Рішення № 92589687, 03.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

03 листопада 2020 р.справа № 400/3527/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

провизнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача в проведенні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати відповідача провести позивачу з 18 лютого 2020 р. перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та яка зазначена в довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (надалі - ТУ ДСА України в Миколаївській області) № 7/1-404/20 від 21 лютого 2020 р. та складає 131 795,40 грн., з урахуванням виплачених раніше сум.

Також, позовна заява містить клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі шляхом подання відповідачем звіту.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 є суддею у відставці і з грудня 2015 р. отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. 21 лютого 2020 р. він отримав довідку ТУ ДСА України в Миколаївській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка була подана ним до відповідача разом з заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до нового розміру суддівської винагороди. Рішенням відповідача від 28 лютого 2020 р. позивачу відмовлено в проведенні такого перерахунку на тій підставі, що рішення Конституційного Суду України (надалі - КСУ) від 18 лютого 2020 р. не містить вказівки про необхідність перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям, які перебувають у відставці. Позивач вважає, що такі доводи відповідача помилкові, так як перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен проводитись не в силу рішення КСУ, а в силу приписів ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову. На думку відповідача, після ухвалення КСУ рішення від 18 лютого 2020 р., п. 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" втратив чинність, але цим судовим рішенням не врегульована процедура здійснення перерахунку призначеного раніше щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. За відсутності регулювання цих правовідносин, на думку відповідача, немає підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 . Заперечив відповідач і проти покладення на нього обов`язку подати звіт про виконання судового рішення, так як за змістом ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), це є правом суду, а не обов`язком (а. с. 25-27).

Інших заяв по суті справи сторони суду не подавали.

В судове засідання сторони або їх представники не прибули.

Відповідно до ст. 205 ч. 9 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеної норми, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 є суддею у відставці, що підтверджується відповідним посвідченням (а. с. 11).

Після виходу у відставку, позивач отримує від ГУ ПФУ в Миколаївській області щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

21 лютого 2020 р. ТУ ДСА України в Миколаївській області видало ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2020 р., відповідно до якої розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 131 795,40 грн., яку позивач подав до ГУ ПФУ у Миколаївській області для здійснення на її підставі перерахунку (а. с. 12).

28 лютого 2020 р. відповідач прийняв рішення № 99/03.18-р (надалі - Рішення від 28 лютого 2020 р.), яким відмовив позивачу в перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а. с. 9).

Рішення відповідача обґрунтовано тим, що КСУ, скасовуючи п. 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яким передбачалось, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в розмірі встановленому цим Законом, мають судді, які після проходження кваліфікаційного оцінювання, відпрацювали на посаді судді три роки, не визначив процедури перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Як визначено ст. 142 ч. 1-3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до ст. 142 ч. 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Раніше, в Законі Україні "Про судоустрій і статус суддів" діяла норма п. 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень, відповідно до якої право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 р. у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, п. 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону Україні "Про судоустрій і статус суддів" визнаний неконституційним.

Згідно з ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 18 лютого 2020 р. відсутні норми, які окремо регулюють питання суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

За таких обставин, ОСОБА_1 має право на нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, у відповідності до приписів ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Що стосується заперечень відповідача про відсутність будь-якого роз`яснення або нормативного акта, які б регулювали питання здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, то вони помилкові, так як в даному випадку слід керуватись приписами ст. 142 ч. 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка передбачає, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

При розгляді даної адміністративної справи суд приймає до уваги правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 р. в зразковій справі № 620/1116/20 про те, що право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці виникло з наступного дня після проголошення рішення КСУ, тобто з 19 лютого 2020 р., у зв`язку з чим саме з цієї дати слід провести перерахунок, а не з 18 лютого 2020 р., як то помилково вважає позивач.

Суд звертає увагу на наступне. Позивач просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Однак, дії суб`єкта владних повноважень можуть бути самостійним предметом оскарження тільки в тому разі, коли вони самі по собі порушують права особи. У випадку, коли суб`єкт владних повноважень приймає розпорядчий акт, в даному спорі Рішення від 28 лютого 2020 р., належним способом захисту, є оскарження такого акту, а не дій.

Відповідно до ст. 245 ч. 2 п. 10 КАС України, суд може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи, що суд встановив протиправність Рішення відповідача від 28 лютого 2020 р., використовуючи надане йому право вийти за межі позовних вимог, суд вважає, що з метою захисту прав позивача, зазначене рішення слід визнати протиправним та скасувати.

З приводу вимог позивача встановити розмір його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в 90% суддівської винагороди працюючого судді, суд виходить з того, що такий розмір також врегульовано ст. 142 ч. 3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Для застосування розміру 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, як того просить позивач, немає підстав, так як зазначений розмір був передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 р. № 2453-VI, але даний Закон до спірних правовідносин застосувати неможливо, так як на теперішній час розмір суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регулюються виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 р. № 1402-VIII.

Діючим Законом передбачені інші розміри суддівської винагороди та іншій розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Неможливо використовувати для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно складові, які передбаченні для різних формул обрахунку грошового утримання.

Що стосується клопотання позивача про встановлення судового контролю, то він встановлюється виключно на розсуд суду і суд не вбачає підстав для його застосовування.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 840,80 грн. (а. с. 1), доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали. На підставі ст. 139 ч. 1 КАС України, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.

2. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) від 28 лютого 2020 р. № 99/03.18-р, визнати протиправним та скасувати.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) здійснити з 19 лютого 2020 р. перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 21 лютого 2020 р. № 7/1-404/20, з урахуванням виплаченого раніше щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

4. В задоволені позову в частині здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 18 лютого 2020 р., відмовити.

5. В задоволені позову в частині здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи з 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

7. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз