Ухвала суду № 92590645, 03.11.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №1-кп/279/598/20

Справа № 279/4201/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року місто Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Петрук О.І.,

прокурора Шокала В.І.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників Сингаївського В.М. , Крейдіна С.О.

розглянувши матеріали кримінального провадження №12020060060000346, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115, ч.4ст.187 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3ст.187 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115, ч.4ст.187 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3ст.187 КК України .

У судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_1 під вартою, так як існують ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Встановлено, що в обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є той факт, що кваліфікація даного кримінального правопорушення є : ч.1 ст. 115 КК України, санкція статті якої передбачає позбавлення волі строком від 10 до 15 років, або довічним позбавленням волі; ч.4 ст.187 КК України санкція статті якої передбачає позбавлення волі від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, тому із впевненістю можливо стверджувати про наявність ризику того, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та потерпілих ; ОСОБА_1 не працевлаштований, не одружений, не має дітей , тим самим у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, що свідчить про наявність, того, що ОСОБА_1 може вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується.

Враховуючи викладене, беручи до уваги насильницький характер скоєння кримінального правопорушення, суд вважає за доцільним ОСОБА_1 продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, оскільки інші (менш сурові заходи) не забезпечать виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України і його належної оцінки поведінки.

Підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , на більш м`який, не встановлено. Обставин, які є перешкодою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи положення ст.ст. 7, 9 КПК України, суд вважає за необхідне, при розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, керуватись Конституцією України та загальними нормами кримінального процесуального закону, які регламентують питання щодо застосування запобіжних заходів на стадії судового провадження.

Суд приймає до уваги положення ст. 29 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 199 КПК України, суд зобов`язаний з`ясувати обставини, які свідчать про те, що: заявлений ризик не зменшився або з"явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою: наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 є те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, стан його здоров`я не перешкоджає його перебуванню у місці попереднього ув`язнення, застосований запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що не відпав і не зменшився ризик переховування обвинуваченого від суду, впливу на потерпілого та свідків , вчинити інше кримінальне правопорушення ,оскільки обвинувачений ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, та на переконання суду останній може вдатися до спроб вчинення інших злочинів, в тому числі, аналогічно у зв`язку з відсутністю засобів для існування.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів може виявитися недостатнім для запобігання існуючим ризикам, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Разом з тим, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає можливості застосування застави відносно обвинуваченого оскільки злочини вчинені із застосуванням насильства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.115 ;ч.4ст.187 КК України у виді тримання під вартою в СІЗО №8 (м. Житомир Проспект Незалежності,172) строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 січня 2021 року включно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя В.П.Коваленко