Рішення № 92590110, 20.10.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12181/20

Провадження № 2/161/3128/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Філюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцьк Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про зняття арешту з майна ,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2020 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до Другого ВДВС міста Луцьк Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» про зняття арешту з майна.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 16 липня 2007 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір «Кредитування комерційного автотранспорту» № 6АК/2007/980-МК/3. За умовами цього кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 256 500,00 гривень. На забезпечення основного зобов`язання 16 липня 2007 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 6АК/2007/980-МК/3/1, відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручилась перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2012 року ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Луцьке РУ заборгованість за кредитом в розмірі 226 580 грн. 70 коп.

03 червня 2013 року державним виконавцем Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ відкрито виконавчі провадження №38247199 (відносно ОСОБА_1 ) та № НОМЕР_1 (відносно ОСОБА_2 ) що примусового стягнення в користь ПАТ КБ «Надра» кредитної заборгованості.

Постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 червня 2013 року було накладено арешт на все майно, яке належить чи буде належати боржникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивачі зазначають, що наявність обтяжень на майно у вигляді арешту та оголошення заборони на його відчуження впливає на реалізацію їхніх прав та обов`язків, зокрема щодо укладення правочинів, спадкування тощо.

Також зазначають, що виконавчі провадження №38247199 та №38247215 наразі закриті на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, довідкою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» від 05 грудня 2019 року підтверджується, що станом на 26 листопада 2019 року по кредитному договору 6АК/2007/980-МК/3 від 16 липня 2007 року заборгованість відсутня. Така заборгованість погашена в повному обсязі, кредит закрито.

Звернувшись до відповідача з вимогою про зняття арешту з їхнього майна, позивачі отримали відмови в знятті арештів. Такі відмови відповідач мотивував тим, що при закритті виконавчих проваджень та ухваленні постанов про повернення виконавчого документа стягувачу були відсутні правові підстави для зняття арешту з майна боржника, наразі виконавчі провадження №38247199 та №38247215 знищені, як такі, термін зберігання яких закінчився.

На думку позивачів, подальше збереження арешту їхнього майна в межах завершених виконавчих проваджень, які на час звернення суду з цим позовом вже знищені, як архівні, не відповідає меті застосування арешту, а саме: забезпечення реального виконання рішення. Також наявність арешту їхнього майна суттєво порушує їхні права власників.

На підставі наведеного, позивачі просять зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №38247199 від 03 червня 2013 року заступника начальника Другого ВДВС Луцького МУЮ Бондаруком П.В., номер запису обтяження 5559518; зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_2 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №28247215 від 03 червня 2013 року заступника начальника Другого ВДВС Луцького МУЮ Бондаруком П.В., номер запису обтяження 5559655, в тому числі на ѕ частки земельної ділянки площею 2,9114 га (кадастровий номер 561483500:04:000:0962), наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Княгининської сільської ради Демидівського району Рівненської області, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Ухвалою від 07 серпня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та розпочато підготовче провадження.

У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завершені на підставі п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», але не на підставі ст. 48 чи ст. 49, а тому наслідки завершення виконавчого провадження, визначені ст. 50 цього закону, в цьому випадку не могли бути застосовані. Крім того, звертаючись до ДВС про зняття арешту, позивачі в своїй заяві не зазначили жодної із підстав для зняття арешту, перелік яких передбачений ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження». У зв`язку з наведеним представник відповідача вважає, що дії державного виконавця є правомірними та не можуть бути визнані судом неправомірними, оскільки станом на 15 вересня 2020 року у відділі відсутні правові підстави для зняття арешту з майна позивачів. Просить в позові відмовити.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, представник позивачів адвокат Музика-Дубравський В.А. подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивачів, позов підтримав та просить його задовольнити.

Представник відповідача Другого ВДВС міста Луцьк Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Третя особа уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При розгляді справи суд встановив, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 липня 2007 року позов ПАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Луцьке РУ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Луцьке РУ заборгованість за кредитом в розмірі 226 580 грн. 70 коп.; стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ “Надра” Луцьке РУ 2 265,81 гривень судового збору, по 1 132,91 гривень з кожного.

Також встановлено, що на виконанні Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області перебувало виконавче провадження №38247199 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Луцьке РУ заборгованості за кредитом в розмірі 226 580 грн. 70 коп. та виконавче провадження №38247215 про стягнення на користь ПАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Луцьке РУ цієї ж суми заборгованості з ОСОБА_2 , як солідарного боржника.

З витягу ВП-спецрозділ встановлено, що в межах виконавчого провадження №38247199 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 . Постановою заступника начальника відділу Бондаруком П.В. від 22 серпня 2013 року накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 28 грудня 2016 року вказане виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 завершено, виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

З витягу ВП-спецрозділ встановлено, що в межах виконавчого провадження №38247215 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 червня 2013 року. 25 червня 2014 року виконавче провадження №38247215 відносно боржника ОСОБА_2 завершено, виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04 травня 2020 року встановлено, що нерухоме майно ОСОБА_1 обтяжене арештом, підстава обтяження – постанова державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ Бондарука П.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 червня 2013 року, номер запису про обтяження – 5559518.

Крім того, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14 січня 2020 року встановлено, що нерухоме майно ОСОБА_2 обтяжене арештом, зокрема арешт накладено на ѕ частки земельної ділянки площею 2,9114 га (кадастровий номер 561483500:04:000:0962), наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Княгининської сільської ради Демидівського району Рівненської області, яка належить ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності. Підстава обтяження – постанова державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ Бондарука П.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 червня 2013 року, номер запису про обтяження – 5559655.

У відповідь на заяви позивачів Другий ВДВС міста Луцьк Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) повідомив про відсутність у державного виконавця правових підстав для зняття арешту з їхнього майна. Також вказано, що повторно виконавчі листи Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 жовтня 2012 року по справі №0308/6211/12 на виконання до відділу не пред`являлись, а виконавчі провадження №38247199 та №38247215 - знищені.

Також встановлено, що станом на 26 листопада 2019 року ОСОБА_1 погасив заборгованість по кредитному договору №6АК/2007/980-МК/3 від 16 липня 2007 року, що підтверджується відповідною довідкою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» №02-14302 від 05 грудня 2019 року.

Між сторонами в справі склалися правовідносини, які врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини шостої статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент винесення постанови про арешт майна позивача, арешт майна боржника застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Зміст наведеної норми Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що арешт майна боржника може бути застосований для забезпечення реального виконання рішення суду, яке підлягає примусовому виконанню.

Однак, досліджені судом письмові докази свідчать про те, що з 28 грудня 2016 року до теперішнього часу в провадженні Другого ВДВС міста Луцьк Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) відсутнє відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 жовтня 2012 року про стягнення з позивачів в користь ПАТ КБ «Надра» кредитної заборгованості, а тому чинність арешту нерухомого майна позивачів наразі не переслідує законної мети щодо забезпечення виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент винесення постанови про арешт майна позивача, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Нормою ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.

Нормами ч.1, 2 ст.321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Такі правові регулювання містяться і в ст.1 Першого протоколу Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».

Таким чином, дослідивши характер, суть та підстави заявлених позивачами вимог, норми права, якими вони регулюються, надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку, що накладений арешт на нерухоме майно обмежив позивачів в праві володіння, користування та розпорядження, що призвело до того, що позивачі позбавлені можливості належним чином розпоряджатися своїм правом на майно. Крім того, під час судового розгляду встановлено, що підстави для збереження обтяжень, накладених на майно відсутні. Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо скасування арешту, накладеного на нерухоме майно постановами заступника начальника Другого ВДВС Луцького МУЮ Бондаруком П.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження в межах виконавчих проваджень №38247199 та №38247215 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

При цьому суд зауважує, що постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження в межах виконавчих проваджень №38247199 та №38247215 накладено арешт на все нерухоме майно (невизначене майно) боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Скасування судом цього арешту має наслідком зняття арешту з усього без винятку майна боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за умови, якщо накладення арешту відбулось саме на підставі вищевказаних постанов в межах виконавчих проваджень №38247199 та №38247215.

А тому, суд не вбачає підстав для окремого скасування арешту з конкретно визначеного майна ОСОБА_2 , а саме: з ѕ частки земельної ділянки площею 2,9114 га (кадастровий номер 561483500:04:000:0962), наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Княгининської сільської ради Демидівського району Рівненської області, оскільки така вимога фактично є складовою частиною вимоги про скасування арешту, накладеного постановою заступника начальника Другого ВДВС Луцького МУЮ Бондаруком П.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №38247215 від 03 червня 2013 року та не може бути задоволена судом, як окрема позовна вимога.

Підсумовуючи наведе, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Другого ВДВС міста Луцьк Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» про зняття арешту з майна.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцьк Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про зняття арешту з майна – задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 постановою заступника начальника Другого ВДВС Луцького МУЮ Бондаруком П.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №38247199 від 03 червня 2013 року, номер запису обтяження 5559518.

Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_2 постановою заступника начальника Другого ВДВС Луцького МУЮ Бондаруком П.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №38247215 від 03 червня 2013 року, номер запису обтяження 5559655.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

Позивач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) (місцезнаходження: місто Луцьк, вулиця Винниченка, 27а; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 35041370);

Третя особа: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 21708016);

Дата складення повного тексту рішення 30 жовтня 2020 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк