором та розгляду справи судом, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності тріщини на склі в зоні склоочисника.

В свою чергу суд вважає, що фото та відео з місця правопорушення надані відповідачем як докази у справі, повно та достеменно підтверджують доводи зазначені у відзиві до позову та є доказами протиправних дій та порушення правил дорожнього руху зі сторони ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем надано докази вчинення ОСОБА_1 дій, які є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 121 КУпАП.

Також суд відзначає, що постанова серія ЕАМ № 2622402 від 02.06.2020 року винесена заступником командира роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП Київської області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом Банар Д.Є. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки відповідає положенням КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі; з використанням повноважень, визначених Законом України «Про Національну поліцію»; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за участю позивача та своєчасно, з огляду на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся одразу після виявлення відповідачем факту порушення водієм ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом встановлено, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП винесено 02 червня 2020 року. Позивач в той же день, 02 червня 2020 року отримав вказану постанову. ОСОБА_1 направив позов поштою до суду 10 червня 2020 року, що підтверджується штемпелем на конверті. Позов надійшов на адресу Октябрського районного суду м. Полтава 11 червня 2020 року, про що свідчить штемпель канцелярії суду на позовній заяві. Отже, строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення позивачем не пропущено.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішення.

Так, частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення пред`явленого адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 122, 222, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до заступника командира роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП Київської області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Банар Дмитра Євгеновича, третя особа : Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі незаконною, скасування постанови - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 02 жовтня 2020 року.

Суддя Яковлєва Л.В.