Рішення № 92589553, 28.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5578/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Коморного О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача 1 не прибув

представник відповідача 2 Івасечко Н.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Львівської митниці ДФС, Галицька митниця Держмитслужби та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:

- визнати протиправними дії Львівської митниці ДФС щодо ненарахування та невиплати заробітної плати головному державному інспектору Львівської митниці ДФС Демківу В.М. за період з 08.06.2018 року по 26.11.2018 року;

- зобов`язати Львівську митницю ДФС нарахувати та виплатити головну державному інспектору Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 заробітну плату за період з 08.06.2018 року по 26.11.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за період з 08.06.2018 по 26.11.2018 ОСОБА_1 заробітна плата не виплачувалася у зв`язку з його відстороненням від посади на час здійснення дисциплінарного провадження та відповідно до ухвал суду. Однак вказує, що пунктами 3-4 наказу №378-0 від 07.06.2018 встановлено ОСОБА_1 п`ятиденний робочий тиждень (понеділок-п`ятниця) з двома вихідними днями, робоче місце - відділ матеріально-технічного забезпечення та зв`язку управління матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС, за адресою: м. Львів, вул. Костюшка,1, а з 27.11.2018 по 21.06.2019 (день закриття дисциплінарного провадження) ОСОБА_1 нарахована і виплачена середньомісячна заробітна плата в сумі 43 379,02 гривні.

Ухвалою суду від 21 липня 2020 року прийнято справу до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі

Відповідач проти позову заперечив, подав суду відзив на позовну заяву в якому вказує зоркрема на те, що ОСОБА_1 згідно ухвал слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2018, 26.07.2018, 25.09.2018 був відсторонений від займаної посади на період з 31.05.2018 до 26.11.2018 у зв`язку із здійсненням щодо нього кримінального провадження. Вказує, що з наведених підстав вимога позивача про нарахування і виплату йому заробітної плати за період з 08.06.2018 до 26.11.2018 є безпідставною, адже увесь цей час він не виконував роботи головного державного інспектора Львівської митниці ДФС у зв`язку з проведенням досудового слідства у кримінальному провадженні і відстороненням його у вказаний період від посади на підставі ухвал слідчого судді, про що зазначено вище. Вказує, що відшкодування заробітку, який втрачено громадянином, в разі вчинення незаконних дій органами досудового розслідування і суду, якщо такі мали місце, проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» №266/94-ВР від 01.12.1994 р. Відповідно до ч.1 ст.4 вказаного Закону відшкодування шкоди у такому випадку провадиться за рахунок коштів державного бюджету. При цьому, згідно із ст. 12 Закону України №266/94-ВР розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. Таким чином, залежно від результатів завершення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , останній може, якщо він виправданий або кримінальне провадження щодо нього закрито з реабілітуючих підстав, порушувати питання про відшкодування заробітку, втраченого внаслідок незаконного відсторонення від посади (п.1 ст. 1, п.1 ст.3 Закону України №266/94-ВР), однак, така вимога повинна заявлятися відповідному органу досудового розслідування чи суду. Роботодавець до процедури такого відшкодування ніякого стосунку не має і з цього приводу жодних зобов`язань у нього перед особою не виникає. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року залучено третю особу та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 16.10.2020 суд ухвалив залучити співвідповідачем Галицьку митницю Держмитслужби.

Представник відповідача 2, подав суду відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з аналогічних підстав зазначенихи у відзиві Львівської митниці ДФС.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача 1 у судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позову заперечив, просить суд відмовити в позовних вимогах.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Наказом Львівської митниці ДФС від 07.06.2018 №378-о головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов`язків з 08.06.2018 року на час здійснення дисциплінарних проваджень (а.с.9).

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2018 по справі №461/3762/18 відсторонено ОСОБА_1 від посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, строком на до 31.07.2018 р. включно (а.с.39-40).

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.07.2018 по справі №461/3762/18 продовжено строк відсторонення від посади ОСОБА_1 від посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, строком на 2 місяці, тобто до 26 вересня 2018 року включно (а.с.41-43).

У зв`язку із отриманням Львівською митницею ДФС 16.10.2018 ухвали Галицького районного суду м. Львова від 25.09.2018 (а.с.35-37) про відсторонення від посади, наказом Львівської митниці ДФС від 19.10.2018 №725-о продовжено строк відсторонення від посади ОСОБА_1 до 26 листопада 2018 року (а.с.10).

Наказом Львівської митниці ДФС від 21.06.2019 №166-дс закрито дисциплінарне провадження, стосовно головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що не встановлено факту вчинення дисциплінарного проступку (а.с.11).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий порядок в Україні за визначенням ст. 19 Конституції України ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України). Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Загальні правові засади і гарантії здійснення громадянами України свого конституційного права на працю визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно частини 1 статті 85 Закону № 889-VIII у разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку.

Трудовий договір у розумінні ч.1 ст. 21 Кодексу законів про працю України є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Закону України «Про державну службу» у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу №378-о від 07.06.2018 відсторонений на час здійснення дисциплінарного провадження з 08.06.2018.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2018 ОСОБА_1 був відсторонений до 31.07.2018 року включно.

Ухвалою слідчого судді від 26.07.2018 строк відсторонення від посади продовжений до 26.09.2018.

Ухвалою слідчого судді від 25.09.2018 строк відсторонення від посади продовжений до 26.11.2018 року.

Наказом від 19.10.2018 №725-0 продовжено строк відсторонення ОСОБА_1 від посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, строком на 2 місяці, тобто до 26.11.2018 року включно.

Як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, за період з 08.06.2018 по 26.11.2018 ОСОБА_1 заробітна плата не виплачувалася.

Судом також з`ясовано, що на час відсторонення пунктами 3-4 наказу №378-0 від 07.06.2018 встановлено ОСОБА_1 п`ятиденний робочий тиждень (понеділок-п`ятниця) з двома вихідними днями, робоче місце- відділ матеріально-технічного забезпечення та зв`язку управління матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС, за адресою: м. Львів, вул. Костюшка,1 (а.с.9).

Заступнику начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури - начальнику матеріально-технічного забезпечення та зв`язку Львівської митниці ДФС Гривняку Є.І. забезпечено здійснення щоденного обліку робочого часу ОСОБА_1 (пункт 4 Наказу №378).

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач на час відсторонення виконував роботу на умовах п`ятиденного робочого тижня (понеділок-п`ятниця) з двома вихідними днями, робоче місце- відділ матеріально-технічного забезпечення та зв`язку управління матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС і дисциплінарне провадження закрито без притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, то позивачеві протиправно ненараховано та невиплачено заробітну плату за період його відсторонення від посадових обов`язків.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 був відсторонений від виконання посадових обов`язків головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, проте в той же час працював у відділ матеріально-технічного забезпечення та зв`язку управління матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури Львівської митниці ДФС, суд дійшов висновку, що нарахуванню та виплаті відповідачем на користь позивача підлягає заробітна плата за вказаний період, а саме з 08.06.2018 по 26.11.2018.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо судових витрат, а саме судового збору, позивач згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Львівської митниці ДФС щодо ненарахування та невиплати заробітної плати головному державному інспектору Львівської митниці ДФС Демківу Віталію Михайловичу за період з 08.06.2018 по 26.11.2018.

3. Зобов`язати Львівську митницю ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 39420875) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заробітну плату за період з 08.06.2018 по 26.11.2018.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 02.11.2020.

Суддя Коморний О.І.