
Справа № 344/14582/20
Провадження № 1-кп/344/955/20
У Х В А Л А
02 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Хоростіль Р.В. ознайомившись з матеріалами кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
29 жовтня 2020 року на розгляд Івано-Франківського міського суду надійшли матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України.
В той же час вважаю, що суддя Хоростіль Р.В. не може брати участь у розгляді зазначеного вище кримінального провадження виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
За наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід (ст. 80 КПК України).
Так, на розгляді у судді Івано-Франківського міського суду Хоростіля Р.В. раніше перебувало кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні тих самих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України, про які зазначеного прокурором в обвинувальному акті, який повторно надійшов до суду 29 жовтня 2020 року.
09 липня 2020 року Івано-Франківський міський суд в складі головуючого-судді Хоростіля Р.В. розглянув аналогічний обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України, дослідив всі надані сторонами докази в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, надав їм відповідну оцінку у нарадчій кімнаті та за результатами розгляду ухвалив в затвердженні угоди про визнання винуватості від 25 лютого 2020 року, укладеної між прокурором прокуратури Івано-Франківської області Доскочем М.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості - відмовити, повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування. Тим самим суд висловив свою думку щодо можливої міри покарання для ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні.
Дана ухвала суду була оскаржена прокурором.
Однак, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 вересня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції Доскоча М.М. на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 липня 2020 року.
В той же час відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.
Зокрема, в п. 66 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (наприклад, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (наприклад, рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У п. 71 цього рішення ЄСПЛ зазначає, що «ухвалою від 17.08.2000 року суддя Б. повернув кримінальну справу стосовно Т. і К ОСОБА_4 на додаткове розслідування, висловивши думку, що зазначені вище підсудні і заявники вдалися до вимагання і цей факт не був розслідуваний правоохоронними органами. Такі формулювання в його ухвалі як, наприклад: «оскільки в їх діях вбачається співучасть в скоєнні більш тяжкого злочину вимагання», могли викликати обґрунтовані побоювання, що у судді Б. уже сформувалася думка про вину заявників і що це може позначитися на його безсторонності в разі повторного направлення йому матеріалів цієї справи для розгляду. Отже, на думку ЄСПЛ, побоювання заявників щодо небезсторонності судді Б. можна вважати об`єктивно обґрунтованими. Крім цього, розглядаючи апеляції заявників, суди вищих рівнів проігнорували їхні доводи з цього приводу».
Крім цього, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», які схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у його неупередженості.
Отже, враховуючи вищенаведене, з метою запобігання виникнення у стороннього спостерігача будь-яким сумнівам в об`єктивності та неупередженості судді Хоростіля Р.В. під час розгляду даного кримінального провадження, вважаю, що слід заявити вмотивований самовідвід.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 82 Кримінального процесуального кодексу України, -
У Х В А Л И В :
В кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України, - заявити самовідвід.
Матеріали кримінального провадження передати керівнику апарату Івано-Франківського міського суду для вирішення питання щодо його розподілу в автоматизованій системі документообігу суду та визначення іншого судді відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Хоростіль
Судове рішення № 92576148, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 02.11.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/14582/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: