Рішення № 92576946, 29.10.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/5556/20

Провадження № 2-а/415/386/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Романішвілі Зураба Давідовича (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. № 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з даним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАМ № 3002656 від 19 серпня 2020 року винесену відповідачем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 серпня 2020 року відповідач за результатами розгляду виніс постанову серії ЕАМ № 3002656 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Позивач зазначає, що його права порушені складанням незаконної постанови та позбавленням його права на правову допомогу.

Вважає постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 245, 276, 280 КУпАП, оскільки протокол не складався, обсяг доказування відповідачем визначений не був, а в його діях не була встановлена об`єктивна та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Разом з тим, дорожній знак, за порушення вимог якого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам ДСТУ.

Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Д.Ю. від 03 вересня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції.

Копії ухвали від 03 вересня 2020 року було направлено позивачу, відповідачу та третій особі в порядку, передбаченому ст. 268 КАС України.

05 жовтня 2020 року на адресу Лисичанського міського суду Луганської області від відповідача надійшло клопотання в якому останній заперечив проти позовних вимог позивача та просив справу розглянути без його участі. Долучив до матеріалів диск з відеозаписами.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи останній був повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленню про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи до суду не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, копію позовної заяви з додатками отримали, заяв та (або) клопотань суду не надали.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Станом на дату розгляду справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу до суду відзиву на адміністративний позов у строки, визначені судом в ухвалі про відкриття провадження.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Предметом судового дослідження в даному випадку є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно оскаржуваної постанови ЕАМ № 3002656 від 19 серпня 2020 року на водія ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП; в постанові щодо складу правопорушення зазначено наступне:

19 серпня 2020 року о 13 годині 11 хвилин за адресою: вул. Гарибальді біля буд. № 78 у м. Лисичанську Луганської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив вимоги п. 8.4 «в» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 15).

В графі № 7 «до постанови додається» зазначені докази - відео з бодікамери DSJX3004_BB004.

Щодо процедури: у даному випадку розгляд справи відбувся на місці зупинки транспортного засобу, протокол не складався. Такі дії відповідача не суперечать вимогам КУпАП з огляду на наступне.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, статті 124-1 - 126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно ч. 3 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимоги ст. 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з п.п. 1. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція). Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене, суд не вбачає порушень відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності в частині винесення постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Щодо суті правопорушення суд зазначає. З оскаржуваної постанови, вбачається, що вона винесена за порушення п. 8.4 «в» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого дорожні знаки поділяються на групи: в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Дорожнім знаком 3.34 "Зупинку заборонено" забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. За результати розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову (ч. 1 ст. 283 КУпАП)

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Частинами 1, 2 статті 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІ визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону № 580-VІІ надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Обґрунтовуючи правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та складання постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3002656 від 19 серпня 2020 року, відповідач надав суду диск з відеозаписами: DSJX300004_BB0004.

Суд, дослідивши відеозапис DSJX300004_BB0004, встановив, що позивач знаходився на водійському сидінні транспортного засобу припаркованого в місці, яке позначено жовтою вертикальною розміткою.

Відповідно до п. 2 розділу 34 Правил дорожнього руху України смуги вертикальної розмітки мають чорно-білий колір. Червоно-білий колір мають смуги 2.3. Жовтий колір має лінія 2.7. Вертикальна розмітка позначає , зокрема п. 2.7 - бордюри в місцях, де заборонено стоянку транспортних засобів.

Однак, з наданого відеозапису неможливо точно встановити чи перебуває транспортний засіб позивача в зоні дії дорожнього знаку 3.34.

Водночас, згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Твердження позивача про порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП підтверджено переглянутим судом відеозаписом DSJX300004_BB0004, з якого вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись допомогою фахівця в галузі права та зазначив, що у разі неможливості прибуття його адвоката просить відкласти розгляд справи. Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати свої права.

Ураховуючи викладене, суд вважає що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, внаслідок цього порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Даний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 лютого 2020 року № 524/9827/16-а.

Враховуючи викладене, дослідивши у сукупності всі обставини справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3002656 від 19 серпня 2020 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тому, при ухваленні даного рішення суд керуючись п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, вважає за необхідне при скасуванні спірної постанови закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.

Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 139, 242-246, 257, 268-272, 286 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Романішвілі Зураба Давідовича (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. № 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3002656 по справі про адміністративне правопорушення від 19 серпня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. № 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.Ю. Луньова