Ухвала суду № 92580112, 29.10.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/22321/20

Провадження №1-кс/127/9939/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Михайленка А.В.,

при секретарі Куйдан Ю.М.,

за участю:

захисника Щеннікової Г.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

слідчого Мироненка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника Щеннікової Ганни Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в кримінальному провадження №22019020000000083 від 17.12.2019,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга захисника Щеннікової Г.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення про підозру ОСОБА_1 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Захисник обґрунтовує скаргу наявністю істотних порушень КПК України щодо повідомлення ОСОБА_1 про підозру, а саме: повідомлення про підозру здійснено неуповноваженим органом та з порушенням порядку, встановленого чинним кримінальним процесуальним законодавством; в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; допущення в ході досудового розслідування стороною обвинувачення ряду порушень КПК України, що в своїй сукупності унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до відповідальності; недотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

На підставі викладеного у скарзі захисник просить скасувати повідомлення від 27.03.2020 року про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №22019020000000083 від 17.12.2019 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, як таке, що не відповідає вимогам КПК України.

У судовому засіданні захисник Щеннікова Г.О. вимоги скарги підтримала та просила її задовольнити.

ОСОБА_1 в судовому засіданні просив скаргу задовольнити.

Слідчий Мироненко А.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив відмовити у її задоволенні, оскільки прокурором Гоздуп К.В. було винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, після повідомлення особі про підозру.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив наступне.

17.12.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019020000000083 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Підставою для внесення відповідних відомостей стало повідомлення т.в.о. начальника відділу контррозвідки УСБУ у Вінницькій області полковника Д. Гореванова про вчинення кримінального правопорушення від 16.12.2019, адресоване начальнику слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майору юстиції Рождєствіну-Смуку І.І.

27 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1ст. 303 КПК України підозрюваним, його захисником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Аналіз наведеної норми закону, щодо можливості оскарження повідомлення про підозру, дає підстави стверджувати, що під час розгляду слідчим суддею цієї скарги підлягає з`ясуванню дотримання при повідомленні особі про підозру вимог глави 22 КПК України, зокрема, відповідність підозри вимогам статей 276, 277, 278 КПК України.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про обґрунтованість повідомлення про підозру, суд виходить з того, що з огляду на положення закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини з цього приводу.

Так, у пункті 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначається наступне: «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».

Обґрунтованість підозри передбачає, що об`єктивно існують дані про причетність особи до вчинення правопорушення. До таких даних відносяться показання, документи, речові докази, висновки експертів, тощо. Саме наявність відповідних фактичних даних є необхідною для обґрунтованого повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Отже, рівень такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомлення її про підозру та терміну здійснення досудового розслідування.

При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Як встановлено з матеріалів скарги, підставою для повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину стали показання свідка ОСОБА_2 ; службові записки комерційного директора КНВО «Форт» МВС України адресовані ОСОБА_1 ; показання свідка ОСОБА_3 ; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 16.03.2020 року; зовнішньоекономічного контракту від 26.07.2018 року № 520, укладеного між КНВО «Форт» МВС України та компанією «STV GROUP a.s.» з додатками; платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах № 22 від 15.08.2018 року, № 31 від 28.09.2018 року та № 5 від 06.02.2019 року; протокол тимчасового доступу до речей та документів від 10.02.2020 року; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.01.2020 року; посадові обов`язки начальника підприємства КНВО «Форт» МВС України, затверджені начальником ГУВ та МТЗ МВС України 10.04.1997 року; довідка заступника технічного директора КНВО «Форт» МВС України ОСОБА_4 , показання свідка ОСОБА_5 ; показання свідка ОСОБА_6 .

На підтвердження недостатності доказів для підозри ОСОБА_1 стороною захисту було надано копії документів, наявних в матеріалах кримінального провадження: довідки начальника відділу контррозвідки полковника Д. Гореванова щодо відсутності судових спорів в порядку господарського судочинства за позовами компанії «STV Group a.s.»; актів приймання - передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) від 31.05.2019 року; довідки Казенного науково - виробничого об`єднання «Форт» про відсутність претензій чи інших листів від контрагентів щодо якості боєприпасів, виготовлених в 2019 році на патронній лінії; сповіщення Казенного науково - виробничого об`єднання «Форт» № 4 та № 5 від 07.06.2019 року щодо перевірки патронів та прийняття ВТК; висновку 4277 ВП МОУ про відповідність патронів вимогам ТУ У 29.6-01199251-031:2010; протоколу № 5 від 07.06.2019 року; постанови про призначення судово - економічної експертизи.

Відповідно до ст. 2 КПК України, одними з фундаментальних завдань кримінального провадження є забезпечення повного та неупередженого розслідування.

Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб`єктів владних повноважень, тобто втручання суб`єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.

Стаття 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Слідчий суддя погоджується із твердженнями сторони захисту, що з наданих слідчому судді документів не можливо стверджувати про наявність безсумнівної системи належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які б вказували на можливу наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи.

Згідно з принципом презумпції невинуватості всі сумніви по справі, якщо вичерпані можливості їх усунення, повинні тлумачитись і вирішуватись на користь підозрюваного (обвинуваченого). Для повідомлення особі про підозру потрібна система неспростовних доказів, які вказують на наявність в діях конкретного складу злочину.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що 06 жовтня 2020 року постановою виконувача обов`язків начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Вінницької обласної прокуратури Гоздупа К.В. кримінальне провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, закрито на підставі п. 10 .ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, після повідомлення особі про підозру.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до вимог ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (КПК України).

Тобто, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб суд, слідчий суддя вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами. Тобто, за змістом вказаних норм однією з головних функцій слідчого судді є насамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування.

Згідно ч.1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.

Отже, оскільки постановою прокурора від 06.10.2020 було закрито кримінальне провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, на підставі п. 10 .ч. 1 ст. 284 КПК України, а тому на даний момент відсутній предмет оскарження по даній скарзі.

Таким чином, оскільки оскаржуване повідомлення про підозру ОСОБА_1 на момент розгляду справи втратило свою дію, а тому скарга підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 306-307, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу захисника Щеннікової Ганни Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в кримінальному провадження №22019020000000083 від 17.12.2019 - залишити без розгляду.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя