
Справа № 357/1351/20
2-др/357/27/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого Ярмола О. Я.
при секретарі Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного реєстратора комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Верестун Олексія Івановича, третя особа: служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И В:
15.07.2020 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позов ОСОБА_1 , про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, було задоволено, суд визнав незаконним перехід права власності на квартиру АДРЕСА_1 від ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», здійснений 28.03.2019 року 12:36:21 державним реєстратором комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Верестуном Олексієм Івановичем, індексний номер 46217895 від 29.03.2019 13:58:07, скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи», здійснене 28.03.2019 року 12:36:21 державним реєстратором комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Верестуном О.І., індексний номер 46217895, номер запису про право власності 30940545, стягнуто з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2102 грн..
23.09.2020 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення, де просить вказати про визнання речових прав на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Заяву обґрунтовує тим, що позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, однак 16.06.2020 року було внесено зміни у статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та викладено її в такій редакції: «Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).» На даний момент виконати рішення суду, в якому не визначено визнання права є неможливим, з огляду на зміни, які відбулися в процесі розгляду справи вже на стадії по суті.
Сторони в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
02.11.2020 року від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Філоненко Яни В`ячеславівни, надійшла заява про перенесення судового засідання у справі №357/1351/20 щодо винесення додаткового рішення, оскільки у представника заявника призначена справа у Шевченківському районному суді м. Києва на 03.11.2020 року о 11:00 год. Однак, суд відмовив у задоволенні такого клопотання представника, оскільки, згідно вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Крім того, представником заявника не надано належних доказів поважності причин неявки в судове засідання з можливістю відкладення розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в прийнятті додаткового рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (ст.270 ЦПК України); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду від 15.07.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Наразі утоврити той склад суду, що ухвалив вказане рішення в даній справі не має можливості.
Внесення змін 16.07.2020 року у Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема у статтю 26, та неможливість виконання рішення суду, в якому не вказано про визнання права, з огляду на ці зміни, які відбулися в процесі розгляду справи вже на стадії по суті, не може бути підставою для винесення у справі додаткового рішення.
Суд, також, звертає увагу на те, що відповідно до процесуального закону, підставою для ухвалення додаткового рішення є випадки і умови визначені ст. 270 ЦПК України та додаткове рішення не може змінити суті основного рішення чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Перелік випадків для ухвалення додаткового рішення, передбачений за ст. 270 ЦПК України, є вичерпним.
Отже, приймаючи до уваги, що під час ухвалення судового рішення судом розглянуті всі вимоги позивача, надана оцінка всім доводам та доказам, які надала сторона позивача, відповідність цих вимог до норм закону та встановлених обставин у справі і на підставі цього ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі із зазначенням в мотивувальній частині обґрунтування такого рішення, то вимоги представника позивача про те, що необхідно визнати речове право на нерухоме майно за позивачем, у зв`язку зі змінами в законодавстві є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності підстав, встановлених Законом за наявності яких суд має ухвалити додаткове рішення, - суд вважає за необхідне відмовити позивачу в ухваленні додаткового рішення, в якому він просить вказати про визнання речових прав на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , оскільки його вимоги не можуть бути вирішені в такий спосіб, тобто ухваленням додаткового рішення.
Керуючись ст. 12, 270, 353 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Філоненко Я.В., про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного реєстратора комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Верестун Олексія Івановича, третя особа служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала складена 03.11.2020 року.
СуддяО. Я. Ярмола
Судове рішення № 92591314, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 03.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/1351/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: