Ухвала суду № 92591229, 12.10.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4024/15-ц

4-с/357/71/20

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м.Біла Церква скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» Караченцева А.Ю., заінтересовані особи: ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Прохацького Руслана Олександровича у виконавчому провадженні №52024310,-

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулась ПАТ «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» Караченцева А.Ю. із скаргою на бездіяльність державного виконавця Білоцерківського МВ ДВС ЦМУЮ (м.Київ), мотивуючи тим, що у провадженні державного виконавця Прохацького Р.О. перебуває виконавче провадження №52024310 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 357/4024/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: кв. АДРЕСА_1 шляхом її продажу на прилюдних торгах. Представник скаржника ОСОБА_2 зазначає, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження №52024310 ще 23.08.2016 року, однак опис, оцінка та реалізація предмета іпотеки так і не була здійснена. Зазначає, що стягувач звертався до державного виконавця із заявою від 19.08.2020 року про вчинення відповідних виконавчих дій, однак вона залишена без відповіді та реагування. Тому, скаржник просив суд визнати неправомірною діяльність державного виконавця Білоцерківського МВ ДВС ЦМУЮ (м.Київ) Прохацького Р.О. у виконавчому провадженні № 52024310 та зобов`язати державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Прохацького Р.О. залучити до участі у виконавчому провадженні № 52024310 суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна боржника ОСОБА_1 , а саме: кв. АДРЕСА_1 ; вчинити виконавчі дії по опису, оцінці та реалізації майна боржника ОСОБА_1 , а саме: кв. АДРЕСА_1 .

Оглянувши подану скаргу судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа № 357/4024/15-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: кв. АДРЕСА_1 .

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.03.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 29.06.2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково. Суд вирішив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Родовід Банк» за кредитним договором № 86/СЖ-006.07.1 від 07.12.2007 року в загальному розмірі 43 828,17 доларів США та 249 303,88 грн.. звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 07.12.2007 року а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 49,2 кв.м, вартістю 50078,00 дол. США, що за офіційним курсом національного банку України на дату укладення договору іпотеки складало 252890,00 грн., яка знаходиться по АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2004 року, шляхом її продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/належним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

26.08.2016 року Білоцерківським МВ ДВС ГТ УЮ у Київській області відкрито виконавче провадження №52024310 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 357/4024/15-ц, а 23.08.2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, що підтверджується відомостями з АСВП.

19.08.2020 року АТ «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» Караченцева А.Ю. звернувся до Білоцерківського МВ ДВС ЦМУЮ (м. Київ) із заявою за Вих.№12-11-б.б/2227 про реалізацію предмета іпотеки, яка отримана ДВС 25.08.2020 року, однак залишена без відповіді та реагування.

Враховуючи зазначені обставини, АТ «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» Караченцева А.Ю. звернувся до суду з даною скаргою.

Вирішуючи порушені у скарзі питання по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.4 Постанови пленуму ВССУ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.

В даному випадку АТ «Родовід Банк» є сятгувачем у виконавчому провадженні, з примусового виконання рішення суду ухваленого за правилами ЦПК України.

Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах врегульовано розділом VII ЦПК України.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Правове регулювання процедури виконання судових рішень та рішень інших органів, посадових осіб закріплено у Законі України «Про виконавче провадження» (далі Закон) та Інструкцією з примусового виконання рішень затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі Інструкція).

За змістом ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.6 розділу 1 Інструкції, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження», опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

За змістом п.10 розділу VIII Інструкції, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:

назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;

зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Оскільки майно, яке підлягає реалізації вказано у виконавчому документі, державний виконавець отримав інформацію про місцезнаходження цього майна боржника безпосередньо в день надходження йому виконавчого листа у справі 357/4024/15-ц на примусове виконання. Постанова про відкриття виконавчого провадження №52024310 винесена 23.08.2016 року, тоді як опис майна не проведено, що не узгоджується з вимогами ч.4 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження», п.10 розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішень затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5.

Отже, не проведення державним виконавцем опису майна боржника слід визнати неправомірною бездіяльністю, яка порушує права стягувача у виконавчому провадженні.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Реалізація предмета іпотеки в рамках виконавчого провадження №52024310 потребує попередньої оцінки вартості майна боржника, тому державний виконавець повинен був винести постанову про залучення суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання до участі у справі, чого зроблено не було.

Відповідно до роз`яснень наданих в п.18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв`язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.

Враховуючи, що доводи скарги в частині неправомірної бездіяльності державного виконавця знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 1,13,20 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447,451 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Прохацького Руслана Олександровича у виконавчому провадженні №52024310.

Зобов`язати державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Прохацького Руслана Олександровича залучити до участі у виконавчому провадженні № 52024310 суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: кв. АДРЕСА_1 .

Зобов`язати державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Прохацького Руслана Олександровича вчинити виконавчі дії у виконавчому провадженні № 52024310 по опису, оцінці та реалізації майна боржника ОСОБА_1 , а саме: кв. АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали.

СуддяБ. І. Кошель