Ухвала суду № 92584733, 29.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11163/20

1-кс/308/4539/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представників власника майна - адвокатів ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ужгород клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника міліції ОСОБА_3 , погоджене в.о. начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12018070000000166, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковник міліції ОСОБА_3 , за погодженням в.о. начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді із клопотанням у кримінальному провадженні за №12018070000000166, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна, у якому просить накласти арешт у вигляді заборони на відчуження та заборони на користування, в тому числі забудову та вирубку дерев, щодо земельних ділянок, які є речовими доказами у кримінальному провадженні №12018070000000166 від 08.05.2018 року:

- земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:01:001:0110 загальною площею 0,06 га за адресою: м. Ужгород, провулок Мостовий, та земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:01:001:0111 загальною площею 0,11 га за адресою: м. Ужгород, провулок Мостовий, власник ОСОБА_7 (реєстраційна картка платника податків № НОМЕР_1 ), а на підставі договору суперфіції №493 від 30.05.2017 також ТОВ «Континент інвест груп» (код ЄДРПОУ: 40894062).

В обґрунтування вимог клопотання слідча посилається на те, що 23.05.2018 у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказами земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:01:001:0109 загальною площею 0,20 га., 2110100000:01:001:0110 загальною площею 0,06 га. та 2110100000:01:001:0111 загальною площею 0,11 га., розташованих за адресою м. Ужгород провулок Мостовий поз. 1,2,3, а фактично перед Закарпатського обласного українського музичного драматичного театру за адресою площа Льва Толстого, 12 на тій підставі, що по своїй суті земельні ділянки є матеріальними об`єктами, які буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а на них розташовано споруду Брязкального басейну, яка є предметом вчиненого злочину. 11.02.2019 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_8 накладено арешт у вигляді заборони на відчуження та заборони на користування, в тому числі забудову та вирубку дерев, щодо вказаних земельних ділянок, які є речовими доказами у кримінальному провадженні. На початку жовтня 2020 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_9 знято арешт із земельних ділянок громадянина ОСОБА_7 .

Вказану ухвалу слідча вважає передчасною. Зокрема, вказує, що метою застосування арешту є збереження споруди «Бризкального басейну» у незмінному стані, такому, який дозволить суду при розгляді справи по суті, в тому числі, візуально підтвердити факт віднесення зазначеної споруди до стаціонарного об`єкту, а не малої архітектурної форми, а також виключити подальше застосування стороною захисту стереотипів про відсутність будь-якого майна. Важливим є збереження об`єкту протиправних злочинних дій. З часу накладення арешту у кримінальному провадженні: 1) Отримано висновок 20.03.2020 комплексної оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами якої визначено вартість земельних ділянок; 2) Проведено судову земельну технічну експертизу висновок № 15\51 від 12.05.2020 у відповідності до якого на всі три земельні ділянки накладається споруда Бризкального басейну. 3) Проведено судову будівельно-оціночну експертизу вартості споруд розташованих на земельних ділянках, висновок №0030/2020 від 07.09.2020 у відповідності до якого орієнтовна вартість Бризкального басейну станом на 01.09.2010 становить 1 124 945 гривень. 4) Отримано висновки почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів. 5) Складено проект повідомлення про підозру директору департаменту міського господарства Ужгородської міської ради ОСОБА_10 , спрямовано на погодження до Закарпатської обласної прокуратури. Таким чином, продовжує залишатися ризик того, що сторона обвинувачення не зможе представити суду об`єкт злочинних дій споруду «Бризкального басейну».

Слідча під час судового засідання просила задовольнити клопотання про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Власник майна та його представник під час судового засідання просили відмовити у задоволенні вимог клопотання. Представником також подано клопотання про приєднання документів, які на його думку, спростовують доводи слідчої щодо підстав та законності накладення арешту на майно.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

За змістом ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З приписами ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи

У відповідності до ч. 2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з клопотанням арештувати майно, оскільки згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, вищезазначених вимог закону слідчий при зверненні до слідчого судді з даним клопотанням про арешт майна не дотримався.

Відповідно до вимог ч. ч. 5, 6 ст.132КПК України при розгляді питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Слідча за змістом клопотання вказує на те, що 23.05.2018 у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказами земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:01:001:0109 загальною площею 0,20 га., 2110100000:01:001:0110 загальною площею 0,06 га. та 2110100000:01:001:0111 загальною площею 0,11 га., розташованих за адресою м. Ужгород провулок Мостовий поз. 1,2,3, а фактично перед Закарпатського обласного українського музичного драматичного театру за адресою площа Льва Толстого, 12 на тій підставі, що по своїй суті земельні ділянки є матеріальними об`єктами, які буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а на них розташовано споруду Брязкального басейну, яка є предметом вчиненого злочину. Посилається також на отримані висновки проведених експертиз, зокрема, висновок від 20.03.2020 комплексної оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та висновки почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів. Посилається на інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо належності земельних ділянок, на які просить накласти арешт. Також, вказує, що складено проект повідомлення про підозру директору департаменту міського господарства Ужгородської міської ради ОСОБА_10 , спрямовано на погодження до Закарпатської обласної прокуратури. При цьому, до матеріалів поданого клопотання вказані документи слідча не додає.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Оскільки встановлено, що погоджене прокурором клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає неможливим розглянути його, як про це просить в клопотанні слідча.

Відповідно до ч. 3 ст.172КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відповідно до зазначених вимог кримінального процесуального закону клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, який його погодив, а для усунення недоліків клопотання слід встановити строк в сімдесят дві години.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 170-172, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника міліції ОСОБА_3 , погоджене в.о. начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12018070000000166, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна повернути прокурору - в.о. начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 для усунення недоліків.

Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз`яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження (арешт майна).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1