Ухвала суду № 92573678, 02.11.2020, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3057/20

УХВАЛА

02 листопада 2020 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючого судді Пташинського І.А.,

секретаря судового засідання Терлецької І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Самборі подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 ,

встановив:

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький І.М. звернувся до суду з поданням про надання дозволу на тимчасове обмеження боржника у тимчасовому виїзді за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 до виконання ним зобов`язань покладених на нього. Покликається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області знаходиться виконавче провадження № 62210485 з виконання судового наказу № 2-н-11/2009, виданого 05.12.2009 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ві Ей Бі Банк» 27 706,50 доларів США, 22 954,93 грн. боргу за користування кредитом.

01.06.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62210485, окрім цього з метою забезпечення реального виконання рішення суду винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення, які разом з викликом приватного виконавця скеровано боржнику рекомендованим листом №7900061657459. Боржник фактично ігнорує законні вимоги приватного виконавця, ухиляється від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України сторони в судове засідання не викликались.

Приватний виконавець Білецький І.М. в судове засідання не з`явився і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надав, зазначивши в поданні прохання про розгляд подання за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Львівської області перебуває виконавче провадження № 62210485 з виконання судового наказу № 2-н-11/2009, виданого 05.12.2009 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ві Ей Бі Банк» 27 706,50 доларів США, 22 954,93 грн. боргу за користування кредитом.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Обмеження свободи пересування визначені статтею 12 цього Закону, а саме: у прикордонній смузі; на територіях військових об`єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний, або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.

Свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов`язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку та осіб які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового. Свобода пересування може бути обмежена і в інших випадках, передбачених законом.

Положенням п.5) ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно дост. 33 Конституції України,кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право особи на вільне пересування є основоположною Конституційною гарантією людини.

Таким чином, особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання".

Законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду.

Сама наявність невиконаного зобов`язання за рішенням суду та невиконання боржником самостійно цих зобов`язань, про що вказує старший державний виконавець, на переконання суду, не доводить ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов`язків.

В матеріалах справи відсутні докази, які можна було б визнати належними і допустимими, що свідчили б про ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, а також обов`язків, які визначені для боржника ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».

Інших доказів ухилення боржника від виконання зобов`язань покладених на нього судовим рішенням приватним виконавцем суду не представлено і в судовому засіданні не здобуто, відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , у зв`язку з чим в задоволенні вищевказаного подання слід відмовити за недоведеністю вимог.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст.ст.18, 19 Закону України «Про виконавче провадження», «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд

постановив :

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ПІН НОМЕР_1 ), зареєстрованого в АДРЕСА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя