Ухвала суду № 92573720, 02.11.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5905/20

пр.№ 1-кп/464/510/20

У Х В А Л А

28 жовтня 2020 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

головуючий суддя Тімченко О.В.

секретар судового засідання Гернага Ю.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 464/5905/20, внесене 09.06.20. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140000000444, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Львова, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.263 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Львова, зареєстрованого по АДРЕСА_4 , проживаючого по АДРЕСА_5 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

де сторонами виступають з боку:

обвинувачення – прокурор Пристаюк В.Б.;

захисту: обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Роюк Л.І.,

обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Роюк Л.І.,

обвинувачений ОСОБА_3 та захисник Доль Р.Б.;

учасник провадження – потерпілий ОСОБА_4 , -

з участю його сторін, -

у с т а н о в и в :

На розгляді суду на стадії підготовчого провадження знаходиться вказане кримінальне провадження.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що захистом заперечено з покликанням на необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу – цілодобового домашнього арешту.

У відповідності до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 11 червня 2020 року обрано запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , який продовжувався відповідними ухвалами слідчих суддів.

Ураховуючи інтереси суспільства у відношенні до суспільної небезпеки, суд дійшов висновку про те, що в сукупності є всі підстави вважати, що застосування обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.4 ст.187 КК України більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним прокурором ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме:

переховуватися від суду – загрожує покарання на строк від 8 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відсутність міцних соціальних зв`язків - відсутнє постійне місце праці та зайнятості, неодружений, на утриманні осіб немає, є особою молодого віку, має закордонний паспорт, який не вилучено, що свідчить про реальну можливість змінити місце свого перебування. Наявність батьків за відсутності доказів утримання та догляду за останніми не спростовує даний висновок;

незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні – інкримінований злочин поєднаний з насильством та допит таких під час судового розгляду ще не здійснено (в порядку ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них), а тому обвинувачений зможе шляхом переконання та залякування схилити до зміни показань;

продовжити вчиняти кримінальні правопорушення – інкримінується вчинення особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення за відсутності працевлаштування та жодного офіційного джерела доходу.

Ризик «перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином» жодним чином прокурором не доведений, що в цілому не впливає на вирішення запобіжного заходу.

Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою сприятиме забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, забезпечить дієвість та сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України, такий ступінь втручання у права і свободи особи є виправданим. Більш м`який запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт, як просить захист, не забезпечать його належної поведінки з урахуванням індивідуальної характеристики особи обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення, спосіб та характер його вчинення, не переконало суд у можливості дотримання такого.

Доказів неможливості за станом здоров`я перебувати в місцях ув`язнення не надано. Надані докази щодо ультразвукового обстеження серця та ехокардіографії не є перешкодою для тримання під вартою, оскільки за ст.11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» медичне обслуговування здійснюється відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 11 червня 2020 року обрано запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , який продовжувався відповідними ухвалами слідчих суддів.

Ураховуючи інтереси суспільства у відношенні до суспільної небезпеки, суд дійшов висновку про те, що в сукупності є всі підстави вважати, що застосування обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.4 ст.187, ч.2 ст.263 КК України більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним прокурором ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме:

переховуватися від суду – загрожує покарання на строк від 8 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відсутність міцних соціальних зв`язків - відсутнє постійне місце праці та зайнятості, неодружений, на утриманні осіб немає, є особою молодого віку, має закордонний паспорт, який не вилучено, що свідчить про реальну можливість змінити місце свого перебування. Наявність у власності нерухомого майна, а також матері та бабці – осіб з інвалідністю, за відсутності доказів утримання та догляду за останніми не спростовує даний висновок;

незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні – інкримінований злочин поєднаний з насильством та допит таких під час судового розгляду ще не здійснено (в порядку ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них), а тому обвинувачений зможе шляхом переконання та залякування схилити до зміни показань;

продовжити вчиняти кримінальні правопорушення – інкримінується вчинення особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення за відсутності працевлаштування та жодного офіційного джерела доходу.

Ризик «перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином» жодним чином прокурором не доведений, що в цілому не впливає на вирішення запобіжного заходу.

Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою сприятиме забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, забезпечить дієвість та сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України, такий ступінь втручання у права і свободи особи є виправданим. Більш м`який запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт, як просить захист, не забезпечать його належної поведінки з урахуванням індивідуальної характеристики особи обвинуваченого та тяжкості кримінальних правопорушень, спосіб та характер їх вчинення, не переконало суд у можливості дотримання такого.

Доказів неможливості за станом здоров`я перебувати в місцях ув`язнення не надано. Надані докази щодо обстеження та витяг з історії хвороби (бронхіальна астма) не є перешкодою для тримання під вартою, оскільки за ст.11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» медичне обслуговування здійснюється відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 30 червня 2020 року обрано запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , який продовжувався відповідними ухвалами слідчих суддів.

Ураховуючи інтереси суспільства у відношенні до суспільної небезпеки, суд дійшов висновку про те, що в сукупності є всі підстави вважати, що застосування обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.4 ст.187 КК України більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним прокурором ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме:

переховуватися від суду – загрожує покарання на строк від 8 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відсутність міцних соціальних зв`язків - відсутнє постійне місце праці та зайнятості, неодружений, на утриманні осіб немає, є особою молодого віку, що свідчить про реальну можливість змінити місце свого перебування;

незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні – інкримінований злочин поєднаний з насильством та допит таких під час судового розгляду ще не здійснено (в порядку ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них), а тому обвинувачений зможе шляхом переконання та залякування схилити до зміни показань;

продовжити вчиняти кримінальні правопорушення – інкримінується вчинення особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення за відсутності працевлаштування та жодного офіційного джерела доходу.

Ризик «перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином» жодним чином прокурором не доведений, що в цілому не впливає на вирішення запобіжного заходу.

Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою сприятиме забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, забезпечить дієвість та сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України, такий ступінь втручання у права і свободи особи є виправданим. Більш м`який запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт, як просить захист, не забезпечать його належної поведінки з урахуванням індивідуальної характеристики особи обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення, спосіб та характер його вчинення, не переконало суд у можливості дотримання такого.

Учасниками судового провадження не наведено доводів з поданням відповідних доказів щодо будь-якої зміни наведених обставин та таких судом не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. Тому відсутні підстави для визначення розміру застави обвинуваченим, оскільки такі обвинувачуються у вчиненні злочину із застосування насильства.

Керуючись ст.ст.314, 369-372 КПК України,

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора задоволити частково.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26 грудня 2020 року включно.

Обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26 грудня 2020 року включно.

Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26 грудня 2020 року включно.

Строк дії ухвали становить 60 днів, тобто до 26 грудня 2020 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В.Тімченко