Рішення № 92572562, 02.11.2020, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 327/181/20

Провадження №2/319/319/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Гляня О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Смокової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 20.12.2013 між банком та ОСОБА_2 був укладений договір, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 10222,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 .

Вказує, що 17.01.2019 року позивачем була направлена претензія кредитора до Розівської державної нотаріальної контори, на яку 04.02.2019 року була надана відповідь, відповідно до якої спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк».

Зазначає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

30.09.2019 року до спадкоємця було направлено лист-претензію, який не було виконано.

Станом на дату смерті загальна сума заборгованості за кредитом становить 10 415,00 грн.

Посилаючись на ст. 526, 527, 530, 608, 1054, 1218, 1219, 1268-1270, 1273, 1281, 1282 ЦК України, представник банку просив стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та понесені судові витрати.

Представник позивача Савіхіна А.М. (за довіреністю) у судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без її участі, в якому у разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав. Тому суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

В судовому засіданні встановлено, що 20.12.2013 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 10 222,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

Однак, ОСОБА_2 своєчасно не повернула АТ КБ «ПриватБанк» кредитні кошти та не сплатила відсотки за його користування.

Відповідно до копії довідки Управління державної реєстрації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 1707/04/2/04-36 від 06.05.2017 позичальник ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ст.608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За приписами ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.5 ч.1ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст.1281, 1282 ЦК України.

У зв`язку зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

За положеннями ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

А тому, виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року роз`яснено, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.

Проте, представник позивача в своїй позовній заяві як на підставу задоволення позову посилається на те, що відповідач постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається таким, що прийняв спадщину і повинен нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.

Відповідно до ч.2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для прийняття спадщини є фактичне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак доказів фактичного проживання відповідача із спадкодавцем на час відкриття спадщини суду надано не було.

Позивач також не надав суду доказів, які підтверджують, яке саме майно прийняв у спадок відповідач та яка його вартість, що унеможливлює стягнення з нього заявлених позивачем грошових коштів.

Згідно листа Розівської державної нотаріальної контори № 314/01-16 від 28.09.2020 спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нотаріальною конторою не заводилась.

Відповідно до листа виконавчого комітету Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області № 2730/01-22-03 від 25.09.2020 інформацією щодо фактичного проживання осіб за адресою реєстрації померлої станом на 30.10.2014 року виконавчий комітет не володіє.

Посилання представника позивача на ч.3 ст. 1268 ЦК України як на підставу заявлених вимог не знайшли свого підтвердження, оскільки згідно довідки Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області № 06-18/311 від 25.08.2020 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як померла була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить лист виконавчого комітету Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області № 2730/01-22-03 від 25.09.2020.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, а саме відсутність підстав для стягнення боргу за кредитом спадкодавця, позов АТ КБ «ПриватБанк» являється безпідставним, не доведеним в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 253-257, 261, 267, 608, 1216, 1218, 1219, 1281-1282, 1268, 1270 ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: О.С.Глянь