Рішення № 92580999, 02.11.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3500/20

Провадження № 2/577/1135/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Рідзевської І.О.,

з участю секретаря Олійник В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа Сумської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та їх розміру, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом та просить змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 за рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.12.2017 року на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця. Вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.12.2017 року з ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень, щомісячно. Однак, на даний час дана сума є недостатньою для створення гідних умов життя та розвитку дитини. Позивачка вважає за доцільне змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від усіх доходів батька у розмірі 1/4 частини, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства`визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 1 ст. 18 «Конвенції про права дитини» держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття (ст. 51 Конституції України) та яке знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Встановлено судом, що 28.12.2017 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області в справі № 577/5286/17 збільшино розмір аліментів та стягнуто аліменти з відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 1000 грн., щомісячно, до досягнення повноліття (а.с.2-3).

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Так, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст. 181,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно якою вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Як з`ясовано, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання їхньої спільної з позивачем дитини визначено судом у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн.

З урахуванням встановлених обставин суд, приймає до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину.

Суд також бере до уваги визнання відповідачем вимог позову.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства, які регламентують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). При цьому, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.

Наявність норми про можливість зміни способу стягнення аліментів, з урахуванням позиції стягувача аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити спосіб присуджених аліментів, встановлених рішенням Конотопським міськрайонним судом Сумської області від 28 грудня 2017 року у справі №577/5286/17, провадження №2/577/1975/17 на утримання неповнолітнього дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і/н: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і/н: НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням суду законної сили.

Відкликати виконавчий лист по справі №577/5286/17, провадження №2/577/1975/17 виданий на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2017 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і/н: НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) 80 грн. на рахунок держави - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998 Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського Апеляційного суду або до дня функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і/н: НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і/н: НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_2 .

Суддя Рідзевська І. О.