Рішення № 9258806, 27.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 р. Справа № 1/10 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В.В.,

при секретарі судового засідання Кузишин У.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства “Скорпіон-ТТ” юридична адреса: 21100, м. Вінниця, вул. Квятека, 31/50; фактична адреса: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Карпенка Карого, 7а

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Авангард" 77450, с. Загвіздя, вул. Підгірка, Тисменицький район, Івано-Франківська область.

про стягнення з відповідача 70976грн. 22коп., в тому числі: 69000грн. 00коп. основного боргу, 1320грн. 90коп. пені, 193грн. 32коп. 3% річних, 462грн. 00коп. інфляційних втрат.

Представники сторін:

Від позивача: Непорадна Т.В. - представник, (довіреність №2 від 14.01.10.)

Від відповідача представники не з'явилися.

          Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 73519грн. 50коп., в тому числі: 69000грн. 00коп. основного боргу, 2104грн. 50коп. пені, 345грн. 00коп. 3% річних, 2070грн. 00коп. інфляційних втрат.

          Заявою вх. № 2328 від 24.03.10 (а.с 35) позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційних втрат, пені, річних за рахунок зменшення періоду нарахування пені, річних, інфляційних та просить стягнути з відповідача 69000грн. 00коп. основного боргу, 1320грн. 90коп. пені, 193грн. 32коп. 3% річних, 462грн. 00коп. інфляційних втрат.

          В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов”язань по оплаті наданих охоронних послуг по договору № ВН-0410 від 26.09.08.

          Як на доказ в підтвердження своїх вимог позивач посилається на:

–          договір № ВН-0410 від 26.09.08, додаткову угоду № 1 від 01.06.09;

–          акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ Ск-0000126 від 31.10.09, Ск-0000136 від 30.11.09;

–          претензію № 23/1 від 23.12.09;

–          лист відповідача № 593 від 19.11.09.

          Розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами від 09.02.10, від 02.03.10, від 31.03.10, 20.04.10 (а.с 27, 33, 41, 46) в зв”язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та подання ним відповідних клопотань про відкладення справи (а.с 25, 29, 43).

          В судове засідання 27.04.10 представник відповідача не з”явився, про причини неможливості прибуття представника в судове засідання та подання витребуваних документів суд не повідомив, будь-яких заперечень на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою від 20.04.10, яка направлена йому за адресою, що вказана в позовній заяві.

          Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

          Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.           

          Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.          

          За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив:

          26.09.08 сторони заключили договір про надання охоронних послуг та додаткову угоду від 01.06.09, згідно якого позивач взяв на себе зобов”язання здійснити охорону об”єктів відповідача (розділ 1), а відповідач відповідно розрахуватися з позивачем за надані послуги (розділ 2).

          Факт надання охоронних послуг фіксується сторонами двостороннім актом виконаних робіт (п. 2.2), який складається не пізніше 3-го числа слідуючого за звітним місяця. Сторони передбачили, що у разі, якщо на протязі 10 діб після вказаного у п. 2.2 договору терміну відповідач не підпише акт виконаних робіт та не надасть мотивованих пояснень відмови його підписання, послуги вважаються наданими у повному обсязі (п. 2.5).

          Факт надання позивачем охоронних послуг відповідачу підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Ск-0000126 від 31.10.09 на суму 42000грн., який підписаний відповідачем (а.с 20).

          Акт № Ск-0000136 від 30.11.09 про надання охоронних послуг в листопаді 2009р. на суму 42000грн. відповідач не підписав (а.с. 21). Однак, з врахуванням п. 2.5 договору (а.с 12), листа відповідача від 19.11.09 № 593 (а.с. 22), в якому останній повідомляє позивача про розірвання договору з 01.12.09 і просить позивача підготувати акти прийому-передачі об”єктів та акти виконаних робіт включно по листопад 2009р. для підписання, листа позивача № 23/1 від 23.12.09 та не подання відповідачем будь-яких заперечень, спростувань щодо факту надання позивачем послуг в листопаді 2009р., суд приходить до висновку, що послуги позивачем в листопаді 2009р. на суму 42000грн. 00коп. надані відповідачу в повному обсязі.

