Ухвала суду № 92574235, 26.10.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2128/15-ц

(4-с/199/21/20)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Богун О.О.,

при секретареві Рудові І.О.,

за участю:

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

представника боржника Мудрої С.В.

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2020 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся заявник із вищевказаною скаргою, в якій просив визнати незаконною та скасувати постанову від 02 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження №63176567, винесену старшим державним виконавцем Глобинського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) Шкірко Н.В. Свою скаргу заявник мотивував тим, що 10 вересня 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист по справі №199/2128/15-ц про стягнення з ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» на користь заявника середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 141496 гривень, який (виконавчий лист) заявник, як стягувач, у вересні 2020 року подав до примусового виконання до Глобинського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми). 08 жовтня 2020 року заявнику через АСВП стало відомо про винесення державним виконавцем 02 жовтня 2020 року спірної постанови про закінчення виконавчого провадження. Із такою постановою заявник не згоден, оскільки з призначених за рішенням суду коштів він отримав на банківський картковий рахунок лише 113904,28 гривень, а відтак рішення суду виконано не повністю, заявнику не виплачено ще 27591,72 гривень. Посилання державного виконавця про утримання з призначеної судом до виплати суми заробітної плати податків (військовий збір та податок з доходів фізичних осіб) заявник не вважає правомірним.

В судовому засіданні заявник та його представник вимоги скарги підтримали, просили скаргу задовольнити в повному обсязі.

Представник боржника ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю скарги. Крім того, від боржника надійшли до суду письмові заперечення проти скарги, в яких боржник також просив відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на неможливість двічі притягнення боржника до юридичної відповідальності за виконане в добровільному порядку та в повному обсязі ще три роки назад судове рішення, вказав на законність оскаржуваної постанови державного виконавця та на порушення заявником своїми діями прав боржника. Послався боржник і на правомірність утримання ним, як податковим агентом, встановлених законом податків (військовий збір та податок на доходи фізичних осіб) із призначеної судом до виплати заявнику суми заробітної плати.

Представник Глобинського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Натомість від державного виконавця Шкірко Н.В. надійшли письмові заперечення на скаргу, в яких державний виконавець також просила відмовити у задоволенні скарги із посиланням на те, що 01 жовтня 2020 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження із примусового виконання надісланого заявником виконавчого листа Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, виданого 10 вересня 2020 року, про стягнення з боржника ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» на користь стягувача ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 141496 гривень. В той же день заявником було подано державному виконавцеві заяву про надання підтвердження добровільного виконання рішення суду із належним підтвердженням у вигляді копій платіжних доручень, в зв`язку із чим 02 жовтня 2020 року державним виконавцем винесено спірну постанову про закінчення виконавчого провадження. Вимоги скарги державний виконавець вважає безпідставними, оскільки боржником дійсно виконано судове рішення в повному обсязі у встановлені законом строки, а утримання боржником податків із призначених за рішенням суду виплат заявнику передбачено вимогами Конституції України та Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за можливе у відповідності до ст.450 ЦПК України провести судове засідання та здійснити розгляд скарги по суті за фактичної явки учасників її розгляду.

Вислухавши заявника, його представника, представника боржника, а також дослідивши матеріали цивільної справи №199/2128/15-ц, в тому числі матеріали скарги, що розглядається, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 09 березня 2017 року за наслідками розгляду по суті цивільної справи №199/2128/15-ц (провадження №2/199/129/17) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» про стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення по суті спору, яким позов задоволено частково – стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 90734,31 гривень, у задоволенні іншої частини позову відмовлено, вирішено питання про судові витрати. (Т.2 а.с.56-59)

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року вищевказане рішення суду першої інстанції змінено шляхом збільшення розміру стягнутого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 90734,31 гривень до 141496 гривень, достягнуто судові витрати по справі. Вказану суму розраховано шляхом помноження середньоденного місячного заробітку ОСОБА_1 (без віднімання податків та зборів) на кількість днів затримки розрахунку. (Т.2 а.с.103-114)

