Рішення № 92574191, 12.10.2020, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1447/18

провадження № 2-а/598/3/2020

РІШЕННЯ

іменем України

"12" жовтня 2020 р. Збаразький районний суд

Тернопільської області в складі:

головуючого судді Олещука Б.Т.

з участю секретаря Демчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ,

місце проживання: АДРЕСА_1 ,

до Департаменту патрульної поліції,

місцезнаходження: вул.Федора Ернста, 3 м.Київ, 03048,

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив :

До Збаразького районного суду надійшла позовна заява, зареєстрована через канцелярію суду 16.08.2018р., ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позивач просить:

1. На підставі ст.288 КУпАП звільнити його від сплати судового здору.

2. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №524377 від 08.08.2018р. винесено інспектором 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області лейтенантом поліції Заболотним Василем Миколайовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого п.15.10 ПДР - порушення правил стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення за п.15.10 ПДР відносно ОСОБА_1 закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно вказаної постанови серії ЕАВ №524377 від 08.08.2018р. його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень за те, що він нібито 08.08.2018р. о 14 год. 58 хв. в м.Тернопіль по вул.Білогірська, 3А, здійснив стоянку безпосередньо на проїзній частині, автомобілем Peugeot Partner НОМЕР_1 , чим порушив п.15.10 ПДР України - порушення правил стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Позивач вважає, що зазначена постанова підлягає скасуванню, оскільки вказаного у постанові правопорушення він не вчиняв, не порушував ПДР України, а також вказує, що зупинив вказаний автомобіль в зоні дії платної стоянки для автомобілів біля центрального овочевого ринку для завантаження власних продуктів, та не створював перешкод дорожнього руху або загрозу безпеці руху, вказує, що на даному відрізку дороги дорожні знаки заборони зупинки та стоянки відсутні. Також вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням вимог КУпАП.

Дана позовна заява зареєстрована в суді і справі присвоєно №598/1447/18.

Ухвалою Збаразького районного суду від 21.08.2018р. дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для виправлення недоліків, які останнім виправленні 01.10.2018р. (а.с.6-10).

Ухвалою Збаразького районного суду від 02.10.2018р. прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у адміністративній справі. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.11).

22 листопада 2018 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він просить в задоволенні позову відмовити, оскільки позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства, а тому даний позов є безпідставним (а.с.18-25).

26 листопада 2018 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якому він зазначає, що адміністративний протокол працівники поліції не складали і пояснення він не писав, свідки не залучались, а без слів йому була вручена постанова з виписаним штрафом на суму 255 гривень. Крім того, зазначає, що із запису з нагрудного відеоспостереження поліцейського, яке було долучено до справи представником поліції зафіксовано факт зупинки автомобіля, а не факт порушення. Даний факт підтверджується також письмовими поясненнями свідків (а.с.27-34).

05 грудня 2018 року до суду від представника відповідача надійшло заперечення на позовну заяву в якому зазначається, що з огляду відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, що долучається до матеріалів справи, вбачається чітко зафіксований факт правопорушення, а пояснення свідків які надав позивач до матеріалів справи, містять неправдиву інформацію, що спрямовано на уникнення позивачем відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а тому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити (а.с.38-43).

10 грудня 2018 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на заперечення в якому вказує на неправомірність дій працівників поліції, оскільки вони не встановили мети зупинки транспортного засобу та не перевірили його пояснення та пояснення свідків для переконання, що причиною зупинки є загрузка автомобіля, і це не є порушення правил дорожнього руху, оскільки законодавець надає дозвіл для здійснення тимчасової зупинки до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки пасажирів чи завантаження вантажу (а.с.45-48).

11 листопада 2019 року ухвалою Збаразького районного суду постановлено перейти до розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження.

12 березня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 в якому він, посилаючись на судову практику на час розгляду даної справи, про що йому стало відомо пізніше просив залучити до участі у даній справі в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (а.с.53).

12 березня 2020 року ухвалою Збаразького районного суду залучено до участі у даній справі співвідповідача Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (а.с.55-56).

02 квітня 2020 року до суду від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшов відзив на дану позовну заяву в якому він зазначає, що можна стверджувати, що Головне управління Національної поліції в Тернопільській області є неналежним співвідповідачем у даній справі, оскільки не відповідає за дії працівників УПП ДПП НП України в Тернопільській області (а.с.63-64).

07 травня 2020 року ухвалою Збаразького районного суду постановлено замінити у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення первісних відповідачів Управління патрульної поліції у Тернопільській області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області на належного відповідача - Департамент патрульної поліції.

03 вересня 2020 року проведено підготовче засідання і ухвалою суду справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду від нього надійшла заява, в якій він просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, хоча про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлений.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАБ №524377 від 08 серпня 2018 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови: ОСОБА_1 08.08.2018р. о 14 годині 52 хвилини в м.Тернопіль по вул.Білогірська, 3А, керуючи транспортним засобом марки «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив стоянку безпосередньо на проїзній частині, чим порушив п.15.10 ПДР України - порушення правил стоянки, що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача складу правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 122 КУпАП, зокрема, встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України (далі - ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1 ПДР України - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 15.10 ПДР України стоянка забороняється, зокрема, у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Частина 1 ст.9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі і про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і частин 1, 2, 3 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст.7 КУпАП).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суду надано відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського, з якого вбачається, що транспортний засіб марки «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_1 , створив перешкоду дорожньому руху.

Разом з тим, позивачу ОСОБА_1 інкримінується відповідальність за порушення правил стоянки передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, за наявності кваліфікуючої ознаки - створення перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Однак, в даному випадку за правопорушення, зазначене в постанові серії ЕАВ №524377, за наявності кваліфікуючої ознаки - створення перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, передбачено відповідальність за ч.3 ст.122 КУпАП. Відтак відповідачем здійснена неправильна кваліфікація дій позивача.

З огляду на викладене, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

Таким чином, беручи до уваги все вищевказане, суд приходить до висновку, що відповідачем здійснена неправильна кваліфікація дій позивача за ч.1 ст.122 КУпАП, замість правильної ч.3 ст.122 КУпАП, у зв`язку з чим слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №524377 від 08 серпня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень, а справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.19, 62 Конституції України, ст.ст.7, 9, 122, 222, 245, 247, 251, 258, 280, 287-289 КУпАП, статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295 КАС, суд, -

ухвалив:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2 , 47335) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження вул.Федора Ернста, 3 м.Київ, 03048, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646). (місцезнаходження вул.Котляревського,24 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ - 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №524377 від 08 серпня 2018 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п`тдесят п`ять) гривень.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП України.

Дане рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини даного рішення суду складені і підписані суддею 12 жовтня 2020 року.

Повне рішення суду складено і підписано суддею 22 жовтня 2020 року.

Суддя Богдан Олещук