Ухвала суду № 92582190, 27.10.2020, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1731/19

Провадження № 6/675/39/2020

У Х В А Л А

27 жовтня 2020 року м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Пашкевича Р. В., за участі секретаря Гук-Миронюк Ю. Г., начальника Ізяславського районного відділу ДВС Закревської О. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізяслав заяву (подання) начальника Ізяславського районного відділу державної виконавчої служби про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,

в с т а н о в и в :

Начальник Ізяславського районного відділу ДВС Закревська О. Л. звернулась до суду з заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: на об`єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_1 , та на право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 6822110100:01:006:0180, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , орендарем якої є ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання начальник Ізяславського районного відділу ДВС Закревська О.Л. вказала, що на виконанні Ізяславського районного відділу ДВС перебувають чотири виконавчих документа про стягнення боргів із фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 :

- вимога про сплату боргу (недоїмки) Ф-12704-у від 10.07.2018, видана Головним управлінням державної фіскальної служби у Хмельницькій області про стягнення 8448,00 грн. єдиного соціального внеску, АСВП № 56744197 від 11.07.2018;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) Ф-12704-у від 02.05.2019, видана Головним управлінням державної фіскальної служби у Хмельницькій області про стягнення 18276,72 грн. єдиного соціального внеску, АСВП № 59011070 від 02.05.2019;

- судовий наказ справа № 675/1731/19 від 23.10.2019 виданий Ізяславським районним судом Хмельницької області про стягнення 2265,96 грн. боргу на користь КП «Ізяславводоканал», АСВП № 60445338 від 23.10.2019;

- судовий наказ справа № 675/1731/19 від 23.10.2019 виданий Ізяславським районним судом Хмельницької області про стягнення 192,10 грн. судового збору на користь держави, АСВП № 60692471 від 23.10.2019.

Загальна сума боргу, враховуючи виконавчий збір та витрат на проведення виконавчих дій становить – 33 100,78 грн.

В ході примусового виконання даних проваджень було виявлено нерухоме майно, а саме: 1/5 частка домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , власником якої являється ОСОБА_1 , а також земельна ділянка кадастровий номер 6822110100:01:006:0180, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , орендарем якої являється ФОП ОСОБА_1 .

Вказана інформація стверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 225330822 від 24.09.2020.

Разом з тим, виконавцем було встановлено, що ОСОБА_1 являється також власником (незавершеного будівництва) будинку з підвалом, прибудовою, верандою та площадкою, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 . Однак, боржник навмисно вчиняє дії для уникнення сплати боргів, не реєструючи право власності на це приміщення.

Начальник Ізяславського районного відділу ДВС Закревська О. Л. в судовому засіданні подання підтримала та просить його задовольнити.

Вислухавши пояснення начальника ДВС, дослідивши надані матеріали виконавчих проваджень, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні Ізяславського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знаходяться чотири виконавчі провадження ВП №№ 590111070, 56744197, 60445338, 60692471, де боржником є ОСОБА_1 .

Вказані виконавчі провадження в силу ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» не зведені (об`єднанні) між собою.

Разом з тим, надаючи оцінку наданим на огляд вище перелічених виконавчих проваджень, судом враховується наступне.

Відповідно до виконавчого провадження ВП № 56744197, на виконанні державного виконавця Ізяславського районного відділу ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання вимоги № Ф-12704-17, виданого ГУ ДФС у Хмельницькій області 15.03.2018, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Хмельницькій області податкового боргу по єдиному соціальному внеску у розмірі 8448,00 грн.

Постановою державного виконавця Ізяславського районного відділу ДВС Гаврилюк Л. А. від 11.07.2018 було відкрито виконавче провадження.

При виконанні даного провадження, виконавцем за постановою від 29.01.2019 накладено арешт майна боржника ОСОБА_1 , а також за постановою від 10.10.2018 винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до банківських установ для виконання.

Відповідно до виконавчого провадження ВП № 59011070, на виконанні державного виконавця Ізяславського районного відділу ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання вимоги № Ф-12704-17, виданого ГУ ДФС у Хмельницькій області 20.03.2019, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Хмельницькій області податкового боргу по єдиному соціальному внеску у розмірі 18276,72 грн.