31 серпня 2017 року ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» в добровільному порядку здійснило виплату ОСОБА_1 визначеного судом апеляційної інстанції середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 141496 гривень, утримавши та сплативши із цієї суми за ОСОБА_1 , як податковий агент, 2122,44 гривень у якості військового збору, а також 25469,28 гривень податку з доходів фізичних осіб. Відтак фактично стягувачу було перераховано 113904,28 гривень. Дані обставини підтверджуються копіями відповідних платіжних доручень. (Т.2 а.с.161-163, 208-210)

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року за наслідками касаційного перегляду вищевказаних рішень судів першої та апеляційної інстанцій касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції у незміненій його частині та рішення суду апеляційної інстанції залишені без змін. (Т.2 а.с.178-182)

10 вересня 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська у справі 199/2128/15-ц (провадження №2/199/129/17) на рішення вказаного суду від 09 березня 2017 року з урахуванням на його зміну рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року видано виконавчий лист про стягнення з ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 141496 гривень, що підтверджується копією цього виконавчого листа у матеріалах справи.

01 жовтня 2020 року постановою старшого державного виконавця Глобинського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) Шкірко Н.В. відкрито виконавче провадження №63176567 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа суду, що підтверджується копією відповідної постанови. (Т.2 а.с.206)

Після цього, але також 01 жовтня 2020 року до Глобинського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) від боржника за виконавчим провадженням надійшла заява про надання підтвердження добровільного виконання рішення суду в межах виконавчого провадження №63176567, в якій заявник просив вжити заходів щодо закінчення зазначеного виконавчого провадження внаслідок добровільного виконання рішення суду, примусове стягнення за яким намагається здійснити стягувач в межах виконавчого провадження №63176567. На підтвердження вимог заяви боржником було надано заявнику платіжні доручення від 31 серпня 2017 року про перерахуванням стягувачу 113904,28 гривень середнього заробітку на час затримки розрахунку при звільненні на підставі рішення апеляційного суду, а також сплати утриманих податків і зборів на суму 2122,44 гривень (військовий збір) та 25469,28 гривень (податок з доходів фізичних осіб). Викладене підтверджується копією відповідної заяви з додатками.

За таких обставин, 02 жовтня 2020 року старшим державним виконавцем Глобинського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) Шкірко Н.В. було винесено постанову, якою на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» було закінчено виконавче провадження №63176567 із посиланням на здійснення добровільного виконання боржником рішення суду до відкриття виконавчого провадження. Дані обставини також підтверджуються копією постанови державного виконавця.

Постановою від 23 жовтня 2020 року державним виконавцем виправлено технічну помилку у вищевказаній постанові від 02 жовтня 2020 року в частині зазначення дати одного із наданих боржником платіжних доручень. Копія такої постанови також наявна в матеріалах справи.

Правовідносини, які виникли між учасниками розгляду скарги, врегульовані нормами Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», ПК України, ЦПК України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі – Порядок).

Так, відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно ст.27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п.3 Розділу ІІІ Порядку визначено, що для обчислення середньої заробітної плати її складові включаються у розрахунок в тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Разом з тим, ст.67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом ст.14 п.14.1 пп.14.1.54, ст.162 п.162.1, ст.163 п.163.1, ст.164 п.164.2, ст.167 п.167.1, ст.168 п.168.1 пп.168.1.1, ст.171 ПК України платниками податку є в тому числі фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні. Об`єктом оподаткування резидента є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), дохід у вигляді відшкодування матеріальної шкоди; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) – це будь-які доходи, отримані, у тому числі від будь-яких видів діяльності на території України. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку. Ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

За змістом пп.162.1 ст.162, ст.ст.163, 168, 171, п.16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, ставка якого становить 1,5% від об`єкта оподаткування, яким, окрім іншого, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Платником збору виступає фізична особа-резидент, яка отримує доходи. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються податковим агентом шляхом утримання цього податку із нарахованого (виплачуваного, наданого) оподатковуваного доходу на користь платника податку за рахунок останнього. Податковий агент також є відповідальною особою за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету. В якості податкового агенту в даному випадку виступає роботодавець платника збору.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Аналогічне положення містить норма ст.18 ЦПК України.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст.ст.15, 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник, як сторона виконавчого провадження, має право, окрім іншого, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, надавати усні та письмові пояснення тощо.

