Рішення № 9258763, 22.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2010 р. Справа № 20/32-15/43

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної іпотечної установи, юридична адреса: вул. Грінченка, 1, м. Київ, 01001,

поштова адреса: бул. Л.Українки, 34, м. Київ, 01133,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс", вул. Євгена Коновальця, 70/14, м. Івано-Франківськ, 76014,

про розірвання договору та стягнення коштів в сумі 2773231 грн. 01 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Ободовський О.Є. - представник, довіреність № 133.4-1 від 22.02.2010 року,

від відповідача Гайдей В.В. - представник, довіреність № 1 від 15.02.2010 року,

встановив:

                    Державна іпотечна установа звернулася в суд із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" про розірвання договору відчуження майнових прав на об"єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 22.08.2009 року, який укладено між Державною іпотечною установою та ТзОВ "Будівельна компанія Люкс", стягнення з ТзОВ "Будівельна компанія Люкс" коштів в сумі 2773231 грн. 01 коп., з яких: 1423430 грн. 40 коп. основного боргу, 203347 грн. 20 коп. штрафу в розмірі 10 % від суми Договору, 1016736 грн. штрафу в розмірі 50 % від суми Договору, 76338 грн. 77 коп. відшкодування витрат установи пов"язаних зі сплатою винагороди за фінансові ресурси та 53378 грн. 64 коп. інфляційних втрат.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору відчуження майнових прав на об"єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 22.08.2009 року позивачем перераховано відповідачу 1423430 грн. 40 коп., а відповідач не виконав взятих на себе зобов"язань та об"єкт будівництва не введений в експлуатацію.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2010 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.02.2010 року.

                    Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2010 року справу № 20/32 передано на розгляд судді Деделюку Б.В.                     Ухвалою суду від 18.03.2010 року відкладено розгляд справи на 22.04.2010 року.           В судовому засіданні 22.04.2010 року представник позивача позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору відчуження майнових прав на об"єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 22.08.2009 року, у зв"язку з чим просить розірвати даний договір і стягнути з відповідача 1423430 грн. 40 коп. основного боргу, 203347 грн. 20 коп. штрафу в розмірі 10 % від суми Договору, 1016736 грн. штрафу в розмірі 50 % від суми Договору, 76338 грн. 77 коп. відшкодування витрат установи пов"язаних зі сплатою винагороди за фінансові ресурси, 53378 грн. 64 коп. інфляційних втрат та покласти на останнього судові витрати.

                    Представник відповідача, в судовому засіданні 22.04.2010 року проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, окрім цього просить зупинити провадження у справі до вирішення справи № 9/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" до відповідача Державної іпотечної установи про визнання п. 6.4 Договору відчуження майнових прав на об"єкт незавершеного будівництва житлового призначення, укладеного 22.08.2009 року, недійсним.

                    Посилається на те, що в жовтні 2009 року на території Івано-Франківської області був оголошений карантин в зв"язку з епідемією грипу, в результаті чого частина працівників підприємства не виходила на роботу, що стало причиною відставання від графіка будівництва.

                    Також зазначає, що позивачем не дотримано встановленого ст. 188 ГК України порядку зміни та розірвання договору тому в даному випадку відсутній предмет спору, просить припинити провадження у справі в частині розірвання Договору. Суд вважає, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову про розірвання оспорюваного договору.

Розглянувши заяву відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 9/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" до відповідача Державної іпотечної установи про визнання п. 6.4 Договору відчуження майнових прав на об"єкт незавершеного будівництва житлового призначення, укладеного 22.08.2009 року, недійсним, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, так як справа № 9/21 не перешкоджає розгляду даної справи, оскільки навіть якщо суд визнає недійсним п. 6.4 Договору від 22.08.2009 року, це не позбавляє позивача можливості звернутися в суд із позовом за нововиявленими обставинами, тому слід відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" про зупинення провадження у справі.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    Між Державною іпотечною установою (далі Установа) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" (далі Відповідач) на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 832 "Питання забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов", якою строк здачі в експлуатацію об'єктів незавершеного будівництва житлового призначення та виконання внутрішніх опоряджувальних робіт зазначено не пізніше ніж 25.12.2009 року, укладений Договір відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 22.08.09 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Заєць І.О. за реєстровим номером № 4101 (далі Договір).

                    На виконання умов Договору Установа перерахувала на користь Відповідача 27.08.2009 року грошові кошти в сумі 1423430 грн. 40 коп. Згідно п. 3.1 Договору Відповідач зобов'язувався: в термін до 25 грудня 2009 року добудувати та здати в експлуатацію об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення; протягом 30 робочих днів з моменту здачі об'єкту незавершеного будівництва житлового призначення в експлуатацію передати Установі за вимогою необхідні йому правовстановлюючі документи на придбаний ним об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення.

                    Відповідачем своєчасно не виконано взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору, а саме: станом на 19.01.2010 року об'єкт будівництва (м. Івано-Франківськ, Житловий будинок з приміщеннями громадського призначення № 20, в межах вулиць Короля Данила - Пилипа Орлика - Бельведерської в м. Івано-Франківську) не введений в експлуатацію.                                         Посилання відповідача на те, що причиною відставання від графіка будівництва стало оголошення карантину, не може бути підставою для невиконання умов Договору. Окрім цього суд звертає увагу на відсутність обгрунтованих належних доказів, які підтверджують дані обставини.

                    Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

                    Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

                    28.12.2009 року Установа направила Відповідачу Вимогу про виконання зобов'язань. Однак, Відповідач проігнорував цю вимогу та жодним чином не виявив бажання врегулювати спір шляхом переговорів.

                    Відповідно до п. 6.5 Договору, ст. 188 ГК України та ст. 651, 653 ЦК України, у випадку невиконання Відповідачем зобов'язань за Договором Установа має право розірвати Договір та вимагати від Відповідача відшкодування Установі понесених витрат та завданих збитків.

                    Тому, Установа має право звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до Відповідача про розірвання Договору.

                    За загальними правилами цивільного законодавства, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втрати інтересів для кредитора, він за усіх обставин, може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, заподіяних зазначеним простроченням.

          Крім того, кредиторові надається право розірвати договір, якщо в зв”язку з простроченням боржника виконання втратило для нього інтерес. При цьому кредитор не зобов”язаний доводити, що виконання втратило для нього інтерес, в зв”язку з простроченням. Підставою для розірвання договору з ініціативи кредитора, є сам факт прострочення.

                    За таких обставин суд вважає обгрунтованим вимогу позивача про розірвання договору відчуження майнових прав на об"єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 22.08.2009 року, оскільки ТзОВ "Будівельна компанія Люкс" допущено істотне порушення умов договору, що відповідно ч. 2 ст. 651 ЦК України є підставою для його розірвання.

                    Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

                    Таким чином, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині розірвання договору відчуження майнових прав на об"єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 22.08.2009 року та задовольняє позов в цій частині.

                    Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

                    Згідно до умов Договору Установа має право у разі порушення Відповідачем умов Договору стягнути із Забудовника понесені витрати та завдані збитки.

                    Відповідно до п. 6.1. за порушення строків виконання зобов'язань, Відповідач зобов'язаний сплатити Установі 10 % від вартості майнових прав, сума яких визначена в п. 5.1. Договору, тобто: 203347 грн. 20 коп.

                    Згідно п. 6.4. Відповідач зобов'язаний сплатити штраф на користь Установи за прострочення терміну здачі об'єкту будівництва 50 % від вартості майнових прав, сума яких визначена в п. 5.1. Договору, що становить згідно розрахунку 1016736 грн.

                    Відповідно до п. 6.5. Договору Відповідач повинен сплатити відшкодувати витрати Установи, пов'язані зі сплатою винагороди за фінансові ресурси, що були залучені із розрахунку 13,5 % річних, тобто: 76338 грн. 77 коп., за період з 27.08.2009 року по 19.01.2010 року, відшкодувати інфляційні витрати, що становить згідно розрахунку 53378 грн. 64 коп.

                    На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 2773231 грн. 01 коп., що підтверджується матеріалами справи.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

                    Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Доказів сплати заборгованості в сумі 2773231 грн. 01 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

                    За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів згідно умов договору відчуження майнових прав на об"єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 22.08.2009 року, в сумі 1423430 грн. 40 коп. основного боргу, 203347 грн. 20 коп. штрафу в розмірі 10 % від суми Договору, 1016736 грн. штрафу в розмірі 50 % від суми Договору, 76338 грн. 77 коп. відшкодування витрат установи пов"язаних зі сплатою винагороди за фінансові ресурси, 53378 грн. 64 коп. інфляційних втрат, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625, 651, 653, 1166 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" про зупинення провадження у справі.

Розірвати договір відчуження майнових прав на об"єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 22.08.2009 року посвідчений приватним нотаріусом КМНО Заєць І.О. за реєстровим номером № 4101, що був укладений між Державною іпотечною установою та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс".

                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс", вул. Євгена Коновальця, 70/14, м. Івано-Франківськ, 76014, (ідентифікаційний код 32873823), на користь Державної іпотечної установи, юридична адреса: вул. Грінченка, 1, м. Київ, 01001, поштова адреса: бул. Л.Українки, 34, м. Київ, 01133, (ідентифікаційний код 33304730), 1423430 грн. 40 коп. (один мільйон чотириста двадцять три тисячі чотириста тридцять грн. 40 коп.) основного боргу, 203347 грн. 20 коп. (двісті три тисячі триста сорок сім грн. 20 коп.) штрафу в розмірі 10 % від суми Договору, 1016736 грн. (один мільйон шістнадцять тисяч сімсот тридцять шість грн.) штрафу в розмірі 50 % від суми Договору, 76338 грн. 77 коп. (сімдесят шість тисяч триста тридцять вісім грн. 77 коп.) відшкодування витрат установи пов"язаних зі сплатою винагороди за фінансові ресурси, 53378 грн. 64 коп. (п"ятдесят три тисячі триста сімдесят вісім грн. 64 коп.) інфляційних втрат, 25500 грн. (двадцять п"ять тисяч п"ятсот грн.) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 28.04.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 28.04.10