Ухвала суду № 92587298, 02.11.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"02" листопада 2020 р.Справа № 922/2698/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

без виклику представників сторін,

розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+" по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Фінанс", м. Київ 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+", смт. Мала Данилівка, Х/о про визнати протиправним одностороннє розірвання договору, визнання відсутності права, усунення перешкод в користуванні майном, стягнення 3 671 339,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант Фінанс", м. Київ звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним одностороннє розірвання Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета Моля +» договору оренди частини торгового - розважального комплексу, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс» 13 квітня 2015 року;

- визнати відсутність права Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Молл +» нараховувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс» орендну плату за чає реконструкції та/або капітального ремонту торговельно-розважального комплексу, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вулиця Кільцевий шлях, 4-а;

- усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс» приміщенням, яке є предметом договору оренди частини торгового - розважального комплексу, укладеного 13 квітня 2015 року. а саме: усунути перешкоди в користуванні частиною торговельно-розважального комплексу, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вулиця Кільцевий шлях,4-а, шляхом заборони власнику приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю «Планета Молл +», до завершення строку дії договору оренди, здійснювати реконструкцію та/або перепланування приміщення без згоди Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Молл +» (код ЄДРПОУ 43413434; 62341, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вулиця Кільцевий шлях, будинок 4а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс» (код ЄДРПОУ 35442481; 04073, м. Київ, пр-т С.Бандери, 15-а) упущену вигоду в розмірі 3 671 339,55 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 31.08.20р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/2698/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет ".

23.10.20р. від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить:

- розірвати Договір оренди частини торгово-розважального комплексу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Діонісьєвою А.Е. 30.04.2015р., зареєстрований у реєстрі за № 930 (з урахуванням додаткового договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Діонісьєвою А.Е. 14.04.2017р., зареєстрованого у реєстрі за № 342; додаткового договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Діонісьєвою А.Е. 21.06.2017р., зареєстрованого у реєстрі за №№ 692, 693, про внесення змін до Договору оренди; додаткового договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Діонісьєвою А.Е. 13.07.2017р., зареєстрованого у реєстрі за № 785).

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс» (04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, 15-а, код ЄДРПОУ: 35442481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Молл +» (62341, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вул. Кільцевий шлях, 4а, код ЄДРПОУ: 43413434) орендну плату за період з 16.03.2020р. по 27.04.2020р. у розмірі 1 351 230,86 гривень та судові витрати.

Ухвалою суду від 26.10.20р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+", смт. Мала Данилівка, Х/о залишено без руху. Надано позивачеві строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви - надати до суду докази сплати судового збору в сумі 75,00 грн.

28.10.20р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+", смт. Мала Данилівка, Х/о надійшли докази сплати судового збору в сумі 75,00 грн.

02.11.20р. від позивача надійшли письмові заперечення щодо прийняття зустрічного позову.

Суд, дослідивши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+", зазначає наступне.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 42 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

В ухвалі суду від 31.08.20р. про відкриття провадження по справі встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу від 31.08.20р. про відкриття провадження по справі відповідач отримав 08.09.20р., що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні. (а.с. 113 том 2) Таким чином, останнім п`ятнадцятиденним строком на звернення до суду з зустрічним позовом було - 23.09.20р.

Зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+" надійшла до суду 23.10.20р., тобто вже після спливу п`ятнадцятиденного строку встановленого судом.

В зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+" просить суд продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову з посиланням на положення ч.2 ст. 119 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 119 цього Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною другою статті 119 цього Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 № 904/5995/16. (Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року по справі №904/5995/16; Постанові КГС від 27 січня 2020 року по справі № 922/2382/19).

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так , відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).

Згідно з частиною першою статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався з клопотанням про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, а отже і зустрічного позову, у визначений строк, а звернувся до суду з клопотанням про його продовження вже після закінчення такого строку.

Оскільки, у суду відсутня процесуальна можливість продовження строку для подачі зустрічного позову, у зв`язку зі зверненням відповідача до суду з відповідним клопотанням вже після закінчення встановленого судом строку для подачі відзиву на позовну заяву, то суд відмовляє відповідачу в продовженні строку для звернення до суду з зустрічним позовом.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Аналогічна позиція викладена в Постанові ВС КГС від 24 грудня 2019 року по справі № 910/5172/19.

Аналіз правової природи, сутності, ознак процесуальних строків та їх нормативна регламентація, в тому числі щодо їх поновлення /продовження, дають підстави для висновку, що реалізація процесуальних прав та обов`язків учасника справи перебувають в залежності від дій (бездіяльності), рішень саме конкретно визначеного відповідного учасника справи. Процесуальні строки, як нетипові нормативні приписи, регламентують процесуальну діяльність не усіх учасників господарського процесу, а лише конкретного учасника справи. (п. 8.11. Постанови ВС КГС від 24 грудня 2019 року по справі № 910/5172/19.)

При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19, від 27.01.2020 у справі № 922/2382/19, ухвалах Верховного суду від 16.12.2019 у справі № 922/2385/19, від 09.06.20 у справі № 922/2385/19.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, у зв`язку з пропуском відповідачем строку, встановленого в ухвалу суду про відкриття провадження по справі, на звернення до суду з зустрічним позовом, суд повертає зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+".

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст. 13, 42, 46, 116, 118, 119, 180, 234, 254, 255, п. п. 9 п. 1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+" в продовженні строку на подачу зустрічної позовної заяви.

2. Повернути зустріну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+" з додатками.

Оскарження здійснюється в порядку визначеному ст. ст. 254-255 ГПК України.

Ухвалу підписано 02.11.20р.

Додаток: зустрічна позовна заява з додатками.

Суддя Л.В. Шарко