          Загальна сума наданих позивачем послуг по актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Ск-0000126 від 31.10.09 (на суму 42000грн.), № Ск-0000136 від 30.11.09 (на суму 42000грн.) складає 84000грн. 00коп. Акт № Ск-0000126 від 31.10.09 оплачений відповідачем частково в розмірі 15000грн., заборгованість по даному акту складає 27000грн. 00коп., а всього 69000грн. 00коп.

          Пунктом 2.3 договору передбачено, що оплата щомісячної суми (п. 2.1, додаткова угода № 1 від 01.06.09) здійснюється шляхом перерахування відповідачем 50% до 15 числа звітного місяця, та 50% - до 5-го числа місяця, що слідує за звітним.

          Пунктом 2.4 договору встановлено, що у день прийняття об”єкту під охорону, відповідач сплачує 50% від суми вказаної у договорі позивачу. У разі зняття об”єкту з під охорони, відповідач сплачує суму надання охоронних послуг згідно виконаних робіт у день зняття охорони.

          Відповідно до ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.          

          Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідач взяті на себе договірні зобов”язання згідно Договору від 26.09.08 щодо оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно поданого розрахунку складає 69000грн. 00коп. (а.с 37)

          Пунктом 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства, є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час розгляду справи відповідачем не подано суду доказів оплати суми боргу чи доказів у спростування вимог позивача.

          За таких обставин, враховуючи наведене, матеріали справи, неподання відповідачем доказів належного виконання взятого на себе зобов'язання по оплаті за надані послуги у встановлені договором строки, жодних доказів у спростування вимог позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 69000грн. 00коп. основного боргу та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

          Зважаючи на те, що відповідачем не подано доказів своєчасного здійснення розрахунку за надані послуги, суд приходить до висновку про те, що порушення строків виконання грошового зобов'язання в спірному випадку мало місце, що підтверджується матеріалами справи.

          Пунктом 5.7 Договору від 26.09.08 встановлено відповідальність відповідача у випадку несвоєчасної сплати вартості послуг у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

          В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно поданого розрахунку (а.с. 37) відповідачу нараховано 1320грн. 90коп. пені, 193грн. 32коп. 3% річних, 462грн. 00коп. інфляційних втрат.

          Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов'язання за Договором від 26.09.08 відповідачем не спростовано та підтверджується матеріалами справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 1320грн. 90коп. пені, 193грн. 32коп. 3% річних, 462грн. 00коп. інфляційних втрат та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.

          При поданні позову позивачем сплачено державне мито в сумі 735грн. 20коп. від суми позову 73519грн. 50коп. Оскільки позивач в процесі розгляду справи зменшив позовні вимоги, державне мито в сумі 25грн. 44коп. не підлягає поверненню.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

          позов задовольнити.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Авангард" 77450, с. Загвіздя, вул. Підгірка, Тисменицький район, Івано-Франківська область (р/р 260000200002, МФО 380054 в ТзОВ КБ “Фінансова ініціатива”, код 00853582) на користь приватного підприємства “Скорпіон-ТТ” юридична адреса: 21100, м. Вінниця, вул. Квятека, 31/50; фактична адреса: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Карпенка Карого, 7а (р/р 26000055308642, МФО 302689 в ВФ ЗАТ КБ “Приват Банк” м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34454983) –69000(шістдесят дев”ять)грн. 00коп. основного боргу, 1320(одна тисяча триста двадцять)грн. 90коп. пені, 193(сто дев”яносто три)грн. 32коп. 3% річних, 462(чотириста шістдесят дві)грн. 00коп. інфляційних втрат, 709(сімсот дев”ять)грн. 76коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                      Соботник В.В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 29.04.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 29.04.10