Постановою державного виконавця Ізяславського районного відділу ДВС Гаврилюк Л. А. від 02.05.2019 було відкрито виконавче провадження.

Постановами державного виконавця від 02 та 03.05.2019 при виконанні ВП № 59011070, стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір в сумі 1827,68 грн., та накладено арешт на кошти боржника.

Відповідно до виконавчого провадження ВП № 60445338, на виконанні державного виконавця Ізяславського районного відділу ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання судового наказу Ізяславського районного суду від 23.10.2019, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Ізяславводоканал» заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання холодної води і водовідведення у розмірі 2265,96 грн.

Постановою державного виконавця Ізяславського районного відділу ДВС Кушнір Л. М. від 29.10.2019 було відкрито виконавче провадження.

29.10.2019 при виконанні ВП № 60445338 державним виконавцем Ізяславського районного відділу ДВС Кушнір Л. М. винесено постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 226,59 грн., а також 04.02.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до банківських установ для виконання.

Відповідно до виконавчого провадження ВП № 60692471, на виконанні державного виконавця Ізяславського районного відділу ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання судового наказу Ізяславського районного суду від 23.10.2019, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 192,10 грн.

Постановою державного виконавця Ізяславського районного відділу ДВС Кушнір Л. М. від 25.11.2019 було відкрито виконавче провадження.

25 листопада 2019 року при виконанні ВП № 606971 державним виконавцем Ізяславського районного відділу ДВС Кушнір Л. М. винесено постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 19,21 грн., та витрат виконавчого провадження в сумі 158,15 грн.

Встановлено, що станом на 27.10.2020 заборгованість за виконавчими провадженнями не погашена. Загальний розмір заборгованості з врахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій становить – 33 100,78 грн.

Згідно відповідей банківських установ, кошти на рахунках боржника відсутні або недостатні для задоволення вимог стягувачів.

Крім того, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавцями було здійснено ще ряд виконавчих дій щодо розшуку майна боржника на яке можливо звернути стягнення по виконавчим провадженням, а саме зверталися із запитами до банківських установ, управління ПФУ в Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України про наявність майна та поточних рахунків боржника. За наслідками яких, майна на яке можливо було б звернути стягнення не виявлено.

Також ухвалами Ізяславського районного суду від 27.02.2019 та 28.03.2019, в задоволенні подань державних виконавців про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та примусового приводу боржника ОСОБА_1 , було відмовлено.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.09.2020 № 225330822 за ОСОБА_1 виявлено нерухоме майно, а саме: 1/5 частка домоволодіння, що за адресою АДРЕСА_2 , а також земельна ділянка кадастровий номер 6822110100:01:006:0180, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , орендарем якої являється ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином надаючи оцінку вимоги подання щодо звернення стягнення на право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 6822110100:01:006:0180, суд зауважує наступне.

Відповідно до наданого виконавцем договору оренди землі від 05.02.2009 з послідуючими додатковими угодами від 03.02.2012 та 01.03.2016, ОСОБА_1 отримав від Ізяславської міської ради в оренду земельну ділянку площею 0,0400 га, кадастровий номер 6822110100:01:006:0180, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Земельна ділянка передана для здійснення комерційної діяльності.

Пунктом 7 Додаткової угоди № 3 від 01.03.2016 визначено, що договір укладено до 05 лютого 2020 року. Після закінчення строку дії договору орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шістдесят днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

Разом з тим, у матеріалах виконавчих проваджень відсутні дані, що на день звернення до суду з вказаним поданням, договір оренди земельної ділянки є припиненим чи продовженим.

Крім того, згідно із ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Проте, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.09.2020 № 225330822, даний договір оренди земельної ділянки зареєстрований в установленому законом порядку, що суперечить диспозиції ч. 10 ст. 440 ЦПК України.

Що стосується вимоги подання про звернення стягнення на об`єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , суд зауважує наступне.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в- інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно з частиною п`ятою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України покладається в даному випаду на орган виконавчої служби, який звертається до суду із відповідним поданням.

Частиною третьою, четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, замовнику ОСОБА_1 управлінням з Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт реконструкції будівель КТП в/ч 2075 під заклад громадського харчування, який знаходиться по вул. Станіславського в м. Ізяслав. Також, долучено технічну документацію на вказане приміщення виготовленого КП «Ізяславським РБТІ».

Рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 18.11.2016 № 117, у зв`язку з проведенням реконструкції контрольно-технічного пункту під заклад громадського харчування, присвоєно даному об`єкту нерухомого майна (власник – ОСОБА_1 ) поштову адресу в АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відсутня будь-яка інформація стосовно власника майна, а саме - об`єкту незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на який, як вважає виконавець, необхідно звернути стягнення з метою виконання рішення суду та вимог ДФС.

На думку виконавця, зазначене вище свідчить про те, що боржник свідомо не зареєстрував право власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_1 в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно з метою невиконання виконавчих проваджень. Начальник Ізяславського районного відділу ДВС вважає, що відсутність запису про право власності на даний об`єкт в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно перешкоджає виконанню виконавчих проваджень у справі, унеможливлює звернення стягнення на майно боржника шляхом реалізації його з прилюдних торгів, та обмежує право стягувачів на своєчасне виконання судового рішення та вимог ДФС в розумний строк. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним поданням.

Проте, виходячи зі змісту вимоги подання про звернення стягнення на об`єкт незавершеного будівництва, суд виходить з наступного.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 р. 1952-IV (далі - Закон 1952-IV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином державна реєстрації права власності не є підставою виникнення права власності, але офіційно підтверджує факт набуття такого права.

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Щодо моменту виникнення права власності на новостворене нерухоме майно встановлені особливості, передбачені ч. 2 ст. 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Положення ч. 2 ст. 331 ЦК України слід розуміти у системному зв`язку з положенням ст.182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає винятків. Як правило, всі об`єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №1952-ІV права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, моментом виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є державна реєстрація.

Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, може бути задоволено судом та виконавцем може бути звернуто стягнення на таке майно за наявності у їх сукупності наступних умов:

- на момент звернення державного виконавця до суду із вказаним поданням майно повинне мати статус нерухомого майна (нерухомості), яке прийняте в експлуатацію в установленому законом порядку (декларація про готовність об`єкта до експлуатації);

- на момент звернення державного виконавця до суду із вказаним поданням таке нерухоме майно повинне належати на праві власності боржнику за виконавчим провадженням, тобто у боржника на цей момент має виникнути право власності на таке нерухоме майно (декларація про готовність об`єкта до експлуатації);

- належність боржнику на праві власності такого об`єкта нерухомого майна має бути документально підтверджена;

- право власності боржника на таке майно не зареєстровано в установленому законом порядку.

Разом з тим державним виконавцем суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наведених вище умов.

Долучена до матеріалів подання Декларація про початок виконання будівельних робіт реконструкції будівель КТП в/ч 2075, та технічна документація в розумінні ч. 3 ст. 331 ЦК України лише засвідчує право власності ОСОБА_1 на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Окрім цього слід зазначити, що виконавцю обов`язково потрібно довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача. Дане обумовлено тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.

Судом встановлено, що державним виконавцем було виявлено у власності ОСОБА_1 1/5 частки домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 .

Проте, у матеріалах виконавчих проваджень відсутні дані щодо намагання виконавцем потрапити у вказане домоволодіння для здійснення виконавчих дій, а саме встановлення рухомого майна на яке б можливо було б звернути стягнення на погашення заборгованості.

Наявний Акт державного виконавця від 19.09.2020, щодо неможливості потрапити до місця проживання боржника не заслуговує на увагу, оскільки він складений у порушення ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» без участі понятих.

Крім того, вказаний вихід державного виконавця є поодиноким з огляду на те, що перше виконавче провадження стосовно ОСОБА_1 розпочалося з 11 липня 2018 року, а начальник ДВС звернувся до суду з даним поданням у вересні 2020 року, щовідповідно не свідчить про його ухилення від виконання своїх зобов`язань по виконавчим провадженням.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви (подання) начальника Ізяславського районного відділу державної виконавчої служби про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 259, 260, 353, 440 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви (подання) начальника Ізяславського районного відділу державної виконавчої служби про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 15 днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текс ухвали виготовлено 30 жовтня 2020 року.

Суддя: Р. В. Пашкевич