Рішення № 92575278, 26.10.2020, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/992/20

Провадження № 2/177/682/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 жовтня 2020 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Гребенюк О.С. звернувся до суду 17.08.2020 з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 01.11.2010 станом на 30.06.2020 в розмірі 26763,84 грн, яка включає заборгованість: за тілом кредиту - 3547,36 грн, за нарахованими відсотками - 22066,63 грн, за пенею - 1149,85 грн, а також стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування пред`явлених вимог зазначає, що 01.11.2010 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем укладено кредитний договір б/н, за умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, за умовами кредитування «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Своїм підписом у Заяві відповідач надав згоду на те, що вказана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі, - Договір), який по своїй суті фактично є договором приєднання в розумінні ч.1 ст. 634 ЦК України.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3 договору, на підставі яких при укладенні договору відповідач надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Свої зобов`язання за кредитним договором від 01.11.2010 банк виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в обумовленому розмірі. Натомість відповідач, в порушення умов договору, свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь позивача в примусовому порядку.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не подав.

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності представника банку, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.50, 52).

Відповідач ОСОБА_1 , про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, але до суду повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву та заяв з процесуальних питань не надав.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд постановив, в силу ст. 280 ЦПК України, ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів та за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.11.2010 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви № 0104150000180399172 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, у якій відповідач підтвердив своїм підписом, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складає Договір про надання банківських послуг, а також що він ознайомлений з умовами кредитування та погоджується з ними (а.с.13).

По суті вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.п.2.1.1.2.3Умов та Правил ОСОБА_1 надав свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його встановлення та зміну за рішенням чи ініціативою Банку.

До анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 01.11.2010, позивачем долучено підписану позичальником ОСОБА_1 довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, розміщених на офіційному веб-сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.14, 15-40).

З 21.05.2018 найменування ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» змінено на АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що не є перетворенням юридичної особи. Державну реєстрацію змін в найменуванні банку проведено 14.06.2018.

Як слідує з довідки про зміну умов кредитування, за картковим рахунком відповідача кредитний ліміт неодноразово змінювався, а саме: збільшено до 4200,00 грн - 29.06.2011, зменшено до 3850,00 грн - 24.01.2012, зменшено до 3650,00 грн - 29.02.2012, та кінцево встановлено 0 грн. - 06.11.2019 (а.с.11).

При цьому, як слідує з довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», банком здійснено випуск кредитної картки за кредитним договором б/н від 01.11.2010 за НОМЕР_2 із встановленням строку її дії до 08/14, тобто до 31.08.2014. Після цього пролонгування строку дії кредитної карти не здійснювалось (а.с.12).

Як слідує з довідки про умови кредитування, за користування кредитними коштами позичальник сплачує проценти за погодженою сторонами ставкою - 7% в місяць, які позичальник має сплачувати до 25 числа місяця, слідуючого за звітним (а.с.14).

Умовами договору, передбачено штраф за порушення строків платежів по будь якому з грошових зобов`язань передбачених договором - 500,00 грн + 5 % від суми заборгованості по кредиту, а також пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, яка складається з пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) - базова процентна ставка по договору/30 нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) - 1% від заборгованості, але не менш, ніж 30,00 грн у місяць, нараховується раз на місяць при наявності прострочення по кредиту або відсоткам 5 та більше днів при виникненні прострочена на суму від 50 грн. та більше (а.с14)

Відповідно до п.2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в Умовах та правилах надання банківських послуг.

ОСОБА_1 почав активно користуватися кредитними коштами 01.07.2011, частково погашаючи заборгованість, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах, востаннє 23.02.2012, в результаті чого станом на 30.06.2020 утворилася заборгованість за тілом кредиту в сумі 3547,36 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем (а.с. 4-7) та випискою по рахунку (а.с.8-10).

Відповідно до п. 1.1.6.1 Умов та Правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Враховуючи відсутність будь-яких повідомлень від сторін щодо припинення дії кредитного договору від 01.11.2010, суд приходить до висновку, що він є діючим.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором від 01.11.2010 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, відповідно до розрахунку заборгованості та виписки за рахунком.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Натомість позичальник свої зобов`язання не виконував належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, в результаті чого станом на 30.06.2020 утворилась заборгованість за тілом кредиту - 3547,36 грн, заборгованість за нарахованими відсотками - 22066,63 грн, яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості, який відповідач не заперечилв та з яким суд погоджується, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки умовами договору визначено право позивача на отримання пені у разі несвоєчасного погашення кредиту та /або процентів, то виходячи з доведеності факту порушення грошового зобов`язання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за пенею - 1149,85 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем, який відповідач не заперечував.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов`язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.49) в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1д, м. Київ) заборгованість за кредитним договором б/н від 01.11.2010 станом на 30.06.2020 в загальному розмірі 26763 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят три) гривні 84 копійки, яка включає:

- заборгованість за тілом кредиту 3547 (три тисячі п`ятсот сорок сім) гривень 36 копійок;

- заборгованість за нарахованими відсотками - 22066 (двадцять дві тисячі шістдесят шість) гривень 63 копійок;

- заборгованість за пенею - 1149 (одна тисяча сто сорок дев`ять) гривні 85 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1д, м. Київ) у рахунок відшкодування судових витрат 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, або через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: