Рішення № 9258588, 23.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.10 р.                     Справа № 2/73                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Київ в особі Відділення «Донбаський регіональний департамент» АТ “Родовід банк” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ронісан-7” м. Волноваха           

про: стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2318607,93грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Ломакін О.О. – за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство “Родовід Банк” м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ронісан-7” м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 2318607,93грн., з яких 1672974,31грн. - заборгованість за договором кредиту, 639929,63грн. неустойка (пеня) за порушення термінів повернення кредиту, 5703,99грн. неустойка (пеня) за порушення термінів сплати відсотків за договором.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору кредиту, а саме не поверненням спірної суми кредиту та пені. Як на правові підстави посилається на статтю 1054 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засіданні не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.04.10р. № 02-62/4415.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши правовідносини, що виникали між сторонами, надані докази в обґрунтування наявності боргу за заявленими позивачем підставами, суд

ВСТАНОВИВ:

          9 липня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк” (правонаступником якого є позивач) в особі керуючого Донбаською філією банку Логвиненка Олександра Володимировича, який діяв на підставі Статуту, Положення про Донбаську філію банку та довіреності від 08.11.2006р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лакустою С.І. і зареєстрованої в реєстрі за № К-2111 (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ронісан-7” (Позичальник), в особі директора Рогозіна Бориса Борисовича, який діяв на підставі Статуту був укладений кредитний договір № 2007-319.

За цим договором Банк, відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1700000,00грн., а Позичальник зобов’язується повернути кредит не пізніше 8 липня 2008р. та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.2. договору визначено, що кредит надається на наступні цілі (мета використання кредиту): для придбання вантажного автотранспорту, оплати брухту чорних металів, придбання запчастин до металургійного обладнання та оплати інших витрат, пов’язаних з веденням поточної виробничо-господарської діяльності.

Відповідно до п. 2.3. договору датою надання кредиту вважається день зарахування грошових коштів на позичковий рахунок, відкритий Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитом, наданим згідно з цим договором.

Згідно до п. 2.5. договору процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 20% річних і підлягає корегуванню Банком в односторонньому порядку при збільшенні офіційного курсу Національного банку України більше 5 гривень 10 копійок за 1 долар США під час дії цього договору на кратність такого збільшення. Курс гривні до долара США розраховується як середньозважений за поточний звітний період, вказаний в п. 2.6.2. договору. При цьому скоригована процента ставка застосовується при нарахуванні та с платі процентів за поточний звітний період.

Розділом 2.6. “Порядок нарахування та сплати процентів” визначено, що розрахунок суми процентів за користування кредитом починається з дня зарахування суми кредиту на позичковий рахунок, відкритий Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитом, наданим згідно з цим Договором.

Проценти за користування кредитом, наданим за цим договором, нараховуються Банком щомісячно 25-го числа (за період з 26-го числа місяця, що передує звітному, до 25-го числа звітного місяця включно – “звітний період”), а також у день повного погашення заборгованості за кредитом, але не пізніше дати погашення кредиту, вказаного в п. 1.1. договору, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки, вказаної в пункті 1.1. договору, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки, вказаної в пункті 2.5. договору.

Сплата нарахованих процентів за користування кредитом, протягом дії договору, здійснюється позичальником щомісячно, в період з 26-го числа звітного календарного місяця включно.

Банк має право нараховувати та стягувати пеню за несвоєчасне погашення кредиту, а також за несвоєчасну сплату процентів за цим договором, в розмірі, що встановлений в пункті 3.4.8. договору (п. 3.1.10. договору).

Згідно до п. 3.4.8. у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, сплатити Банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за умови її нарахування Банком.

Додатковою угодою б/н від 03.03.2008р. до кредитного договору № 2007-319 сторони дійшли згоди та змінили період нарахування та сплати відсотків пункти 2.6.2. та 2.6.3. договору.

Судом встановлено, що видача кредитних коштів за кредитним договором № 2007-319 в загальній сумі 1672974,31грн. позивачем виконані належним чином, що підтверджується виписками банку з банківських рахунків відповідача.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що за час дії кредитного договору відповідачем до теперішнього часу належним чином та в повному обсязі не виконав зобов’язання щодо повернення кредитних коштів, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Крім цього з матеріалів справи вбачається, що в виконання умов договору, зокрема п. 2.6. та 3.4.3., якими передбачено зобов’язання відповідача сплачувати нараховані проценти за кредитами у визначений договором строк, відповідачем виконано та станом на 08.07.2008р. відсотки за користування кредитом сплачені в поновному обсязі, а саме в сумі 336723,38грн.

Відповідно до п. 3.4.8. кредитного договору у разі несвоєчасного погашення відповідачем заборгованості за кредитом та/або процентам, останній зобов’язаний сплатити Банку пеню, за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який сплачується пені, від суми заборгованості.

У зв’язку з несвоєчасним повернення кредитних коштів та несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом Банком нарахована пеня у розмірі 639929,63грн. за період з 09.07.2008р. по 15.03.2019р. за несвоєчасне погашення заборгованості за основною сумою боргу та пеня в розмірі 5703,99грн. за період з 02.06.2008р. по 01.02.2009р. за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

Таким чином, станом на час слухання справи заборгованість відповідача за кредитним договором № 2007-319 складає 1672974,31 - прострочена заборгованість за кредитним договором; 639929,63грн. – пеня за порушення термінів повернення кредиту; 5703,99грн. – пеня за порушення термінів сплати відсотків, а всього на загальну суму 2318607,93грн.

Наявність означеної заборгованості за кредитом, пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

У зв’язку з невиконанням умов договору позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 3-11-008510/102 від 02.04.2009р. та № 3-11-006114/2951 від 25.06.2009р., де позивач вимагав погасити заборгованість за кредитним договором. Зазначена вимога зі сторони відповідача залишена без відповіді та задоволення.

Заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов’язань.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю правовою природою договір № 2007-319 від 09.07.2007р. є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, наступне, строк повернення кредиту отриманого за кредитним договором № 2007-319 від 09.07.2007р. в сумі 1672974,31грн. настав 08.07.2008р., однак відповідач умови кредитного договору виконані не були, у зв’язку з чим утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 1672974,31грн.,

Відповідач не надав до матеріалів справи доказів повного та своєчасного погашення заборгованості за договорами кредиту, в зв’язку з чим судом встановлений факт відсутності сплати спірної заборгованості відповідачем.

З поданої позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач вказує на порушення його суб’єктивного матеріального права, а саме, права на своєчасне отримання кредитних коштів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення вимог позивача в повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом.

          Щодо клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, то суд виходить з наступного.

          Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна тощо на момент виконання рішення. Інших підстав для застосування заходів забезпечення позову, закон не передбачає.

Як видно із матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу на доведення та обґрунтування утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду. У зв’язку з цим, такі вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, а саме покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 59, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Київ в особі Відділення «Донбаський регіональний департамент» АТ «Родовід Банк» м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ронісан-7” м. Волноваха про стягнення заборгованості в розмірі 2318607,93грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ронісан-7” (85700, м. Волноваха, вул. Леніна, 100, п\р 26002002001335.980 в АТ «Родовід Банк», МФО 321712, ЄДРПОУ 34209607) на користь Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, кор. рахунок № 32008171201 в ГУ НБУ по Києву і Київській області, МФО 321712, ЄДРПОУ 14349442) в особі Відділення «Донбаський регіональний департамент» АТ “Родовід Банк” (83003, м. Донецьк, пр-т. Ілліча, 17-Б) прострочену заборгованість за кредитним договором в розмірі 1672974,31грн., пеню за порушення термінів повернення кредиту 639929,63грн., пеня за порушення термінів сплати відсотків 5703,99, витрати по сплаті державного мита в розмірі 23186,07грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати накази на примусове виконання після набрання рішенням законної сили.

Суддя