В свою чергу, нормою ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено , що виконавець зобов`язаний, окрім іншого розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно до ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження з означеної підстави виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття судового рішення по суті скарги.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, ґрунтуючи свою правову позицію на наступному.

Системний аналіз наведених судом вище норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця (боржника) на користь працівника як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем (боржником) при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом (роботодавцем). Більш того, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не погіршує становище працівника, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори. Близький за змістом правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року по справі №359/10023/16-ц, від 03 липня 2019 року по справі №759/17065/15-ц, від 07 жовтня 2020 року по справі №523/14396/19.

Щодо спірних правовідносин, то як встановлено судом під час розгляду даної скарги, судом апеляційної інстанції у своєму рішенні від 15 серпня 2017 року при здійсненні розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на суму 141496 гривень, який присуджено до стягнення з ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» на користь ОСОБА_1 , обчислення здійснювалось на підставі вимог Порядку, а отже без віднімання сум податків та зборів. Разом з тим, згідно податкового законодавства вказана призначена до стягнення за рішенням апеляційного суду сума є різновидом оподатковуваного доходу платника податків фізичної особи-резидента, а отже із цієї суми за рахунок платника податків і зборів мають бути сплачені передбачені податковим законодавством обов`язкові податки та збори, до яких належить податок з доходу фізичної особи (ставка 18%) та військовий збір (ставка 1,5%). Платником податків у такому випадку виступає особа, якій виплачується стягувана за рішенням суду сума, тобто ОСОБА_1 , а обов`язок і відповідальність за здійснення утримання податку і збору за рахунок платника із подальшим їх перерахуванням до бюджету законом покладено на податкового агента, яким у спірних правовідносинах виступає ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат», як особа, яка здійснила нарахування та виплату за рішенням апеляційного суду на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Відтак, оскільки податки і збори мають сплачуватись в обов`язковому порядку всіма платниками податків, а заявник не є виключенням, то утримання і сплата до бюджету боржником ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» з виплачуваного на користь стягувача ОСОБА_1 за рішенням апеляційного суду середнього заробітку згаданих податку і збору є законним та правомірним. Останнє, в свою чергу, тягне закономірне зменшення фактично отримуваної ОСОБА_1 суми стягуваного середнього заробітку з присуджених 141496 гривень на розмір сплачених з цієї суми податку з доходу (25469,28 гривень) та військового збору (2122,44 гривень), що в кінцевому рахунку і призвело до отримання заявником суми в розмірі 113904,28 гривень, оскільки саме ОСОБА_1 за законом виступає платником податків та зборів за свій рахунок.

Відтак, доводи заявника про неповне виконання ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» рішення суду про стягнення присуджених 141496 гривень з огляду на надання боржником суду копій платіжних доручень про виплату вказаної суми з належним утримання з неї податку і збору є помилковим та безпідставним. Останню, в свою чергу, свідчить про те, що державним виконавцем при з`ясуванні вищевказаного факту повного добровільного виконання боржником за ВП №63176567 рішення суду ще до відкриття такого виконавчого провадження правомірно винесено оскаржувану заявником постанову від 02 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження.

Отже, підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги через її необґрунтованість та безпідставність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 67, 129-1 Конституції України, ст.117 КЗпП України, ст.27 Закону України «Про оплату праці», ст.14 п.14.1 пп.14.1.54, ст.162 п.162.1, ст.163 п.163.1, ст.164 п.164.2, ст.167 п.167.1, ст.168 п.168.1 пп.168.1.1, ст.171, п.16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України, ст.ст.1, 15, 18, 19, 39 Закону України «Про виконавче провадження», п.3 Розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 95, 261, 352-355, 447-453 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобинський м`ясокомбінат», Глобинський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми), на дії державного виконавця – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення (складення).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п.15.5) п.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя О.О. Богун

26.10.2020